Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №41, 2021-10-10

У Любліні 4 жовтня відбулося офіційне відкриття пам’ятника греко-католицькому священнику бл. Омелянові Ковчу, який загинув у концтаборі в Майданеку. Українського духівника там називали «парохом Майданека». Під час урочистостей вручено теж нагороди Примирення імені священномученика.

– Своїм «неземним поглядом» на концентраційний табір священник Омелян показав, що пекло, яке було в Майданеку, можна пережити різними способами. Він сам відчував біль, виснаження, а все-таки намагався підтримати тих, хто постраждав і був приниженим. До тих, хто серед холодної байдужості потребував тепла та уваги, він приходив та втішав, – сказав глава Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук, який очолив архиєрейську божественну літургію в люблінському римо-католицькому соборі св. Івана Хрестителя. Опісля молитви на території колишнього концтабору в Майданеку відбулося офіційне відкриття та освячення пам’ятника бл. Омелянові Ковчу.

Церемонію можна назвати нестандартною, оскільки розпочалася вона театралізованим дійством «Очікування». У драмі польського режисера Лешека Мондзіка взяв участь скрипаль Львівської опери та учні мистецького ліцею з Любліна.

– Це найбільш зворушлива церемонія, в якій я коли-небудь брав участь. Тому хочу подякувати усім організаторам сьогоднішньої події, – зазначив під час відкриття міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, який зачитав листа від президента України Володимира Зеленського. У ході події були теж зачитані листи від глави польської держави Анджея Дуди та маршалка Сейму Ельжбєти Вітек.

Серед гостей, присутніх на відкритті монумента, які взяли слово, були, зокрема, старший допоміжний єпископ Люблінської архиєпархії Мечислав Цісло, мер Любліна Кшиштоф Жук, голова Комітету з вшанування пам’яті Блаженного Омеляна Ковча Іван Васюник, а також головний рабин Польщі Міхаель Шудрих. Пам’ятник заввишки майже три метри знаходиться на перетині Дороги мучеників Майданека з вулицею Цвинтарною біля входу до Державного музею Майданека.

На споруді польською, українською та на івриті вигравійовано фрагмент листа о. Ковча до сім’ї, у якому священник просив родину не намагатися врятувати його з концтабору, де загинуло близько 78 тисяч людей: «Розумію, що ви боретеся за моє звільнення. Прошу вас нічого не робити. Тут ми всі рівні: поляки, євреї, українці, росіяни, латиші та естонці. З усіх присутніх я – єдиний священник. Тут я бачу Бога, який один для всіх нас, незалежно від наших релігійних відмінностей. Можливо, наші церкви різняться між собою, але в усіх царює той самий всемогутній Бог».

Робота над монументом тривала понад два роки. Його виготовлення фінансувалося з пожертв людей. Зокрема, ініціатори його зведення проводили громадську збірку. Після конкурсу з’ясувалося, що його виготовлять в Україні. «Гарно вийшло, що частина робіт проводилася в Україні та що цей монумент є спільним ділом української та польської сторін», – говорить о. Стефан Батрух, голова Фонду духовної культури прикордоння, який ініціював встановлення монумента. Автори концепції – скульптор із Києва Олександр Дяченко та архітекторка Марта Дяченко.

Стефан Батрух пригадує, що за встановлення споруди у місті двічі голосували депутати міської ради. Раз – у 2016 році, коли вони вирішували, чи такий пам’ятник може з’явитися у міському просторі. Ще раз – у 2018-му, після того, як обрали автора монумента. Постанова ради підкреслює, що о. Koвч є символом примирення та згоди між людьми. 

«Його відкрите ставлення до кожної людини, незалежно від її національності та віросповідання, знайшло особливе вираження у складні роки війни. Під час свого перебування в німецько-фашистському концентраційному таборі в Майданеку Омелян Ковч зберіг дух жертовності. Він завжди був духівником і за свою непохитну позицію отримав прізвисько “священник Майданека”», – ідеться в обґрунтуванні постанови.

– Попри різні політичні приналежності, депутати міської ради одноголосно ухвалили рішення про будівництво пам’ятника, – зазначає греко-католицький парох із Любліна.

Нагадаємо, що у 2019 році президент України Петро Порошенко взяв участь у закладенні першого каменя монумента. Завершення пам’ятника відбулося 25 березня цього року, саме у 77-мі роковини смерті «пароха Майданека».

Після офіційного відкриття монумента відбулося теж вручення відзнаки ім. Омеляна Ковча. Щорічно капітула нагороджує нею осіб та установи, чиї ініціативи посилюють процес примирення між віровизнаннями та народами. У Любліні з рук глави Української греко-католицької церкви Святослава Шевчука її отримали (від імені своїх організацій) організатори «Полум’я братерства» – голова Української скаутської організації в Польщі Пласт Олена Боднар-Потопник та голова Програмного руху дослідників в Об’єднанні польських гарцерів Матеуш Стахевич, а також польська режисерка Аґнєшка Голланд.

– Важливо не лише поклонятися героям, але їх наслідувати. Моє покоління не переживало таких страшних речей, як злочин проти людства. Але як режисерка я намагалася згадати жертв цих злочинів у Польщі та Україні. І не лише для того, щоб показати злочинців та віддати належне жертвам та героям, а і тому, що я відчула, що людська жорстокість присутня у теперішньому житті, – зазначила Аґнєшка Голланд. Вона пояснила, що мова йде про те, що зараз відбувається на білорусько-польському кордоні щодо біженців. Цьогорічним лауреатом нагороди є теж український режисер Олег Сенцов, який раніше отримав її у Києві.

На завершення події у Любліні відбувся виступ дуету «Сестри Тельнюк» з Києва, які виконали мистецьку програму під назвою «Агнус Деі».

***

О. Омелян Ковч (20 серпня 1884 – 25 березня 1944) був парохом у Перемишлянах поблизу Львова, у 1919-1921 роках – капеланом в Українській Галицькій армії. Від початку ІІ Світової війни виступав проти переслідування людей різних національностей, зокрема хрестив та рятував євреїв. Також відвідував їх у гетто та заборонив своїм парафіянам брати участь у антиєврейських акціях. Його ув’язнили у 1942 році і відправили до концентраційного табору в Майданеку, де він помер 25 березня 1944 року. 27 червня 2001 року у Львові папа римський Іван Павло II проголосив його блаженним мучеником Греко-католицької церкви.

Фото автора статті

Поділитися: