Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №32, 2024-08-11

«Понад усе. Польсько-українське партнерство» – таку назву мала одна з головних тематичних зустрічей цьогорічної «Лемківської ватри» в Ждині. Участь у ній узяв Павел Коваль, який цього року став головою Ради з питань співпраці з Україною. На «Ватрі» політик торкнувся не лише питання вступу України до Євросоюзу, протестів польських фермерів, а й історичних питань.

Протести будуть

Учасниками розмови були також заступник держсекретаря у Міністерстві науки й вищої освіти професор Анджей Шептицький та колишній багаторічний голова ОУП і модератор події Петро Тима. Однією з тем дискусії стала блокада кордону та висипання українського зерна в лютому-березні цього року. Як відомо, українське суспільство чітко асоціює такі дії з нищенням зерна в часи Голодомору в Україні.

– Я хочу сказати це всім громадянам України, а також громадянам Молдови. У процесі вступу України до ЄС цей ринок зміниться, і польський уряд, безумовно, кожен польський уряд, якщо він не божевільний, бо будуть наступні вибори, допомагатиме окремим галузям. Тому треба очікувати різних форм протесту, – сказав Павел Коваль, який негативно оцінив блокаду кордону. – Безперечно, ніхто, особливо я, не підтримує розкидання зерна: ні польського, ні українського, ні будь-якого іншого. 

Політик повідомив, що проти осіб, винних у висипанні зерна, триває кримінальне провадження:

– Наразі справу веде прокуратура, а потім – суд. Я намагатимусь стежити, на якому етапі перебуває розслідування.

Депутат Сейму нагадав, як виглядали торговельні відносини з іншими країнами, коли Польща приєдналася до ЄС, де першими протестували голландські фермери. Згодом голландці навчилися дешево купувати зерно в Польщі, переробляти його на харчові продукти й відправляти назад.

– Ну, це більш-менш те, що стосується ЄС. Для мене зараз важливо захистити ті польські галузі, також у сфері сільського господарства та харчової промисловості, які експортують свою продукцію в Україну, – сказав Павел Коваль, який вважає, що багато польських виробників виграють від співпраці. – Це добре і для нас, і для України.

Підтримка України на шляху до ЄС

– З погляду як польської держави, так і польського суспільства розширення ЄС явно вигідно з міркувань безпеки, а також з економічних міркувань, тому що в історії європейської інтеграції немає жодного випадку, щоб хтось, хто розширюється, програв. Польща однозначно може виграти від розширення, – сказав політик.

За його словами, польська держава підтримує розширення шляхом тісних перемовин з Україною, особливо щодо сільського господарства, яке буде складним елементом:

– Домовлятися потрібно на тридцять років, а не два. І ці переговори будуть важкими.

Павел Коваль вважає, що Польща часто відіграє роль «кризового друга» України. Ця ситуація проявляється, зокрема, коли відносини Києва з Берліном чи Парижем покращуються. Тоді Варшава стає другорядним партнером.

– Що знадобиться в найближчі роки, щоб Польща отримала належне місце в цьому процесі, адекватне нашому потенціалу та можливостям, ні багато, ні мало, а рівно стільки, скільки потрібно? Наш досвід буде справді вирішальним найближчими роками, – зазначив депутат. – Навіть якщо Україна не погоджується з Польщею в тому чи іншому питанні, тому що це складне питання, наприклад, історичне, не варто через це одразу повертати кермо в інший бік, бо це неефективно.

Переговори про вступ України до ЄС офіційно розпочалися. Зараз, на думку Павла Коваля, настав етап, на якому швидше за все почнеться обговорення внутрішніх справ і правових питань.

– Коли хтось вступає в ЄС, там уже існує правова база Євросоюзу. Польща також через це пройшла. І тут аргумент війни не буде для України достатнім у переговорах, – сказав депутат Сейму.

