Петро Порошенко заклав капсулу під майбутній пам’ятник отцю Ковчу

22 лютого в рамках робочого візиту Президент України Петро Порошенко прибув до Любліна. Там він відвідав штаб литовсько-польсько-української бригади, зустрівся з президентами Польщі та Литви, заклав пам’ятну капсулу на місці зведення пам’ятника отцю Омеляну Ковчу та поспілкувався з представниками української нацменшини. Представників від організацій, утворених українськими мігрантами, на зустріч не запросили.

Джерело: Офіційний веб-сайт Адміністрації Президента України

Зустріч із Дудою та Грібаускайте

Зі своїми колегами з Польщі та Литви, Анджеєм Дудою і Далею Грібаускайте, Порошенко прибув у штаб міжнародної литовсько-польсько-української бригади «ЛитПолУкрБриг». Там вони поспілкувалися з її бійцями – особовим складом формування. Після цього президенти провели тристоронні переговори. Вони обговорили можливість запровадження додаткових санкцій щодо Росії за її агресивні дії у Керченській протоці, – повідомляє прес-службаглави держави.

Під час спільної прес-конференції Порошенко підкреслив, що Росія є країною-агресором. «Вона вбиває українців на українській землі», – додав президент.

Україна сподівається на тиск світової спільноти на Росію.

«Я розраховую на посилення тиску на РФ, зокрема через санкційні механізми. Тому що санкції – це не є відповідальність Росії. Санкції – механізм, щоб мотивувати її сісти за стіл переговорів, виконувати взяті на себе зобов’язання, припинити війну», – зауважив П. Порошенко.

Президент України зазначив: символічно, що в 450-ту річницю від укладення Люблінської унії відбулася зустріч трьох президентів. Він подякував за підтримку польській та литовській сторонам. Порошенко говорив про необхідність вступу України в НАТО та про останні зміни до конституції, які ці наміри декларують. «Наша бригада – це перша ластівка, коли ми робимо зміни й модернізацію наших Збройних Сил відповідно до стандартів НАТО», – зазначав він.

Президент Польщі Анджей Дуда говорив про важливість військової співпраці поляків, українців та литовців. «Ми сильні, коли ми разом, коли між нами панує згода й дружба, коли спільно стоїмо в одній шерензі. Це єднання між нашими суспільствами, державами, народами. І можна сміливо сказати – між президентами», – зазначив він.

Президент Литви Даля Грібаускайте наголосила на важливості продовження політики санкцій проти країни-агресора Російської Федерації, а також привітала стратегічний курс України на входження до НАТО та ЄС. «Я думаю, метою санкцій є показати, що ЄС не сприймає цього (агресії проти України. – Прим. ред.) і буде тиснути на Росію далі. А якщо Росія не підтримуватиме ніяких розмов щодо України й проводитиме агресивну політику біля Керчі, тоді посилиться тиск», – заявила вона. Грібаускайте зазначила, що йдеться про безпеку всього балтійського регіону.

Закладення основи пам’ятника «отцю Майданека»

Того ж дня Порошенко відвідав музей «Майданек» на території колишнього німецького нацистського концтабору, що функціонував у 1941–1944 роках. Він поклав вінок у пам’ять загиблих у цьому місці. Серед в’язнів Майданека – близько 150 тис. осіб (78 тис. вбито), переважно євреї, поляки, українці, білоруси, росіяни.

Порошенко був присутній на церемонії посвячення місця та заклав пам’ятну капсулу на місці зведення пам’ятника отцю Омелянові Ковчу на території музейного комплексу Майданека.

На події були присутні голова ради міста Ярослав Пакула та заступниця мера міста Беата Степанюк-Кусьмєжак (Beata Stepaniuk-Kuśmierzak).

