Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №27, 2024-07-07

«Право на свободу слова не можна ототожнювати з правом принижувати гідність інших людей», – так каже Петро Федусьо, член нашої громади, юридичний радник, який увійшов до складу Групи радників при генеральному прокурорі Адамі Боднарові у справах протидії мові ворожнечі та злочинам на ґрунті упереджень. Розпорядження щодо цього генеральний прокурор видав 12 червня.

Метою команди є підготовка підґрунтя для системної та комплексної стратегії протидії та покарання мови ненависті та злочинів, вчинених на ґрунті упереджень. Завданням експертів буде, зокрема: аналіз способів реагування на такі злочини або їхній брак з боку органів державної влади, у тому числі прокуратури, консультації з суддями чи прокурорами щодо вибору найкращих інструментів протидії цим злочинам, ініціювання досліджень явищ, які сприяють появі мові ненависті, розробка рекомендацій щодо реагування на неї в інтернеті, опрацювання навчальних матеріалів для суддів та прокурорів тощо.

– Чому виникла необхідність у створенні такого колективу?

– Генеральний прокурор Адам Боднар розуміє важливість проблем, пов’язаних із протидією мові ворожнечі та злочинам на ґрунті упереджень. Група складається з 13 осіб і має міждисциплінарний характер. У ній є люди різних спеціальностей, практики, тому будемо мати різні перспективи й оцінки ситуації. Ми бачимо справи з позиції потерпілих, практики – застосування законів, їхніх недоліків та перешкод для притягнення до відповідальності осіб, які вчинили такі злочини.

– Коли група розпочне роботу?

– Акти про призначення мають вручати в липні. На цей час запланована й перша робоча зустріч.

– Звідки у вас досвід у таких справах?

– Я вже 10 років займаюся мовою ворожнечі в рамах проєктів моніторингу Об’єднання українців у Польщі (ОУП). Вів майже 450 справ про мову ворожнечі, у яких було винесено понад 140 вироків про визнання обвинуваченого винним. Про результати моніторингу мови ворожнечі можна прочитати в дослідженні «Українська меншина та мігранти з України в Польщі. Аналіз дискурсу» та у звітах, які розміщені на сайті ОУП (ukraincy.org.pl/monitoring-mowy-nienawisci). За освітою я юрист та історик, маю судову і адвокатську аплікацію, зараз працюю юридичним радником. Проблеми мови ворожнечі – лише один із напрямів моєї діяльності. Звідси мій досвід.

– Що саме є мовою ворожнечі та злочинами на ґрунті упереджень?

– Це умовні назви. Злочини на ґрунті упереджень, котрі також називають «злочинами з ненависті» (англ. hate crime), – це кожен злочин, вчинений, наприклад, через національну, етнічну, расову чи релігійну приналежність потерпілої сторони. Для прикладу, це ситуація, у якій злочинець знищив автомобіль через те, що його власник був іншої національності. Така причина скоєння злочину впливає на міру покарання – вона стає більш суворою. Серед злочинів на ґрунті ненависті можна виокремити ті, які називають «мова ненависті» (англ. hate speech). Під ними розуміють висловлювання (слова, жести, малюнки), що ображають або розпалюють ненависть за національною ознакою. Це також використання погроз до людей через їхню національність, вихваляння та підбурювання до вчинення таких злочинів.

– З досліджень омбудсмена за 2018 рік (пол. Rzecznik Praw Obywatelskich) лише 5% таких справ зголошують до поліції. Зараз, мабуть, цей показник майже не змінився. Які бачите причини таких низьких цифр?

– Проблемою боротьби зі злочинами на ґрунті ненависті є так званий «underreporting», тобто низька кількість поданих заяв про ці злочини. Я б вказав чотири причини. По-перше, відсутність віри потерпілої сторони в те, що можна щось зробити, ідентифікувати та покарати кривдника. По-друге, страх помсти з боку порушника. Третя причина – вторинна віктимізація, тобто постраждала сторона зазнає подальшого шкідливого впливу з боку оточення, яке знову її ображатиме. І четверта – відсутність бажання діяти: нехай це роблять інші, бо це мене не стосується, «моя хата скраю».

– Як розпізнати, що є мовою ворожнечі, а що – ні?

– Інтуїтивно. Не всі ми юристи. Треба оцінити ситуацію, керуючись власною інтуїцією та життєвим досвідом – чи дане слово зневажає (ображає), спонукає до нападу, ненависті, вихваляє названі дії. Наприклад, мовою ворожнечі можуть бути польські слова «wynocha», «won», що відповідають українському «геть». Треба також оцінити, чи причину образи або побиття становить національність. Потім це перевірить прокуратура та суд. Автори коментарів, бажаючи уникнути кримінальної відповідальності, пояснюють, що їхні вислови не стосуються осіб української національності та є нібито критикою певної організації чи ідеології, хоча контекст таких публікацій не має нічого спільного із засудженням поглядів «українських націоналістів» та «бандерів». Замість слів «українець, український» вони вживають «бандерівець, бандерівці» або «хазар, хазарський». Так хочуть замаскувати і приховати те, що в їхніх коментарях ідеться про українців. Зловмисникам здається, що, якщо до образ «бидло», «гнида», «стерво», «сволоч» та подібних додати слово «бандерівська» чи «хазарська», це гарантуватиме безкарність. Однак вони можуть розчаруватися. Наведу приклад: в одному з випадків автор коментаря написав про українців: «Сволоч, степова сволоч, парх, пархаченко, бандерівська сволоч, знайдеться палиця на бандерівське рило». Обвинувачений пояснив, що не ображає народ, що ці записи не стосуються українців, а лише ідеології. Суди двох інстанцій, враховуючи зміст та контекст записів, не повірили його поясненням, визнали коментарі образливими та незаконними погрозами й винесли обвинувальний вирок. Суд пояснив, що право на критику не можна ототожнювати з правом принижувати чи топтати гідність інших людей.

– Що можна і варто робити на суспільному рівні, щоб обмежити мову ворожнечі?

– Тут потрібна освіта та усвідомлення того, що мова ненависті не тільки завдає шкоди, але й становить злочин. Її не можна применшувати, оскільки вона може призвести до ще гірших наслідків. Треба поширювати думку про те, що свобода слова не є абсолютною. Вона не означає, що ви маєте право ображати інших та розпалювати ворожнечу. Межі свободи слова встановлюються положеннями Кримінального кодексу, наприклад, тими, що передбачають кримінальну відповідальність за публічне розпалювання ненависті чи образи за національною ознакою. Можна мати які завгодно погляди, але не можна ображати людей через їхню національність, не можна розпалювати ворожнечу. Не всі це розуміють. Виконавці злочинів на ґрунті ненависті (мови ненависті) повинні усвідомлювати, що інтернет не дає їм безкарності чи анонімності, кожен залишає слід у мережі.

– Яке покарання може бути найефективнішим?

– Це зовсім не обов’язково має бути довгострокове ув’язнення, бо ефект буде протилежний від очікуваного. У такій ситуації злочинець ще більше деморалізується та радикалізується. Ідеться про короткі терміни, тому що винний усе одно відчує наслідки, але ще не звикне до тюремних умов, не засвоїть їх. Я також підтримую оприлюднення вибачень, а також засуджень на вебсайтах і насамперед у соціальних мережах: на сторінках порушників і в групах, де вони діють та публікують свої дописи. Так їхні колеги бачать і розуміють, що обвинувачені діяли за межами закону. Злочинцю, який зізнається у своїй провині та має перепросити у власному середовищі, від цього більш боляче й соромно, ніж сидіти у в’язниці, про котру ніхто не знає і яку оплачуватимуть платники податків.

– У звітах із моніторингу ви відзначаєте, що у твітері (тепер Х) у 2021 році з’явилося 3342 образливі коментарі щодо українців, у період лютий – грудень 2022-го – уже 90 тисяч, а за листопад 2022 – березень 2023 років – 300 тисяч, тобто 84 на годину. Звідки таке стрімке зростання?

– Воно пов’язане з повномасштабною атакою росії на Україну у 2022 році. Мова ворожнечі, дезінформація та пропаганда є елементами гібридної війни, яку веде росія. Вона спрямована на розпалювання національних розбратів, соціальних заворушень та дестабілізацію ситуації в Польщі та інших країнах. Ідеться про те, щоб ці країни самі застрягли у своїх проблемах і припинили допомогу Україні. Мова ворожнечі була присутня і раніше.

– Чи можете навести приклади таких справ, над якими ви працювали?

– Суд у Перемишлі засудив 20 осіб за перешкоджання українському релігійному святу у 2016 році – ході на військовий цвинтар у Пикуличах, а також посягання на тілесну недоторканість її учасників. На жаль, засуджено лише виконавців – тих, хто зривав свято. Чергову справу обговорювали на першому засіданні новообраного Сейму у 2023 році, і про неї я вже згадував. Ішлося про особу, засуджену Окружним судом у Варшаві та Апеляційним судом у Варшаві за слова «сволоч, степова сволоч, парх, пархаченко, бандерівська сволоч, знайдеться палиця на бандерівське рило». Обидва суди в остаточному вироку визнали їх образами та незаконними погрозами. Засудженого затримали та помістили на деякий час (добу-дві) для відбування покарання, котре перервали, і зараз він очікує на рішення президента щодо помилування. Ще одна справа стосувалася вживання слів «кабани», «хохли», «зміїне плем’я». Її було передано до Верховного Суду, який після касаційної скарги, моєї та прокурора Мацєя Млинарчика з районної прокуратури Прага-Північ у Варшаві, скасував вироки попередніх інстанцій та повернув справу до районного суду на повторний розгляд. Верховний Суд пояснив: зі сказаного однозначно випливає, що обвинувачений використовував образливі вислови, а факт того, що підсудний висловлював свої погляди, не звільняє від кримінальної відповідальності за публічні образи через національну приналежність та публічне розпалювання ненависті за національною ознакою. Справа перебуває у розгляді. Наступна справа стосується «кресового» активіста, який називав українців «чумою», «диким племенем», «українськими мерзотниками», «підлими різунами», «примітивними ідіотами». Прокурор Мацєй Млинарчик звинуватив його у шести образах. Після акцій кресових середовищ прокурора Мацєя Млинарчика було відсторонено від ведення цієї та інших подібних справ, а справу припинено. Варто пояснити, що прокурор Мацєй Млинарчик є найефективнішим прокурором Польщі у боротьбі з мовою ненависті, а те, як він веде справи, є вершиною професіоналізму. Його також було призначено членом Групи радників генерального прокурора з питань ворожнечі.

І я б хотів теж нагадати, що випадки щодо мови ненависті у будь-який час можна повідомляти на мейл: monitoring@ukraincy.org.pl

Фото з архіву героя статті

Поділитися:

Схожі статті

Прокуратура не бачить проблем з ненавистю

Гпригорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №15, 2021-04-11 Представники Крайової прокуратури не бачать стрімкого зростання у Польщі злочинів, мотивованих національною ненавистю. Діаметрально протилежно ситуацію оцінює...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*