Тисячолітня Україна вже тридцять один рік святкує свою Незалежність. Цей період нашої історії почався у 1991 році, в епоху розвалу радянської імперії. У 1991 році Незалежність, за яку боролися сотнями років, за яку гинули десятки, а то й сотні тисяч найкращих синів України, здобули без крові та болю. Може, саме тому держава, яка з’явилася в результаті цього Акту, була квола, слабка, поділена, неефективна та викликала в багатьох погані асоціації. Держава з чи не найбільшими природними ресурсами та працелюбним народом стала однією з найбідніших у Європі. Та з часом вона дорослішала та мужніла. Майдан 2004 року, Євромайдан 2014 року, окупація Криму та боротьба з російською агресією на Донбасі вчили українців поважати та цінувати свою державу. І ця повага вростала у серця та душі українців, як коріння калини у степ. І суспільство поступово впроваджувало в Україні європейські стандарти, яких ми до війни не помічали, але вони там вже укорінилися.
Після 24-го лютого ми маємо право сказати: це Перша річниця Незалежності, яка вигоряє у вогні війни. Зовсім нової Незалежності, якою ми всі Ппишаємося і за яку ладні боротися та віддавати душу й тіло! Бо Незалежність – це наша Свобода, а для козацького роду немає важливішої за землі цінності, ніж бути вільними людьми!
24-го серпня минає пів року з найважливішої події нашої новітньої історії. Фашистська росія показала своє справжнє обличчя і вирішила знищити Україну та її народ. З цього часу триває героїчна боротьба, щоб зупинити орду та вигнати її з України. З цього дня весь цивілізований світ говорить про Україну, про її Незалежність, із подивом та захопленням. Українська відважність, самовизначення, самозречення – стали українським брендом у світі. І не дивно, що українські прапори майорять усюди. Це знак вшанування Збройних сил України та всіх, хто зі зброєю у руках, мудро та відважно захищає нашу землю та нашу цивілізацію. Це глибока пошана до мільйонів волонтерів та тих, хто став тилом для фронту, хто забезпечує фронт всім, чим може. Це пошана для вигнаних з рідних домівок через орди російських варварів.
Тому 31-ша річниця – стає, власне, Першою Річницею зовсім Нової України. Війна вбила десятки тисяч наших братів. Але аби їхня кров та жертви не були марними, ця війна має вбити в нас корупцію, зрадництво, хитрість, цинізм та «моя-хата-скраю», продажність російським ханам. Має нам назавжди розплющити очі на те, що наше місце – у Європі, на те, хто наші справжні брати, яких пізнаємо у горі. Має вбити раз і назавжди в нас «рускій мір», щоб жити у світі Правди та Любові, вільними поміж вільними народами.
Внесок нашої української громади у Польщі у цю Незалежність дуже важливий та дуже цінний. Наші предки боролися за Вільну Незалежну Україну, ми з Вами сьогодні беремо участь у цій боротьбі, допомагаючи ЗСУ та всім, хто в Україні бореться та кому там важко, посилаючи гуманітарну допомогу. Допомагаємо нашим сестрам та братам, які були змушені залишити всі життєві надбання та втікати за кордон. Допомагаємо також, коли демонструємо нашим польським друзям українську культуру та традиції. Ми стали найкращими, природними амбасадорами України у Польщі. А сьогодні, як ніколи, польсько-українська дружба стає гарантом спільного успіху наших Держав та народів. Неймовірно потужно сьогодні відчуваємо, що Незалежність України – це також польське свято! У Києві Президент Анджей Дуда вітає Україну та українців. І ми щиро дякуємо!
Пом’янімо тих, хто за Україну віддав своє життя. Вшануймо тих, хто стоїть на фронті, та тих, хто їм допомагає. Перед ними ми як нація маємо вічний борг вдячності та пошани.
Цілому народу України, Президенту, Уряду, всім лідерам суспільного та політичного життя, ієрархам та духовенству українських релігійних громад та Церков, волонтерам та нашим друзям бажаємо швидкої Перемоги і глибинної Переміни заради майбутнього. Бажаємо України – без москалів, у дружбі з Польщею та в об’єднаній Європі! Слава Україні!
Голова Об’єднання українців у Польщі
Мирослав Скірка