«У нашій спільній історії не бракує моментів важких, подій, які розділяли. Але перед нами велике завдання, яке полягає в тому, щоб, враховуючи минуле, відповідально будувати майбутнє. Нас багато поєднує. У Любліні ми переконуємося в цьому на кожному кроці. Українську мову чуємо в школах, університетах, на робочих місцях, на вулиці. Нехай ця ініціатива буде нагадуванням про багатокультурний Люблін і виразом волі будування добрих взаємовідносин», – зазначила Беата Степанюк-Кусьмєжак.

Порошенко подякував раді міста Люблін, а також голові Люблінського фонду культури прикордоння, отцеві-докторові Степану Батрухові за своєчасну ініціативу увічнення пам’яті блаженного Омеляна Ковча.

«Дорогі друзі, разом робимо фантастичну, чудову справу. Постать отця Омеляна Ковча єднає український, польський, єврейський та інші народи. Він є прикладом глибокої духовності й самопожертви. Він показав взірець щирої любові до ближнього. Тієї любові, якій учить нас Господь», – зазначив президент. Він також зачитав уривок листа отця Ковча з концтабору до Митрополита Андрія Шептицького у відповідь на пропозицію звільнитися та врятуватися. «Я розумію, що ви стараєтеся про моє визволення. Але я прошу вас не робити нічого. Вчора вони тут убили 50 чоловік. І якщо я не буду тут, хто допоможе їм пройти через ці страждання? Вони би пішли у вічність зі всіма своїми гріхами і у глибокій зневірі, що допроваджує до пекла. А тепер вони йдуть на смерть з піднятими догори головами, залишають свої гріхи позаду себе. Вони переходять міст вічності із почуттям щастя в їхніх серцях і я бачив мир та ясність, що розгорталася перед ними.

(…) Дякую Богові тисячу раз, тисячу раз на день, що Він послав мене сюди, я не прошу від Нього нічого більшого. Не турбуйтеся і не зневіряйтеся моєю участю. Натомість радійте зі мною і молітеся за тих, хто створив цей концтабір та цю систему. Вони є одинокими, хто потребує молитви. Нехай Господь помилує їх», – писав отець Ковч.

Порошенко зазначив, що слова Ковча актуальні й нині, бо вони нас об’єднують.

Зустріч із нацменшиною. А де мігранти?

Після закладення капсули президент зустрівся з представниками української національної меншини в Польщі. Подія відбулася в залі, який містить близько 60 осіб. Серед присутніх були представники найбільших організацій української нацменшини: Об’єднання українців у Польщі, Українського товариства з Любліна, Союзу українців Підляшшя, Об’єднання лемків, Пласту, а також люблінського Фонду духовної культури пограниччя.

«Вдячний усій українській діаспорі, яка відіграла визначальну роль у забезпеченні світової солідарності на захист суверенітету, територіальної цілісності та незалежності нашої держави, включно з польською. Хочу подякувати українцям Польщі за важливу роль, яку ви відіграли в цьому процесі», – зазначив Порошенко. Він говорив про зміни, які відбулися в Україні за останні п’ять років, згадував Героїв Небесної Сотні, війну на Сході України, реформи, Томос і безвіз.

Щодо громадян України, які виїхали за останні роки до Польщі, президент зазначив, що хотів би створити високооплачувані місця й повернути їх додому.

На думку Порошенка, в України два ворога – країна-агресор та бідність. Він наголосив на необхідності впровадження дальших зміни та реформ.

Коротко виступили лідери української громади (представники нацменшини).

«Ми відчуваємо потребу розмови з вами як із главою української держави про ситуацію та проблеми української громади в Польщі, – зазначив голова Українського товариства в Любліні Григорій Купріянович, маючи на увазі всі організації, присутні в залі. Він наголосив, що Люблін – місто, де українська традиція має своє продовження з Середньовіччя до сьогодні. «Маємо тут могили борців за волю України, солдатів УНР, сквер Тараса Шевченка, де кожного року в день народження поета ми збираємося, щоб читати поезію великого Кобзаря. На жаль, так складається, що впродовж кількох років наші читання супроводжуються пікетом людей, які навіть Шевченка вважають націоналістом», – додав він.

Купріянович подякував за проведення розкопок на Даниловій горі у Холмі (організованих благодійним фондом Петра Порошенка), де віднайдено останки багатьох українських князів. Він також згадав про Михайла Грушевського, першого главу української держави, та необхідність зведення пам’ятника в Холмі.

«Хочу підкреслити, що якщо говоримо про національну меншину в Польщі, то складають її в основному вихідці з Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя, де століттями творилася українська культура. Хочу звернутися до вас із закликом випрацювати на загальнодержавному рівні програму підтримки спадщини української культури саме в цих регіонах. Це не діаспора, а корінне населення, яке живе на своїй рідній землі. І завдяки йому українська традиція є не лише згадкою про історичне минуле, а залишається живою», – наголосив Купріянович.

Він також подякував Порошенку за присутність у Сагрині в липні минулого року (тоді відбулося вшанування жертв, після якого люблінський воєвода Пшемислав Чарнек звернувся до прокуратури з проханням дослідити, чи не містила промова Купріяновича ознак злочину. – Прим ред.), за позицію підтримки від української держави під час тривання всієї «справи» й висловив надію, що в березні (річниця трагедії в Сагрині – прим. ред.) віддати шану жертвам приїдуть президенти і України, і Польщі.

Петро Тима, голова Об’єднання українців у Польщі, зазначив, що як історик високо оцінює вагомість змін, які відбулися за останні 5 років в Україні, і що українці в Польщі відчувають зростання позитивного іміджу держави.

«Ми готові включитися в процес, щоб всі, хто має виборче право й перебуває на території Польщі, змогли проголосувати», – додав він.

Петро Тима розповів про унікальність і роль для української культури та історії Народного дому в Перемишлі. Також наголосив на важливості співпраці з мігрантами з України: «Ми бачимо, що українська міграція – це шанс для нас».

«У трамваях, банках Варшави, Кракова з’являється українська мова, створюються україномовні медійні ресурси. Питання тільки, як надати цьому процесу більшої динаміки. Тут нам необхідна співпраця з українською державою. Думаю також про історичне минуле, спадщину, Грушевського, отця Вербицького, Народний дім, Никифора, Богдана-Ігоря Антонича. Ці традиції українців у Польщі вже назавжди вписалися в українську культуру. Їх треба розбудовувати також у сучасному вимірі».

Натомість представників українських організацій, які працюють із мігрантами, на зустріч не запросили. Це викликало хвилю обурення серед активістів.

«Я нині, на жаль, вкотре переконалася, що українська держава має своїх громадян за кордоном далеко десь. Завтра має бути зустріч Президента України з представниками українських громадських організацій у Польщі. Виявилося, що вона тільки для меншини, а представники організацій, заснованих українськими громадянами не запрошені. Видно, держава не зацікавлена виконувати обов’язок захисту своїх громадян за кордоном і слухати, з якими проблемами вони стикаються. Ми, українські організації, лишаємося на самоті на цьому полі бою. Так було перед Помаранчевою Революцією, Революцією Гідності й після них. Часом ми потрібні українським політикам, щоб покласти квіти до якогось пам’ятника та зробити гарне фото, а реагувати на проблеми чи, не дай боже, допомогти, – то їх немає. І де після цього шукати сили, щоб далі працювати, якщо тебе навіть почути не хочуть!» – написала у своєму Facebook за день до події Мирослава Керик, голова фонду «Наш вибір», найбільшої організації, яка понад 10 років працює з українськими мігрантами. Інші активісти – громадяни України також вкрай гостро висловилися щодо поділу українців на нацменшину та мігрантів з боку посольства України в Польщі, яке організовувало подію. На їхню думку, це дуже негативне явище, й вони вважають, що їх просто проігнорували.

Поділитися:

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*