Наше слово ■ №18-19, 2023-04-07-14

2 травня 2023 року не стало Павела Смоленського — друга України, активного учасника українського-польського діалогу.

Фото з wikipedia.org / автор Рафал Коморовський

Павел Смоленський більше тридцяти років років був журналістом видання «Ґазета виборча». Відомий передусім як репортер і письменник. Низка книжок Смоленського присвячена українській тематиці, зокрема «Похорон для різуна».

«Для мене одна з найважливіших збірок репортажів 1990-х», – написав у своій фейсбук-сторінці після смерті Павла Смоленського український історик із Ґданська професор Ігор Галагіда.

«Похорон для різуна» – це книжка про польсько-українські події часів ІІ Світової війни та повоєнних років. Один із матеріалів, який був опублікований у ній – репортаж «Право на страждання». Раніше з’явився у «Ґазеті виборчій». Слід зазначити, що це була друга після ІІ Світової війни публікація, присвячена трагічній історії Завадки Морохівській, у якій у 1946 році вбито кількадесять українських жителів села.

Інші книжки Павла Смоленського присвячені українській тематиці, це зокрема «Похорон для різуна», «Сироп з полину. Вигнані з акції “Вісла”» та «Ще не вмерла і не вмре» (розмови з Юрієм Андруховичем).

«Книжок на тему акції “Вісла” – сотні. Якщо не тисячі. Правдивих істориків, а я не є істориком, які займаються цим питанням, десятки. Це вже все відомо, якщо хтось хотів щось дізнатися, це все відомо вже двадцять років. Не зараз. Якщо ця історія не буде подана індивідуально, якщо люди не будуть брати на себе особисту відповідальність в цій гігантській історії то не має про що говорити. Завжди потім спливає на поверхню, якась невирішена справа, якась брехня, завжди вийде якась підлість і це буде тягнутися і тягнутися» – говорив Павел Смоленський під час презентації книги «Сироп з полину. Вигнані в акції „Вісла”» на «Лемківській ватрі» у Ждині у 2018 році. Сам автор вважав, що книга є розрахованою більше на поляків, ніж українців.

Одночасно наголосив, що те, що в ній описується, й досі лякає покоління українців, які живуть у Польщі.

У 2018 році репортер був одним із багатьох журналістів, які об’єктивно писали про злочин у Сагрині у 1944 році та став на захист українського історика д-р Григорія Купріянова. Нагадаємо, що 9 липня 2018 року тодішній люблінський воєвода Пшемислав Чарнек подав заяву до прокуратури українського діяча з Любліна – через промову, яку Григорій Купрянович виголосив під час подій, яка була присвячена вшануванню пам’яті українських жертв Сагриня.

Репортер був також одною з осіб, які підписали звернення громадянських середовищ у Польщі та Україні, у якому висловили свій протест проти продовження конфронтаційної політики та її ескалації у відносинах між Польщею та Україною.

Натомість у лютому 2018 року Павел Смоленський разом з іншими представниками польської інтелігенції підписали звернення, в якому протестують проти змін до закону про Інститут Національної Пам’яті. Нагадаємо, що у поправці передбачено штраф або покарання у вигляді тюремного ув’язнення терміном до трьох років за «заперечення злочинів українських націоналістів».

Павел Смоленський — лауреат премії польсько-українського примирення, яку він отримав у 2003 році за свою книгу «Похорон для різуна». Поляк також лауреат нагороди «За інтелектуальну відвагу» Незалежного культурологічного часопису «Ї», яку йому вручили «за мужню громадянську позицію, самопожертву та активну участь у формуванні громадянського суспільства як в Польщі, так і в Україні».

Останній репортаж Павла Смоленського було опубліковано в «Ґазеті виборчій» 24 лютого 2023 року, в річницю повномасштабного нападу росії на Україну. Він був присвячений Україні та президенту країни Володимиру Зеленському.

24 квітня цього року електронне видання Wyborcza.pl опублікувало розмову журналіста з професором Гжегожем Мотикою – «Єдина етноцидна операція в історії Польщі». Розмова присвячена акції «Вісла».

Павел Смоленський помер на 63-му році життя у Варшаві.

Фото з wikipedia.org / автор Рафал Коморовський

Поділитися: