Павло Лоза ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №7, 2020-02-16

Народна депутатка Софія Федина останнім часом стала помітною посадовицею в Україні. На початку лютого вона опублікувала офіційне звернення до президента Володимира Зеленського.

«Ідучи до Верховної Ради, одним з основних завдань для себе я поставила захищати наших військових, ветеранів і волонтерів від свавілля московських посіпак. І це свавілля зараз здійснює очолювана вами вертикаль. Бо всі ваші зусилля спрямовані не на розбудову економіки, роботу з міжнародними партнерами, підняття зарплат і пенсій, зменшення тарифів, а на боротьбу із власною армією, волонтерами і ветеранами, боротьбу за те, щоб якнайшвидше зачистити тих, хто захищає державу…», − написала Федина.  Через це викликали її до Державного бюро розслідувань для вручення підозри у справі про погрози президенту.

Чому ми пишемо зараз про неї? Бо саме в останньому номері лемківського квартальника «Ватра» редакція вітає Софію Федину – українку лемківського походження – з Днем народження. У тексті згадується не лише про те, що вона є співачкою та громадською активісткою, а й про період її головування у Світової федерації українських лемківських об’єднань (зараз Федина – членкиня президії). Об’єднання бажає її витривалості у роботі для добра лемків в Україні та всього українського народу. «Особливо у такий тяжкий час, коли ворог зі Сходу напав на рідний край», – наголошують автори побажань.

Редакція висловлює теж «кус заназнени гратуляції» для лауреатки Нобелівської премії Ольги Токарчук. «У своїх спогадах повертате до часів дитячих, коли то жилі сте разом з родичами в Сулєхові, в гнесьнім любуским воєводзтві, де ста ся народилі. То там переший раз стрінулисте ся з лемками (…) як самі повідати, до гнеска достерігате як влада і не лем трактувала на Зеленогірщині наших люди», – пишуть автори вітань.

Звичайно, у найновішому номері можна почитати не лише вітання. Редакція квартальника пише, зокрема, про Вікторію Ґабор. У листопаді дівчина виграла Дитяче Євробачення. Молода полька з ромським корінням, про яке вона завжди говорить відкрито, народилася у Німеччині, жила якийсь час в Англії, а зараз мешкає у Кракові. Через своє походження дівчина стикається з мовою ненависті в інтернеті. «Швабська циганка» – це тільки один з коментарів, що з’явилися під вітаннями від президента та прем’єр-міністра Польщі. «Не іде лем о тото, што то є атака на циганів, так близких нашій лемківскій традиції. Тоти інтернетови пашквілі атакуют представника меншини, а до того іщи молоду дівчину», – зазначає у свій статті Адам Вевюрка, закликаючи до того, щоб не бути байдужими в таких ситуаціях.

У багатьох статтях зимового номера «Ватри» редактори повертаються до минулих подій та згадують ініціативи, якими жила лемківська громада восени та влітку, як-от «Лемківську Ватру» у Ждині та авторську зустріч Зємовіта Щерека й Анджея Стасюка, під час якої польські письменники розповідали про свої зв’язки з Лемківщиною та Підляшшям.

Проте участь у «Ватрі» – це не єдиний їхній захід, пов’язаний із лемківською громадою. Письменники були гостями подій у Центрі культури ім. Богдана-Ігоря Антонича в Горлицях, який минулого року відзначав десятиліття діяльності. З матеріалу голови Центру Наталі Гладик можна дізнатися про історію заснування «антоничівки», ідею її створення, про програму та людей, які працюють в інституції. Найкраще про досягнення Центру культури ім. Богдана-Ігоря Антонича свідчать цифри. За десять років там відбулося 117 різноманітних заходів, а ще 7 були реалізовані у лемківських селах. Пройшли також 2 майстер-класи з лемківського та сучасного танцю. У Центрі є бібліотека, яка нараховує до 3 тисяч книжок. Про культурні заходи, які відвідували гості «антоничівки» цієї осені, можна почитати у ще одній статті зимового номеру.

Окрім цього, редактори «Варти» пишуть про Дні української культури у Зеленій Горі, забаву та «Меншинну велию народів» у Лігниці. У номері є матеріали про 20-ліття греко-католицького храму у Панкній, «Свято трьох поколінь» у Пшемкові та Свято школи у Лігниці.

Не бракує також історичних статей. У них можна почитати про владику Йосифа Коциловського, який походить з Пакошівки, лемківського поета Якова Дудру та ансамбль «Лемковина» зі Стобна біля Піли (Великополське воєводство), що діяв до 1999 року.

Традиційно у «Ватрі» поданий перелік подій, якими жила громада в останні місяці попереднього року (від жовтня до грудня), розміщений у «Лемківській хроніці», та чергова частина спогадів про ліцей у Лігниці.

***

ВАТРА, ЗИМА №1, 2020, 28 СТР.                       

Поділитися: