Новий голова Офісу Президента: чого чекати від чергового друга президента?

Олександра Іванюк

Найважливішою подією минулого тижня безперечно стала зміна очільника Офісу Президента України. Раніше ним був колишній адвокат олігарха Ігоря Коломойського Андрій Богдан, який не лише переконав Володимира Зеленського йти в президенти, а й допоміг йому збудувати вертикаль влади. Новим же головою ОП став маловідомий у політичних колах юрист і кінопродюсер Андрій Єрмак, котрий вже деякий час виконує роль помічника й радника Зеленського у питаннях зовнішньої політики. Зважаючи на роль Офісу Президента, який сьогодні вважається головним неформальним центром ухвалення рішень у державі, зміна очільника потягне за собою низку інших перетворень.

Що не так із Богданом?

Від початку постать контроверсійного Андрія Богдана, котрий встиг попрацювати і в уряді Миколи Азарова за часів Януковича, і на олігарха Ігоря Коломойського, і навіть кандидував на парламентських виборах у прохідній частині списку Блоку Петра Порошенка – викликала багато запитань не лише в Україні, а й у її західних партнерів. Близькі зв’язки колишнього голови Офісу Президента з олігархом Коломойським, котрого безпосередньо пов’язують з перемогою Зеленського на виборах, кидали тінь не лише на президента, а й на країну в цілому. Саме через Коломойського, котрий відколи Зеленський став президентом – активно намагається повернути собі відібрані раніше активи й скористатись привілейованим положенням задля подальшого збагачення – Міжнародний Валютний Фонд довго вагався, чи співпрацювати з Україною. Надавши таки Україні нову програму допомоги, президенту Зеленському дали зрозуміти, що не може бути й мови про поступки Коломойському, який понад усе прагне повернути собі націоналізований за часів Порошенка «Приватбанк». Знаковим у цьому контексті є те, що коли на початку грудня МВФ нарешті домовився з Україною про нову програму допомоги, то вже наприкінці того ж місяця журналісти зафіксували таємну зустріч колишнього голови ОП Андрія Богдана з Коломойським. Варто зазначити, що на сьогодні олігарх і без повернення «Приватбанку» непогано заробляє на українському ринку нафтопродуктів. А призначивши власних менеджерів до державної енергогенеруючої компанії «Центренерго», Коломойський отримує надприбутки від збиткових для держави й вигідних для себе договорів держкомпанії із власними фірмами. Одним словом, настав той момент, коли Зеленському потрібно продемонструвати бодай позірну незалежність від олігарха заради продовження співпраці з західними партнерами й покращення власного іміджу всередині країни.

Колишній Голова ОП Андрій Богдан мав і інші недоліки окрім зв’язків із Коломойським. Він був занадто всесильним: мав вплив на міністрів, суддів, силовиків і навіть деяких губернаторів, намагався контролювати фракцію «Слуги Народу» у парламенті й постійно нашіптував на вухо Зеленському що той має говорити чи робити. Серед українських експертів навіть з’явився жарт, що це Володимир Зеленський працює в Офісі Андрія Богдана, а не навпаки. В будь-якому разі, Андрій Богдан уже виконав своє головне завдання – збудував для президента вертикаль влади, котра дозволяє контролювати уряд і парламент згори, тобто з Офісу Президента, хоча такої владної структури навіть немає в конституції.

Хто такий Андрій Єрмак?

Наступником опального Богдана на чолі Офісу Президента став помічник і радник Зеленського з зовнішньополітичних питань Андрій Єрмак, котрий лише нещодавно увійшов у світ великої політики. На відміну від Богдана, з котрим Зеленський був раніше знайомий, але ніколи не дружив – Єрмак від десяти років є другом родини президента. Оскільки Зеленський вже неодноразово призначав друзів і знайомих на важливі державні посади (його товариш Іван Баканов очолив Службу Безпеки України, Сергій Шефір став першим помічником президента, шоумен Сергій Сивохо радником секретаря РНБО) – призначення приятеля Головою ОП мало кого здивувало. Зеленський швидко зрозумів, що йому потрібні не так професіонали, як люди, котрим можна довіряти. Андрій Єрмак, котрий неодноразово довів Зеленському як свою відданість, так і ефективність – вочевидь видався Зеленському ідеальним кандидатом на посаду нового очільника ОП.

Варто зазначити, що раніше Єрмак займався питаннями обміну полоненими, а також перемовинами з Росією й Америкою. Він навіть брав участь у нещодавніх українсько-російських газових перемовинах, які закінчились новим контрактом, а не черговою газовою війною. Однією зі складових ефективності Єрмака є те, що, на відміну від Богдана, він є дискретним, непомітним, ввічливим і спокійним. Вміє домовлятись і не здіймає навколо себе непотрібного галасу, як це робив Богдан.

Впродовж своєї тривалої кар’єри Андрій Єрмак встиг приміряти на себе кілька різних амплуа. Після закінчення престижного Інституту Міжнародних Відносин (того самого, котрий закінчив колишній президент Порошенко), Єрмак ані дня не пропрацював на дипломатичній службі чи в інших державних структурах. Він був юристом, який займався авторським правом, потім спробував себе у ролі кінопродюсера. Попри те, що він ніколи всерйоз не цікавився політикою, встиг попрацювати на громадських засадах помічником колишнього депутата від Партії Регіонів Ельбруса Тедеєва. Не приховує, що знайомий з найбільшими українськими олігархами – Ігорем Коломойським, Віктором Пінчуком і Рінатом Ахметовим. Згідно з заявами й коментарями Єрмака впродовж його буття помічником президента – у велику політику він прийшов лише тому, що його покликав Зеленський, у добрі наміри якого той беззастережно вірить.

Чи буде зміна курсу?

В Офісі Президента Єрмак виконуватиме дещо іншу функцію, ніж це робив Андрій Богдан. Новий очільник і далі займатиметься зовнішньополітичними питаннями, але одночасно намагатиметься зробити співпрацю між ОП, урядом й парламентом ефективнішою й менш конфліктною. Передбачається менше скандалів довкола Зеленського, але й більше закулісних перемовин. На відміну від Богдана, Єрмак уникатиме конфронтацій, непотрібних конфліктів і провокацій. Він, навпаки, спробує об’єднати команду Зеленського навколо нових цілей і їх досягнення.

У зовнішній політиці варто сподіватися більше закулісних непрозорих домовленостей в обхід офіційної дипломатії. Такий підхід Єрмак уже неодноразово застосовував у своїй роботі якщо йдеться про перемовини з росіянами й американцями, що може і є ефективним, але досить небезпечним інструментом. По-перше, таку діяльність буде важко контролювати «знизу», а, по-друге, діючи в обхід Міністерства Закордонних Справ, Єрмак може потрапити у багато пасток, на які не матиме жодних запобіжників. Є підстави побоюватись, що такі риси нового очільника ОП як самовпевненість і здатність ризикувати – можуть обернутись для країни надзвичайно великими викликами й халепами. А найголовніше – цей процес буде важче контролювати громадській думці. Саме тому нове призначення вимагатиме посиленого контролю громадськості за тим, що відбуватиметься на великій геополітичній сцені.

Поділитися:

Категорії : Bez kategorii

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*