Ельблонзький відділ Об’єднання українців у Польщі (ОУП) став наступним, де 4 січня відбулася звітно-виборча конференція. Делегати вирішили, що організацію очолюватиме дотеперішній заступник голови Мирослав Притула. Звільнивши посаду з особистих причин і з огляду на стан здоров’я, дотеперішній голова Степан Дембіцький постановив не брати повторну участь у виборах, але водночас запевнив про повну підтримку і допомогу новому керівництву.
До нової управи увійшли заступники Ігор Сулим та Оксана Заторська, секретар Михайло Притула, скарбнича Іванна Шмигельська та Оля Грибек – відповідальна за питання, пов’язані з українською освітою. Конференція вибрала також чотирьох делегатів на З’їзд ОУП у Перемишлі.
– Тут зібралися люди, які хочуть працювати для нашої громади, громадян України та України, не тому, що їм платять, а тому, що відчувають таку потребу, – запевнив перед виборами Мирослав Притула. Він та попередній голова кілька разів наголошували, що найважливіше у роботі відділу було й має бути те, чого не видно, коли тривають культурні заходи, – порядок у документах і вчасна їхня подача. За словами лідерів, часи «якось воно буде» давно минули, а брак адміністративної дисципліни може мати правові наслідки, відчутні для всієї організації. Тому голів гуртків зобов’язали до вчасної підготовки документів і подачі на розгляд скарбничому, а потім – до центральної організації у Варшаві.
– Будемо настільки сильні, наскільки матимемо від вас допомогу, – говорив Мирослав Притула. Він підкреслив, що гуртки, де проводитимуть заходи, будуть під «спеціальним наглядом». Не йдеться про те, щоб комусь дошкуляти, а лише уникати ситуацій, котрі могли б нашкодити всій організації. З огляду на це не проводитимуть заходів, на які фінансово чи організаційно Об’єднання не спроможне. Так, зокрема, виглядає справа з відновленими, дуже популярними в минулому зустрічами в Ґлембоцьку, що тепер отримали назву «Ґлембоцьк на українській ноті». Захід організував гурток у Лелькові за підтримки місцевого самоврядування. Минулого року подія зібрала приблизно 2 тисячі глядачів. Така кількість робить захід масовим, а за цим іде виконання певних обов’язків і відповідальність з боку організатора. Відділ та гурток не спроможні їх на себе взяти, тому, як повідомив Мирослав Притула, відбулася зустріч з війтом ґміни Лельково, котрий має розглянути можливість подальшої організації цієї події.
Під час обговорення діяльності у цьому регіоні лідери з Лелькова та Пєнєнжна наголосили, що цьогоріч не проводитимуть протест у зв’язку з імовірним візитом посла росії на місце знесеного пам’ятника генералу Івану Черняховському в Пєнєнжні. У минулому українська громада використовувала ситуацію, щоб публічно наголосити на злочинному характері московського режиму та висловитися проти війни в Україні. Однак, за словами Петра Пушкара з лельківського гуртка, з російською делегацією приїжджають провокатори та агенти, що створює небезпечні умови для громади.
Серед головних заходів відділу залишається найстаріший у Польщі Дитячий фестиваль української культури. Його популярність зростає з кожним роком, а в останній едиції взяло участь 350 дітей. Саме цим заходом ельбльонжани вирішили вшанувати пам’ять Мирона Сича, який постійно відвідував фестиваль та підтримував його як віцемаршалок і депутат. Делегати одностайно прийняли постанову про те, щоб від 2025 року захід мав назву Дитячий фестиваль української культури імені Мирона Сича в Ельблонзі. На ініціативу дали згоду близькі померлого минулого року лідера нашої громади. Учасники конференції вирішили також підтримати діяльність чоловічого хору «Журавлі». Одразу ж на засіданні частина делегатів задекларувала постійні вплати у розмірі 100 злотих. Інформація про таку можливість має бути розповсюджена серед членів усіх гуртків. Після переходу до самостійної діяльності хор отримує від Міністерства внутрішніх справ і адміністрації 100 тисяч злотих. Хористи сплачують також членські внески, але усіх коштів вистачає всього на 4 зустрічі й 2 концерти на рік.
– Кожен внесок дозволить нам працювати далі, – говорив член хору Ігор Сулим, дякуючи за ініціативу. Він повідомив теж, що в майбутньому хор плануватиме свої репетиції так, щоб при нагоді давати концерти в місцях, звідки надходить підтримка. На думку Мирослава Притули, ця ініціатива вписується в бажану модель функціонування організації. Ідеться про те, щоб діяти системно з випередженням, а не ситуативно. За його словами, за таким принципом слід збирати й кошти на лікування поранених українських солдатів у осередку «Добрий брат», з яким співпрацює організація.
Черговою темою дискусії стало зменшення кількості членів з 436 на початку каденції до 200 в кінці. Про те, що цифри не зовсім віддзеркалюють реальний стан, говорив, зокрема, голова ельблонзького гуртка Андрій Шмигельський. Він прямо запитав, хто з голів останнім часом брав декларацію в руки й просив її заповнити хоча б знайомих? Важливість безпосереднього спілкування він доводив на прикладі поширення «Нашого слова». В Ельблонзі є трохи більше ніж 40 постійних передплатників, але Андрієві Шмигельському та Степанові Дембіцькому, крім цього, щонеділі після богослужіння в церкві вдається продати ще кілька примірників. На можливість розширення бази членів вказує й кількість людей, які долучаються до акцій допомоги Україні, та факт, що на території відділу працює 10 пунктів навчання, де українську мову вивчає 193 дитини. Водночас охочі приєднатися до організації не мають перейматися, що їхні декларації та особисті дані випливуть назовні. Їх зберігає і захищає згідно з правовими вимогами Головна управа у Варшаві, а публічно подається тільки інформація про загальну кількість членів ОУП у всій Польщі. Мирослав Притула під час обговорення зауважив також, що силою організації є мережа, солідарність і довіра серед її членів. Завдяки цьому вдалося працювати на виборчі успіхи Мирона Сича чи всього за одну неділю зібрати готівкою 40 тисяч злотих на одяг для солдатів у «Доброму браті».
– На один заклик ми можемо швидко відреагувати від Джєжґоня до Лелькова, – відзначив Мирослав Притула і закликав до збереження цієї сили.
Представлений Степаном Дембіцьким звіт показує, що, крім уже згаданих, популярною ініціативою у відділі було також Свято культур сходу в Пасленку, яке відбувалося до 2019 року. Захід, організований спільно з місцевою греко-католицькою парафією, притягував до 3 тисяч глядачів. Важливим є теж організоване в Пєнєжні силами місцевого гуртка Свято врожаю, що кожного року стає нагодою познайомитися з жнивними обрядами. На мапі культурних подій Ельблонжчини помітне місце посідають й Українські барви прикордоння у Браневі. Важливо, що цей захід поряд з концертною частиною містить у програмі покази фільмів, майстер-класи та доповіді науковців про історію українців у Польщі тощо.
У відділі щороку проводять також майстер-класи для дітей, які вивчають українську мову в школах Ельблонзького та Браневського повітів. У середньому приблизно 70 дітей, проживаючи в гуртожитку в Ельблонзі, вивчають українські пісні, сценічну майстерність, пізнають техніки малювання та мистецтво різних регіонів України. Оригінальною ініціативою, якою може похвалитися відділ, є організований Андрієм Шмигельським Ельблонзький футбольний турнір для хлопців шкільного віку.
– Це не лише спортивні змагання, а й інтеграція наших дітей з усієї північної Польщі й дітей біженців з України, – зауважив Степан Дембіцький. Крім цього, в гуртках організують зустрічі молоді й старших осіб, поїздки до рідних сіл та колишнього концтабору в Явожні, зустрічі з цікавими людьми, Шевченківські свята, святкування Дня Незалежності України, кутю, вертеп та інші. Працюють також дитячі групи «Лельківські веселушки» у Лелькові та молодіжне кабаре «Горпинка» в Ельблонзі. За фінансової підтримки владики Ольштинсько-Ґданської єпархії УГКЦ Аркадія Трохановського в ельблонзькій домівці відбуваються суботні заняття з дітьми з України. У відділі передплачують приблизно 350 примірників «Нашого слова», і збільшення кількості передплат Степан Дембіцький назвав серед викликів майбутнього. Ідеться про те, що газета об’єднує українську громаду Польщі. За його словами, постійно треба також заохочувати учнів вступати до українських ліцеїв, організувати поїздки для дітей та дорослих на рідні землі. Серед головних завдань є пожвавлення роботи в гуртках, відновлення безпосередніх зв’язків завдяки більшій кількості зустрічей та проведенню пікніків для українців із сусідніх гуртків. Постійним завданням, за словами Степана Дембіцького, залишається збільшення кількості членів, зокрема виходячи на громадян України. У рамах конференції постановили, що з цією метою буде створена інтернет-сторінка відділу.