Пандемія як каталізатор багаторічних проблем

Григорій Сподарик ■ ПОГЛЯДИ ■ №22, 2021-05-30

Клопоти та становище нацменшин у часи коронавірусу – такі питання розглянули 17 травня на засіданні профільної Сеймової комісії. Оцінка ситуації традиційно залежить від її авторства – чи це громада, чи представники держави.

Фото з pixabay.com

З боку Міністерства внутрішніх справ і адміністрації (МВСіА) прозвітував директор департаменту віросповідань і меншин Анджей Сосновський. Він запевнив, що відомство від початку пандемії постійно тримає зв’язок із громадами. Їм, зокрема, передавали інформацію про державні програми міністра культури та інші, скеровані до «третього сектору» (неурядових організацій), у межах яких можна було отримати підтримку. Cлужбовець запевнив також, що в часи пандемії міністерство відкрите до змін у завданнях, які меншинні структури виконують за рахунок дотацій. Ідеться передусім про подовження часу їх реалізації або перенесення в онлайн-режим. Зі статистики, яку представив Анджей Сосновський, випливає, що у 2020 році держава призначила 442 дотацій, підписали загалом 414 договори (цифри різняться, оскільки від виконання 28 завдань організації були змушені відмовитися). Пандемія вплинула й на те, що до документів опрацювали 183 додатки, які вносили зміни до плану робіт в нових умовах. Були також випадки повного повернення дотацій.

У дискусії взяв участь представник нашої громади і співголова Спільної комісії уряду та нацменшин Григорій Купріянович. Він відзначив, що пандемія негативно позначилась на житті громад передусім через обмежені можливості зустрічей на культурних заходах. Це вони сприяють зміцненню зв’язків та збереженню ідентичності. Ситуацію ускладнило функціонування на основі ґрантів. Організації, за словами Купріяновича, не мали змоги вільно й оперативно вносити зміни до своїх завдань. Так могли реагувати, наприклад, польські культурні установи, які не отримують кошти на окремі цілі, а мають гарантований річний бюджет. Ґрантова система вимагає постійних переговорів з МВСіА та затвердження змін. Увесь процес був бюрократизований і розтягнутий у часі. У квітні минулого року меншини прозвітували про своє становище та розповіли про необхідні нововведення. Деякі їхні ідеї затвердили, однак більшість влада відкинула.

До плюсів ситуації можна зарахувати те, що під час пандемії організації звільнили від обов’язкового власного внеску до дотацій на поточну діяльність. Але низку процедур до кінця не спростили. Також меншини просили, аби невикористані або повернені кошти держава передала на закупівлю техніки чи на оновлення інтернет-сторінок. Цього теж не сталося у такому розмірі, як би того хотіли громади. Водночас влада оголосила конкурс на… виготовлення промофільму про нацменшини (варто відзначити, що переможець зрештою відмовився від виконання цього завдання). Ідея такої стрічки дійсно належала громадам, але це було ще до коронавірусу. Зараз – не найкращий час для її реалізації, адже є багато важливіших викликів.

Отже, пандемія стала каталізатором проблем, присутніх вже багато років. Це – бюрократія, нееластичність, низький рівень дотацій, зокрема й на поточну діяльність, тощо. Найважливіше – те, що уряд донині не створив комплексного фінансового «щита» для нацменшинної культури. «Громади очікують від держави такої ж підтримки, яку вона надала в інших сферах суспільного життя», – заявив Григорій Купріянович. Він також наголосив, що меншинна сторона постійно готова до переговорів.

Критично про відносини з МВСіА висловився також головний секретар Товариства словаків у Польщі Людомир Моліторіс. За його словами, відомство не запропонувало громаді жодної підтримки – ані цього року, ані минулого. Від службовців словаки почули, що їхня організація отримала близько 250 тисяч злотих в останні роки на поточну діяльність, тому повинна мати кошти на функціонування під час пандемії. «Як можна скористатися грішми, які ми отримали 5 років тому?», – риторично запитав Людомир Моліторіс. Лідер словаків підкреслив також, що у кризові моменти на Міністерство внутрішніх справ можна не розраховувати. Воно не лише не допомагає розвиватися, а й просто спричиняє регрес. Товариство словаків зараз опинилося у ситуації, коли організація може просто припинити  діяльність. Передусім – через брак коштів на поточну діяльність та бюрократію, що посилилася з приходом правлячої команди у 2016 році. Людомир Моліторіс відзначив, що, якщо МВСіА не хоче допомагати і вирішувати проблеми меншин, то ці компетенції можна було би передати у відомство культури – можливо, воно було би більш відкритим.

Поділитися:

Схожі статті

В Польщі відбулась експедиція з метою пошуку пам’яток культурної спадщини українців

■ ПОДІЇ ■ №30, 2021-07-25 Цьогоріч в червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція “Стежками предків”, основна мета якої — фіксація культурної спадщини...

Вечір української пісні: повернення після річної перерви

Cвітлана Лагуз ■ ПОДІЇ ■ №27, 2021-07-04 Краків знову співає українських пісень. Перший постпандемічний концерт відбувся всередині червня на відкритому майданчику української книгарні-кав’ярні «Нитка»...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*