Григорій Сподарик ■ ГРОМАДА ■ 2008-06-11
{mosimage}
Вже через місяць, а точніше 12 і 13 липня, розпочнеться в Сопоті ХІХ Фестиваль української культури. Ми запитали голову Об’єднання українців у Польщі П. Тиму про деякі подробиці цього заходу.
Що знайде у програмі глядач цьогорічного фестивалю?
Цього року включаємося в рамках акції “Україна пам’ятає! – Світ визнає!” у світове відзначення роковин Голодомору 30-их років в Україні. Тому на 11 липня заплановано концерт-реквієм, в якому Національна академічна капела України “Думка” і Симфонічний оркестр Польської балтійської філармонії спільно відспівають “Панахиду за тих, що померли з голоду”. Один із популярних польських акторів зачитає присвячений темі твір Дмитра Павличка, перекладений на польську мову. Вперше представимо в Польщі також найновіші українські фільми, прапрем’єра яких над Дніпром відбулася в травні ц.р.: Миколи Мащенка “Богдан Зіновій Хмельницький” та Олеся Янчука “Владика Андрей”. У рамках супровідних заходів відбудеться концерт духовної музики, присвячений 1020-літтю хрещення Русі-України.
Рекомендуємо відвідати також семінар, який буде присвячений сімдесятиріччю від дня народження Василя Стуса, а в дискусії “Дисиденти, інтелектуали, люди культури в часи тоталітаризму. Польща, Україна, Німеччина” візьмуть участь колишні дисиденти проф. Мирослав Маринович (Україна), проф. Кароль Модзелевський (Польща), Вольфґанґ Темплін (Німеччина). Глядачам, яким не спиться вночі, пропонуємо огляд студентських кінострічок, презентованих на київському фестивалі “Відкрита ніч”, а також музику – клубну, фольк і джаз. Ми запросили гурт “Мандри”, в якого, наскільки мені відомо, нова програма, збагачена жіночим вокалом. Правдоподібно, приїде і популярна “Піккардійська терція”, подробиці ще з’ясовуються. Слід очікувати, що як завжди “гуцульського вогню” дадуть фольклорні колективи “Покуття” (Коломия) та “Божичі” (Київ). Привабливо виглядає і пропозиція львівської команди “Шоколад”, хоча б із огляду на цікаве поєднання джазу з українськими музичними мотивами. Неординарною пропозицією фестивалю, що виходить поза фольклорно-фолькову схему, бо виконує суто рокмузику, буде київська команда “Долхедс”. Участю київської “Думки” та наших співаків повертаємося до присутності хорової музики на фестивалі. Звичайно, виступатиме ряд колективів з Польщі, а разом з ними також польсько-канадсько-український гурт “Під облачком”. Ми мали багато пропозицій від більш або менш відомих гуртів, однак треба було враховувати те, що мистецьку формулу завжди потрібно перекласти на фінансові можливості – гонорари для виконавців, оплати за Лісову оперу, озвучення, харчування, нічліги тощо.
На якому етапі знаходиться підготовка до сопотського заходу?
За нами вже передфестивальні огляди, матеріал з яких передано режисерській групі в Києві. Вона незабаром обговорюватиме з художнім керівництвом остаточну програму фестивалю. З нашими медіа-партнерами починаємо рекламну акцію. Зараз потрібно вирішити деякі питання щодо форм участі у фестивалі польського телебачення, тому повна інформація про ФУК буде 2-3 тижні перед заходом. На сайті ОУП та в “НС” будуть подані координати фестивального бюро, яке надаватиме необхідну інформацію, в тому числі
й про умови чи вартість нічлігу.
Щодо телебачення, ми почали переговори вже у серпні минулого року, але щойно недавно мене повідомили, що певним є тільки те, що воно включиться в рекламну акцію, а з фестивалю І Програма ПТБ реалізуватиме 25-хвилинний репортаж. Трансляції з концерту, хоч переговори ще тривають, за усними ствердженнями представників телебачення, з фінансових причин радше не буде. Вони повідомили, що змінили концепцію щодо масштабних заходів, а з огляду на те, що в серпні транслюватиметься зустріч у Корчмині, то в ефірі двох українських заходів бути не може. Це абсурд. Ми також вели переговори з комерційними станціями, однак така українська тема поки що їх не приваблює.
А чи взагалі потрібно клопотатися про офіційну присутність телевізійних камер, тим більше, що часом під них треба було змінювати або повторювати програму?
Я з прикрістю слухав нарікань, що багато уваги присвячується телебаченню і суботній фестивальний концерт робиться під нього. Однак завдяки телебаченню фестиваль підносився на категорію вище і можна було побачити в Польщі виконавців з України. Також більше людей могло довідатися про існування наших ансамблів, частина з яких після появи в ефірі здобувала щораз більшу популярність, що перекладалося на реальні пропозиції концертів. Тут прикладом можуть бути “Горпина” та “Беркут”, які нині виступають не лише в Польщі, але й в Україні та інших країнах. Трансляції також популяризували творчість гуртів з України (“Мандри”, “Перкалаба” та інші), польський дебют яких відбувався на нашій сцені. Отже, у питанні присутності ТБ йшлося не про лікування комплексів, а про вихід на 1,7 млн. глядачів – таку публіку у ТБ, за статистикою, зібрав концерт 2003 р. Треба відзначити, що цьогорічна неповна участь ТБ означає також втрати в бюджеті фестивалю, тому що надходили кошти за тзв. продюсерську ліцензію та право на транслювання концерту. Окрім того, ТБ оплачувало також сценографію та частково освітлення.
Фестиваль і надалі залишається найбільшим українським заходом у Польщі. Це не значить, що не існують запитання щодо доцільності його організування або зміни формату.
У минулих роках організування фестивалю було досить ризикованою діяльністю – ми до кінця не знали, чи в ОУП надійдуть гроші, призначені на захід. У 2003 р. треба було брати кредит, а міністерство передало гроші вже після того, як фестиваль відбувся. Наприклад, 2005 р. загальна сума витрат склала 540 тис. злотих. Цьогорічний державний ґрант складає 300 тис. злотих – це приблизно 50 відсотків коштів, потрібних на фестиваль. Однак, коли мова про доцільність організування ФУК, то тут Головна управа є від того, щоб виконувати рішення Головної ради. Серед представників наших структур у реґіонах існує переконання, сперте на голосах громади, що такий фестиваль потрібний. Зі своїх розмов, наприклад з молодими людьми, я знаю, що фестиваль також потрібний як мистецька форма, що відрізняється від реґіональних заходів. Фестиваль існує й у польсько-українській формулі, де Україна присутня не лише символічно – вона включається як фінансово, так і мистецькими пропозиціями. Варто відзначити, що цього року співробітництво з Україною набагато краще, зокрема тому, що міністр культури й туризму в Україні Василь Вовкун знає цей захід, а деякі його пункти вписано у програму міністерства вже минулого року. Наш захід дає можливість українським артистам та представникам влади встановити контакт і порівняти досвід із польськими партнерами. Фестиваль не віддзеркалює всього, але є поглядом на те мистецтво, що в українському середовищі в Польщі має пристойний рівень. Він важливий не лише для глядачів, але й для наших колективів. Тут відбувається відбір, є нагода праці з професійним режисером, колективи вчаться функціонувати у фестивальній програмі. Фестиваль завжди примушував виконавців до більшої праці, давав змогу побачити, як презентуються інші, а від 1989 р. – можливість контактуватися з артистами з України.
Чи в Об’єднанні буде якийсь аналіз цього заходу?
Нам завжди бракує часу та коштів, щоб зробити післяфестивальну зустріч і проаналізувати ті моменти, які треба допрацювати. Вірю, що цього разу зреалізуємо цей невмирущий постулат. На засіданні Головної ради після фестивалю хочу точно представити ту частину, де йдеться про кошти. І нам не втекти від дискусії про те, чи фестиваль і надалі має бути пріоритетом для ОУП. Маємо вже в Польщі заходи, які більше або менше просувають українську культуру. Питання, як нашому фестивалеві в цьому віднайтися? Напевно треба зберегти те, чим фестиваль є для наших колективів і щоб він не був для нашої громади абстрактним, а проявом її культурно-мистецької діяльності. Чи це має бути в такому масштабі, який вимагає щораз більших коштів, чи це обмежити і чи потрібно змінити місце. Часом появляється ідея “мандрівного” фестивалю, який би зупинявся в різних місцях, але раціонально ми ще цього не обговорювали. Тут багато проблем, бо Фестиваль – це також команда, яка його підготовляє, на місці діє понад 50 осіб, які беруть на себе ряд організаційних питань, присвячують свій час. Ґданське середовище поки що має переваги, там є люди, які фестивалем займалися багато років, вони мають добрі контакти з міськими установами тощо.
“Наше слово” №24, 15 червня 2008 року {moscomment}
{moscomment}
