Група любителів Низьких Бескидів врятувала історичну церковну дзвіницю ХІХ століття від повного руйнування в неіснуючому селі Поляни-Суровичні. У тижневику ми не одноразово писали про збірку грошей на завершення проекту реставрації споруди.
Справа стосується села Поляни-Суровичні у ґміні Команча, яке сьогодні є долиною, де ніхто не живе. А воно до 1946 року нараховувало більше тисячі мешканців (майже самих лемків). У селі була дерев’яна греко-католицька церква Святого Архангела Михаїла з окремою дзвіницею.
Ця дзвіниця – єдиний об’єкт, який нині свідчить про існування села. Протягом багатьох років дзвіницею ніхто не цікавився. Її могло не бути, але у варшавському туристичному середовищі народилася ідея її відбудови.
З 2012 року цей об’єкт, власником якого є Братство греко-католицької молоді «Сарепта», поетапно відновлювався. Вдалося відремонтувати знищені мури дзвіниці (основні праці виконало товариство «Маґурич») та споруджено тимчасовий дах. Останнім етапом робіт було встановлення купола на дзвіниці.
Нагадаємо, що довгі місяці автори проекту шукали зображення споруди, щоб відновити її так, як вона виглядала до виселення. Зрозуміти, як це мало бути, допоміг один із нащадків лемків Богдан Зятик. Його родина мешкає у Львові. Львів’янин у 2017 році знайшов єдине достовірне зображення споруди – оригінальний малюнок 1926 року української малярки Олени Кульчицької.
Фото із facebook.com/polanysurowiczne
22 червня відбулося освячення храму та святкування 50-річчя греко-католицької парафії Різдва святого Івана Хрестителя в Ельблонзі. Літургію очолив архиєпископ Євген Попович, митрополит Перемисько-Варшавський (УГКЦ),...
6 січня в ґурово-ілавецькій церкві відбувся концерт українських колядок. Можна сказати, що такого в місті ще не було, принаймні в цій греко-католицький святині. Господарем...
«Першою моєю мовою була лемківська, бо іншою вдома не розмовляли. Лемківщина для мене – це моє коріння, це колиска мого роду, це святе місце,...
Лемківський дитячий колектив «Чижики» з Вроцлава створив мультик про художника-примітивіста Епіфанія Дровняка (Никифора). Його опублікували 1 листопада на ютубі. Фільм має дві версії: лемківською...
Коментарі
Дякую за статтю! Але чому не використали кольорового фото акварелі Олени Кульчицької?
На старому малюнку на вежі цілком українська баня, що не виходить за межі барабану, а от реконструкція з чисто московською цибулиною.