Єва Кравчук ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ №46, 2020-11-15

Здавалося б, воєнні часи: голод, страх і безпорадність узяли гору над людьми. Чи щось може бути гірше? Виявляється, ще й як. Про злість, людську агресію і панування над слабкими говорить режисер чесько-словацько-українського кінофільму «Розфарбоване пташеня» Вацлав Марґул.

Це – екранізація роману Єжи Косинського, що розповідає про ІІ Світову війну устами хлопчика, якого вважають «бродячим циганом або євреєм» і який мандрує маленькими селами у Центральній та Східній Європі. Як пише Vogue.pl, Вацлав Марґула присвятив цьому проєкту три роки, а сценарій відзначили нагородою «ScripTeast» на Канському кінофестивалі у 2013 році. Багато сил потратили на пошук фінансування, бо фільм не є суто комерційним. Однак зрештою усе вдалося, і режисер зміг приступити до реалізації власного сценарію.

Герої фільму говорять штучною «міжслов’янською мовою». Але у стрічці є також невелика кількість реплік чеською, німецькою та російською. До речі, як зазначає сайт pelnasala.pl, «Розфарбоване пташеня» – це перший фільм, у якому звучить «міжслов’янська мова».

Метою Вацлава Марґула не було показати насилля як основну ідею фільму. Це – деталь, яка демонструє, що такі випадки трапляються, вони – серед нас, і це не можна ігнорувати. Водночас із перших кадрів ми бачимо надзвичайно естетичну картинку, зображення чудової природи; кожен звук і пташиний спів зіграли важливу роль для загальної атмосфери кіно.

Незважаючи на те, що «Розфарбоване пташеня» сповнене жорстокості, його не слід сприймати лише як історію людської злості та жахів війни, що залишає постійний тягар на психіці. Це також – або, можливо, й найбільше – розповідь про невмирущу надію та волю до виживання, а також про любов та прощення. Головний герой Йоска з малих літ побачив і відчув, що таке бути на межі смерті, але також – що означає врятуватися за допомогою віри. Саме переконання у тому, що жодна ситуація не є безнадійною, підтримує його. 

Ця стрічка вражає до глибини душі, залишаючи осад болю і розуміння того, що у світі – сотні проблем, які ретельно приховують за високим парканом порядку. Хлопчик, чия зовнішність нагадує чи то єврейську, чи то ромську, вимушений пройти через пекло фізичного, психологічного та сексуального насильства, що відбувалося тихо, за зачиненими дверима його опікунів, до кожного з яких він потрапляв одразу після смерті попереднього. Складається враження, що Йоска притягує смерть і агресію інших людей, адже щоразу його то били, то кривдили за національну приналежність; навіть безжалісно кинули до вигрібної ями після невеликого непорозуміння у церкві.

169 хвилин моральної напруги, яка не покидає протягом усього кіно. Можна навіть сказати, що настільки прямолінійного та важкого фільму я ще не бачила. Може, саме тому він і вийшов в обмеженому прокаті. Ця стрічка – не для «масмаркету», тут не розслабишся під попкорн, насолоджуючись простеньким сюжетом. Кожен кадр із елементами зоофілії чи, наприклад, побиття жінки серед вулиці або насилля над тваринами викликає не лише огиду, а й тваринний страх і усвідомлення нашої реальності.

Фільм тривожить і розширює кордони бачення цього світу. Неможливо передати словами ці моменти – коли ти дорослішаєш, просто сидячи у глядацькому залі. Здається, 80% гостей кінотеатру захотіли покинути кінозал ще після першої сцени, у якій вражає людська жорстокість і бездіяльність, що призводить до страшних наслідків на все життя. Чорно-біла екранізація асоціюється з понурою, злою і наджорстокою реальністю, яка процвітає серед безтурботних днів життя. І здається, що з нами такого не станеться ніколи. Але насправді, якщо замислитися над кожною зі сцен, наша сучасніть доволі подібна, лише прикрашена.

Кожна деталь, кожна подробиця, що виявляється у погляді, інтонації і тяжкості подиху героїв, викликає табун мурашок, що біжать по шкірі туди-сюди, не залишаючи й хвилини для релаксу. «Розфарбоване пташеня» навчить вас бути вдячними за спокій, безпеку і впевненість у завтрашньому дні, що дарує вам сучасна система існування, створюючи непохитну ілюзію захищеності. Але також стрічка нагадає, що не варто забувати про тваринне походження людської істоти, яке під час небезпеки виривається назовні – і людина стає готова боротися за життя з холоднокровною стійкістю до жахливих подій. Ця історія змусить кожного задуматися про те, серед кого ми живемо, ким є і що створюємо. Упевнена, ніхто не залишиться байдужим до роботи Вацлава Марґула.

«Пофарбоване пташеня» (також відомий під назвою «Розфарбований птах») – чесько-словацько-український кінофільм, драма. 169 хвилин. Фільм створений за підтримки українського Держкіно. Режисер, сценарист, продюсер – Вацлав Маргул. Фільм ще не виходив в український кінопрокат: дистриб’ютор призначив прем’єру на її на 10 грудня 2020 року.

Поділитися:

Категорії : Культура, Статті

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*
*