Фейлетон Артура МельникаПОГЛЯДИ2009-02-26

Пацифікація в Гуті-Пеняцькій відбулася з ініціативи німців, отже відповідальність за це несе, перш за все, німецьке командування. Проте поплічниками нацистів, на жаль, були українці. Ще під час формування дивізії “Галичина” гітлерівці створили кілька поліційних формувань, які брали участь в акціях проти партизанів. Одним з них була т. зв. Бойова група Баєрсдорфа, яка взяла участь в акції в Гуті-Пеняцькій. Ґжеґож Мотика, один з найвідоміших польських істориків, який займається питаннями пов’язаними з польсько-українським конфліктом у період ІІ Світової війни, у своїй книжці “Ukraińska partyzantka 1942-1960” пише про пацифікацію Гути -Пеняцької зокрема таке:

“28 лютого вдосвіта 4 полк поліції СС, обстрілявши село з кулеметів і мінометів, не зустрівши опору, увійшов до нього. Потім населення в групах по 30-40 осіб зібрано в клунях, які підпалено. Убито від 600 до 1200 осіб”. Такі ж висновки випливають із матеріалів слідства, проведеного польським ІНП. До речі, ця установа зверталася безуспішно до української сторони з проханням передати архівні документи про пацифікацію Гути.
Учасники львівського засідання (див. статтю Богдана Гука) наголошували, що “будь-яке приписування участі в цій акції підрозділів дивізії “Галичина” не доведено”. Тимчасом, про участь українців у пацифікації Гути згадують і самі дивізійники. Їхні спогади, звичайно, розходяться зі свідченнями польських очевидців. Євген Побігущий, наприклад, пише, що поляки постраждали внаслідок боїв за Гуту (це якраз суперечить висновкам ІНП і фактам, наведеним Ґ. Мотикою). Згідно зі свідченнями поляків, які пережили пацифікацію, холоднокровні вбивства мали місце вже після зайняття села, а їхні виконавці спілкувалися українською мовою…
Дуже хотів би, щоб усе це було неправдою. Та ба, ніж у спину всадили мені “рідні” таки брати… На сайті, присвяченому СС “Галичина” ( http://www.galiciadivision.com ), у підрозділі “Дивізійники – кавалери Залізного хреста”, знаходжу знімок восьми вояків і підпис “Учасники бойової групи Баєрсдорфа, нагороджені Залізним Хрестом за пацифікацію Гути- Пеняцької”. Можна не вірити польським очевидцям, дошукуватися міфічної варшавсько-московсько-тельавівської змови. Але як тут не вірити “своїм”?

“Наше слово” №9, 1 березня 2009 року

Поділитися:

Категорії : Погляди

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*