Людмила Лабович ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ №15, 2021-04-11

Наприкінці 2020 року товариство «Спадщина Підляшшя»перевидало альбом «Пісні з Кожина» («Pieśni z Kożyna») із народним репертуаром одного з сіл Північного Підляшшя. Диск був записаний у 2011 році та швидко здобув визнання, отримуючи друге місце на конкурсі «Фонограма джерел» («Fonogram Źródeł»), що його організувало Польське радіо. Тираж був досить скромний і розійшовся швидко. Тому з’явилася ідея відновити запис та через майже десять років знову поширювати серед людей кожинський фольклор.

Кожинські співачки Марія Яким’юк та Марія Денисюк в 2009 році.

Ініціаторкою запису була Улита Харитонюк – культурознавиця, вокалістка, збирачка народного фольклору Підляшшя. Коли кільканадцять років тому вона записувала твори у Сацях, селі у так званій «Країні відкритих віконниць», одна зі співачок сказала їй: «Хочеш буольш пісєнь? То я тебе заберу до Кожина». Так почалася багатолітня та доволі плідна співпраця з народними співачками з села, розташованого біля річки Нарви, – Марією Денисюк (1928 року народження) та Марією Яким’юк (1928-2020). Робота з першою з них продовжується досі, її прикладом став минулорічний проєкт «Кожинська музична традиція – Марія Денисюк», реалізований Союзом українців Підляшшя за кошти Міністерства культури і національної спадщини.

«Пісні з Кожина» – це цінна збірка традиційного репертуару одного села. Вона містить 38 творів та розповідей співачок про колишнє життя та місце, яке в ньому займали співи, традиційні обряди тощо. Три твори виконав ансамбль «Полудниці» з Білостока. У книжечці до перевиданого альбому доданий текст д-ра габ. Пйотра Дагліґа про кожинський репертуар та альбом.

Твори, записані на диску, – різножанрові. Це архаїчні весняні пісні – огулькі, ліричні, жнивні, весільні, народні колядки та різні приспівки, зокрема жартівливі. Жінки виконують їх своєю рідною українською говіркою. Подекуди помітний вплив української літературної та російської мов.

Дуже цінні перш за все архаїчні колядки, які співали малій дитині або молодому подружжю: «A w pana Karola» («А в пана Кароля»), «Oj jasna krasna» («Ой ясна-красна»), «Oj po pryzbonci» («Ой по призбонці»). Архаїчний та рецесивний характер мають також колишні весняні, жнивні та весільні твори. У багатьох селах уже  неможливо відтворити такий репертуар.

Серед необрядових пісень знайдемо доволі оригінальні приклади, як хоча б «Iszli lachi na try trachi» («Ішлі ляхі на три трахі»). Хоча починається вона словами давнього історичного козацького твору, який виконували колись також на Підляшші (про що свідчать записи з інших сіл), насправді це – жартівлива пісня про жителів сусіднього села Ляхи (у місцевій говірці – Ляхі), складена мешканцями Кожина. Історію її виникнення розповідають жінки на платівці.

На диску знайдемо як місцеві підляські твори, співані у багатьох селах, наприклад, «Posieju ja ohuroczki» («Посіею я огурочкі»), так і загальновідомі українські: «Noczka tychuseńka» («Ночка тихусенька», варіант відомої «Ніч яка місячна»), або «Poszła mati na sioło» («Пошла маті на сьоло»). Помітні також російські впливи, хоча б у пісні «Dolina dolinuszka» («Доліна долінушка»), у якій місцеві українські слова переплітаються з російськими.

Варто сказати, що багато загальноукраїнських та російських творів потрапило на Підляшшя після «біженства» 1915 року. Привезені з інших україномовних земель пісні швидко злилися з місцевим репертуаром, бо ж підляшани без жодних проблем замінювали літературну мову місцевою говіркою. Тому часто важко сказати, чи якийсь твір – старий місцевий, чи його привезли біженці з інших територій. Зате російські пісні, які часом пробували українізувати, але назагал залишали в оригіналі, поволі забуваються. Попри те, що ще кількадесят років тому вони були дуже популярними у підляських селах, зараз знаходяться найчастіше поза увагою дослідників як меншовартісний елемент фольклору. В альбомі російські впливи знайдемо у трьох піснях, однак коли точно з’явилися ці твори в місцевій традиції – невідомо, бо й нема вже в кого про це запитати.

Слухаючи диск, варто звернути увагу не лише на репертуар, але й на розповіді жінок, народжених ще до ІІ Світової війни. Кожинські співачки описують світ, якого вже немає та якого за кілька років ніхто не буде пам’ятати. Коментарі цього найстаршого підляського покоління доволі цікаві та часто дотепні, як-от до останньої пісні «Oj do domu bałamuto» («Ой додому баламуто»), що її виконували на кінець сімейних урочистостей. «Уже як розходяться люде, – пояснює пані Марія Денисюк, – а ще ж не хоче іті, бо напівся, то береш, тягнеш і кричиш «Додому баламуте, ході ж»».

З описів жінок виринає картина нелегкого життя, але все-таки цей колишній світ здається співачкам кращим та нормальнішим. Трапляються також іронічні коментарі до сьогоднішньої дійсності, які стосуються, наприклад, сучасних весіль. Бо тепер не святкують так, як колись, – три дні, але «за одну нуоч і замучаться». Нині під час урочистості немає можливості продовжувати колишню традицію, молода не ховає вже грошей за пазуху, коли вінчається, бо «тепер всьо голе, нема пазухі». Отже, знайомлячись із альбомом, варто не оминати також ці, часто коротенькі, коментарі, та послухати місцеву архаїчну говірку.

Перевидання диска стало можливим завдяки підтримці Міністерства культури і національної спадщини та співпраці з Інститутом музики і танцю. Зацікавлені виданням можуть звертатися безпосередньо до товариства «Спадщина Підляшшя» за електронною адресою stow.dziedzictwopodlasia@gmail.com.

***

«Pieśni z Kożyna», Stowarzyszenie Dziedzictwo Podlasia 2020

Фото авторки статті

Поділитися:

Схожі статті

Головна нагорода для колективу «Родина» з Підляшшя

Тадей Карабович ■ ПІДЛЯШШЯ ■ №28, 2022-07-10 Великий пісенний успіх українського підляського фольклорного ансамблю «Родина» з Дуб’яжина з Північного Підляшшя на найпрестижнішому фестивалі традиційної...

Композитор Максим Петренко: «Музична освіта в Україні тримається на ентузіазмі та любові до дітей»  

Максим Стрихар ■ КУЛЬТУРА ■ №15, 2022-04-10 Український композитор і піаніст Максим Петренко вже понад три роки мешкає у сілезькому місті Битомі. Народився він...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*
*