Він вважає, що аргумент війни працює, коли потрібно переконати британців чи американців у військовій допомозі:

– Коли я був у США два рази, звичайно, я вів перемовини в українському стилі. Тобто сказав: «Триває війна, ви маєте дати допомогу зараз, а якщо ні – ви теж винні». І це хороший спосіб вести переговори про, наприклад, військову допомогу. Дуже добре це працює. Але точно не дієво, якщо хтось буде вести так перемовини щодо сільського господарства з чиновниками ЄС. Формула переговорів не передбачає рівності сторін, що кожен приходить із чистим аркушем паперу і записує те, що ми разом запропонуємо. Документ уже узгоджено, а Україні просто потрібно приєднатися. Звичайно, він має певні «прогалини», і Україна намагатиметься використовувати їх, держави-члени також намагатимуться це використовувати. Безумовно, країни ЄС будуть дуже обережні в деталях. Іншого шляху вступу до Євросоюзу немає.

Розслідування акції «Вісла»

Щодо історичних питань, то на зустрічі йшлося теж про рішення Ряшівського відділення Інституту національної пам’яті, що стосується припинення розслідування акції «Вісла».

– Постанова є скандальною, – сказав Павел Коваль, на думку якого, зміст рішення ІНП не може бути «елементом доктрини незалежної держави». – Радянська влада була тоталітарною за своєю суттю. Думаю: поза дискусією в польській історіографії є те, що в цей перший повоєнний період, в особливо агресивній формі, діяльність була спрямована проти цивільного населення, яке не могло бути об’єктом жодних збройних дій.

За словами депутата, неприйнятною є теза про те, що насильство було просто помстою за діяльність УПА.

– Усе, що є там (у постанові ІНП – прим. ред.), – це один великий апофеоз пропаганди генерала Ярузельського. Іронія історії полягала в тому, що Інститут національної пам’яті повторив тези, які було висловлено для легітимації своєї діяльності Ярузельським та Кіщаком. Як ви пам’ятаєте, основне виправдання їхнього перебування на політичній сцені стосувалося розгону підрозділів, банд УПА та цивільного населення, – сказав Павел Коваль, який жодним чином не поділяє рішення Ряшівського відділення ІНП.

– Це однозначно не політика теперішнього уряду і держави. Таке обґрунтування рішення Ряшівського відділення Інституту національної пам’яті є з усіх боків просто скандальним і неприйнятним: як з погляду політики, так і наукових досліджень, – зазначив депутат Сейму.

Він вважає, що сьогодні з польського боку існує тенденція політизувати непросту історію польсько-українських відносин. Особливо після 24 лютого 2022 року в Польщі активізувались політики, які намагаються використовувати історію, бо шукають виборців.

– Я вважаю, що завдання політика – засуджувати геноцидні дії, завжди. Дії акції «Вісла» мали геноцидний характер. Вони були сплановані, було використано інструменти геноциду, – сказав Павел Коваль.

Політика з урахуванням історичних питань

Водночас депутат Сейму вважає, що не можна ігнорувати історичні моменти, адже, як показують опитування громадської думки, історія відіграє важливу роль, зокрема в питанні виборів.

– Кожен уряд і кожен, хто хоче отримати владу, повинен мати підтримку серед найширших суспільних груп. Мусить дбати про те, щоб ці люди, наші виборці, мали переконання, що справи, які вони визначили як найважливіші, будуть максимально залагоджені, – говорив Павло Коваль.

У своїх роздумах він, серед іншого, спирався на дослідження Центру діалогу ім. Юліуша Мірошевського двомісячної давнини. Як стверджує політик, історичні питання, тобто питання, пов’язані з вшануванням пам’яті жертв Волині, посідають дуже важливе місце в суспільній думці поляків та мають велике значення.

– Розумний політичний діяч, який хоче провадити політику, наприклад, щодо підтримки безпеки України, яка з польського погляду є більш важливою, ніж для будь-якої іншої країни, також має враховувати історичні моменти. Інакше такий політик діяв би нерозумно, всупереч цьому головному інтересу, – зазначив депутат. – Історичні справи важливі, і є важливим чинником легітимації політики підтримки України. Ми від них не втечемо. Ось як я бачу це сьогодні. Інша справа, як ми розставимо пріоритети. Що ми вирішимо сьогодні, а що відкладемо на п’ять років.

Поділитися: