Григорій Сподарик ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ №35, 2022-08-28

Книжка професора Юрія Шаповала «Непрощений. Олександр Довженко і комуністичні спецслужби» стала темою дискусії, яку 28 липня організувала лабораторія ім. Річарда Пайпса Інституту політичних досліджень Польської академії наук (IПД ПАН). Зустріч проходила онлайн. 

Серед учасників були польські й українські науковці – фахівці з історичних та політичних наук. З привітальним словом виступив директор Інституту IПД ПАН професор Ґжеґож Мотика. Він підкреслив, що спільне видання книжки очолюваною ним установою та Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України є доказом тісної співпраці і підтримки українських дослідників під час війни.  

Ведуча дискусії Боґуміла Бердиховська підкреслила, що режисер Олександр Довженко був творцем українського експресіонізму у кіно. Його монументальні і відомі у світі фільми – це «Арсенал», «Земля» та «Звенигора». Боґуміла Бердиховська відзначила також, що режисер був автором фільмів, які за естетичною формою є надзвичайними, але в ідейному плані часто підтримують більшовизм. Адже роботи мали задовольнити вождя Сталіна, які він, тим не менш, іноді критикував, що режисер переживав особливо гостро. Творчість Довженка досліджена у десятках творів, але довгі роки основою праць були лише його спомини. Був виданий також повний текст його щоденника. «Довженко робив пропагандистське радянське кіно, проте фрагментам своїх стрічок надавав подвійного значення», – відзначив під час дискусії професор Юрій Шаповал. Наприклад, у знятому в 1940 році «Визволенні», яке розповідає про приєднання Галичини до Радянського Союзу, що стало можливим після укладення пакту Молотова-Ріббентропа, він показував людей, звільнених з «капіталістичного ярма». Водночас пильне око камери помітило, що ці люди цивілізовані і що в них живе дух свободи.

В книжці Юрій Шаповал намагається дати відповідь, чому Довженко застосовує саме такий підхід. Видання ґрунтується на чотирьох томах справи на Олександра Довженка, які збереглися в державному архіві Служби безпеки України. Юрій Шаповал познайомився з документами наприкінці 90-х років, але тоді вони ще не були розсекречені. З них дізнаємося, що з кінця 20-х років ХХ століття Довженко перебував під пильним наглядом радянських спецслужб. Вони відстежували кожен його крок, політичну позицію, творчі плани, контакти. У найближчому його оточенні перебували інформатори та агенти. Але до них не належала його дружина, акторка Юлія Солнцева, якій часто це закидають.

Чекісти ніколи не пробачили Довженкові його минулого, оскільки він був у лавах тих, хто боровся за Українську Народну Республіку. Вони мали переконання, що режисер є прихованим націоналістом, петлюрівцем і ненавидить радянську систему. «Ні, він не був націоналістом та бунтівником, однак ненавидів комуністичну систему, і тут чекісти мали рацію»,– відзначає дослідник.

Довженко, подібно до інших тогочасних українських інтелектуалів, вів подвійне життя. Внутрішнє було незалежним, і такого «іншого Довженка» дозволяють пізнати збережені документи. Тут він не пропагандист, а реалістичний оглядач радянської політичної системи та її провідників. Відомо, що Довженко порівнював комунізм і фашизм.

Автор в книжці згадує, що режисера захищав від ув’язнення навіть Сталін, попри те, що виступав і ініціатором його критики у пресі. Документи засвідчують, що Довженко був примушений інтегруватися в комуністичну систему, але водночас він залишався патріотом України. Це була драма і відважний вибір.

Юрій Шаповал каже, що своєю книжкою хотів додати нових барв до творчого та політичного портрету Довженка. Праця також має на меті заохотити до подальших пошуків та дискусії на тему спадщини режисера. «Олександр Довженко добре знав, хто покарав Україну у ХХ столітті за прагнення до свободи та демократії. Нині Україна, Польща та весь світ об’єдналися проти спроб путіна повернути Україну до російського імперіалістичного контексту. В таких умовах досліджувати внутрішню свободу Довженка дуже важливо», – зазначив професор Юрій Шаповал. 

Книжку «Непрощений. Олександр Довженко і комуністичні спецслужби» в електронному варіанті розміщено на сайті Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України (ipiend.gov.ua) в розділі «Наші видання». 

Поділитися: