Наше слово ■ ПОДІЇ ■ №15, 2021-04-11

Думками після VIII з’їзду Об’єднання українців у Польщі, що відбувся 28 березня, а також планами своїх заходів на цей рік поділилися голови відділів організації.

На дитячі колективи на сцені та повний зал глядачів поки доведеться почекати. На фото – 52-й Дитячий фести-
валь української культури в Ельблонзі. Виступає ансамбль народного танцю «Черемош» з Венґожева, 2018 рік. Фото Христини Заник

Марія Білас, голова Сяноцького відділу ОУП

В обставинах, в яких ми всі опинилися, дуже важко щось планувати, але не можна сказати, що ми «спимо» і нічого не відбувається. Нещодавно ми завершили мистецький конкурс до річниці Тараса Шевченка, діти з нашого регіону, які взяли в ньому участь, отримали нагороди, а їхні роботи зібрано на виставці у домівці в Мокрому.

Утім, це не все, що плануємо реалізувати у контексті шевченківського свята. Вже в травні плануємо відеозапис Шевченківської програми у виконанні вчителів з пунктів навчання з нашого округу. Сценарій вже написаний, ролі розподіляються, отже, маємо надію, що це вдасться нам зробити. Зараз все відбувається трохи інакше, ніж раніше, коли вчителі готували учнів до виступів. Тепер з приводу пандемії учнів зібрати складно, потрібні дозволи батьків, тому ми вирішили самі взятися за це діло. Не буду розкривати подробиці, нехай це буде несподіванка.

Друга річ, яку збираємося реалізувати цього року, – це наше традиційне Свято над Ославою в Мокрому. Проте в якій формі воно відбудеться, будемо вирішувати приблизно у червні. Допускаємо і відеозапис, і живий концерт, і відкриті майстер-класи, але як остаточно все вийде – побачимо по ходу. Вже на цей момент відомо, що запросити народні колективи до нас буде важко, але, може, ситуація виявиться більш оптимістичною, ніж це виглядає зараз.

Ігор Горків, голова Перемиського відділу ОУП

Звісно, все у великій мірі визначає пандемія. Це видно вже після двох тижнів народних майстер-класів, які ми розпочали в березні в Народному домі (народні співи, гра на інструментах, танці, чоловічий літургійний спів та навчання грі в шахи). Позаяк почався локдаун, нам довелося перенести частину занять в інтернет, частину припинити та звертатися про дозвіл змінити їхню форму до грантодавця – Міністерства внутрішніх справ і адміністрації. Проте сподіваємося, що протягом двох тижнів ситуація настільки прийде в норму, що ми повернемося до стаціонарної діяльності.

Якщо дивитися на дальню перспективу, то хочемо реалізувати усі наші постійні події, відвідини місць пам’яті, зокрема молитви на могилі воїнів УНР в Пикуличах, також хочемо провести липневий концерт «Зустрічі на пограниччі», подію просто неба «Калина запрошує» у Кальникові та фестиваль «WATCH DOCS». У другій частині року плануємо також дві нестандартні події, пов’язані з відзначеннями шевченківського свята, але про деталі поки що говорити не буду – думаю, що ці нові форми заходів будуть для всіх несподіванкою.

У межах діяльності осередків української культури хочемо теж відвідати три інші гуртки ОУП з презентацією нашої роботи. Варто також сказати, що свою діяльність відновлює учнівський театр «ПоприВсе» та починає працювати зовсім новий театральний проєкт для дорослих під назвою «Театр Повернення». Прем’єри їхніх вистав мають відбутися влітку.

І насамкінець – перед нами стоять виклики Перепису населення, до якого маємо намір активно залучитися, а також початок роботи великого проєкту на два роки «Коаліція меншинних та мігрантських організацій», який будемо реалізовувати у партнерстві з організаціями з Кракова, Вроцлава і Варшави. Він спрямований на підтримку організацій, неформальних груп та лідерів з середовищ меншин та мігрантів, а також створення кращих відносин між цими двома групами. У межах цього проєкту ще в 2021 році у нас відбудеться курс для молодих активістів зі згаданих середовищ.

Степан Мігус, голова Ольштинського відділу ОУП

Оскільки в березні не вдалося, то у травні в Кентшині та Ольштині хочемо провести заходи, присвячені Тарасові Шевченку. Якщо утримаються пандемійні обмеження, то святкування відбудуться в режимі онлайн. Позаяк могли виникнути проблеми з орендою приміщень, ці заходи ми одразу запланували провести у прицерковних світлицях. Потім 5 червня має відбутися ярмарок «З мальованої скрині» в Кентшині, а днем пізніше – «Післяобіддя з українською культурою» в Ілаві. В серпні у Срокові хочуть провести «Відкриття культурного сезону українців Вармії та Мазур». На цей місяць в Ольштині запланований і «Міжнародний музичний фестиваль “Під спільним небом”», який кожні два роки спільно проводять українці, німці та роми. На зламі жовтня і листопада також в Ольштині мають відбутися «Загальнопольські дні українського театру». В столиці регіону на грудень заплановано і «Регіональний огляд співаної поезії, авторської і популярної пісні». У частині заходів ми чекаємо на участь виконавців з України, але підозрюю, що до червня вони, напевно, не приїдуть. Вірю, що хоча б у серпні це буде вже можливе.

Адам Цалка, голова Мазурського відділу ОУП

Плани в нас є, але, звичайно, невідомо, як буде з їхнім виконанням. Ми оптимістично в заявах на більшість грантів вказували, що заходи відбудуться вживу. Відносини з важливими донорами – місцевим та регіональним самоврядуванням – у нас непогані, тож не бачимо проблем й у випадку переходу у режим онлайн. Найближчим у календарі Мазурського відділу є «Свято дитячої творчості» у Гіжицьку, яке планують провести в кінці квітня або на початку травня. Центр відділу – місто Гіжицько – тісно співпрацює з українським Дубном. В червні планують відзначати 20 років цього партнерства, що відбуватиметься в межах «ХXXIII Днів української культури» в Гіжицьку. На липень в Круклянках запланована «Етно мандрівка 2021 – Місячна ніч Купала». Це спроба повернути дуже популярні колись серед публіки місцеві купальські заходи. У серпні в Банях-Мазурських планують провести «Барви української культури». У жовтні в Гіжицьку – ювілейні «ХХ Міжнародні концерти церковної музики». Плануємо також зібрати команду охочих до участі в цьогорічному «Leopolis Grand Prix» – організованому у Львові заході для шанувальників ретро-машин.

Роман Білас, голова Кошалінського відділу ОУП

Насамперед я б хотів подякувати колишньому голові Петрові Тимі, який довгі роки був очільником Об’єднання українців у Польщі, а раніше секретарем. Також хотів би подякувати членам Головної ради ОУП, які в цьому році вже не балотувалися до нової ради, тобто професору Романові Дрозду, Володимирові Філю та іншим діячам, які довгі роки працювали на благо нашої організації. І, звісно, вітаю новообраного голову Мирослава Скірку, який живе у Варшаві, однак походить саме з нашого регіону – сам він родом із Пшецьміна.

Нас ще чекає дискусія про те, в якому напрямку буде змінюватися організація, однак зі свого боку пропонуватиму Головній управі, до якої я також увійшов, кілька ідей. По-перше, хотів би, аби в межах нашої організації була створена внутрішня інформаційна система, завдяки чому важливі повідомлення будемо пересилати раз у тиждень всім членам ОУП за допомогою електронної пошти, а в дуже термінових справах – в смс. Також пропонуватиму, аби деякі проєкти були організовані по всій Польщі, завдяки чому пожвавиться співпраця між гуртками та відділами. Одним з таких проєктів мав би стати огляд українського кіно, який повинен проводитися у кожному місті, де живуть українці як з Польщі, так і приїжджі з України. Інший цікавий проєкт, який міг би згуртувати всі національні меншини і який ламає стереотипи про них, і саме тому його варто організувати в різних містах, – це «Зустріч культур». Мусимо теж повернутися до проєкту, який ми обговорювали раніше, а саме – створення  в регіонах Центрів національних та етнічних меншин, які повинні фінансуватися польською державою.

На місцевому ж рівні ми будемо продовжувати роботу над нашими найважливішими проєктами, як-от: «Фестиваль українських дитячих ансамблів», зокрема конкурс «Рідні землі дідусів моїми очима», «Зустріч культур», «Огляд українського кіно», «Білобірські колядування», «Польсько-український фестиваль» у Пшецьміні та інші. Ми б хотіли, аби культурні заходи проводилися у змішаній системі, тобто частина онлайн, частина стаціонарно. Також зараз ми зосередилися над розвитком Центру міграції, який діє при ОУП і в межах якого проводиться навчання польської мови для мігрантів. Ще нещодавно у Кошаліні було створено дитячий хор «Первоцвіт», в якому співають діти українців з Польщі та з України. На місцях більше уваги приділятимемо теж перепису населення, який стартує 1 квітня. Слід подбати, аби якомога більше українців записалося в ньому саме як українці.

Іван Сирник, голова Щецінського відділу ОУП

Вибір Мирослава Скірки – це, сподіваюся, не поворот ОУП у зовсім нове русло, оскільки в Головній управі та Головній раді залишаються здебільшого ті самі люди. Однак, напевно, зміниться спосіб роботи самої організації. Певний етап Об’єднання закінчується – велика подяка Петрові Тимі, і починається новий – вітаємо Мирослава Скірку як голову ОУП. Зміни – це частина життя як людини, так і організації, тому на місцях мусимо критично подивитися на нашу роботу, тим більше в часи пандемії.

Особисто я не ентузіаст роботи онлайн, можливо, на заваді стоїть мій вік, але я волію працювати з людьми, де є живі емоції і де можна швидко і особисто обговорювати всі наші проблеми. Проте пандемія нам цього не дозволяє, тому потрібно переформатовувати нашу діяльність. На жаль, найбільше зусиль йде на підписання додатків (анексів) до проєктів і переробляння їх на нові. Вже скоро почнуться «Дні української культури», які будемо організовувати не в традиційній формі – цього року запропонуємо глядачам концерти та зустрічі з меншою кількістю глядачів, що проходитимуть як у церкві, так і на замковій площі. В межах цього заходу плануються теж різного роду виставки.

В часи пандемії робимо ставку на наш чи не найголовніший проєкт «Депозити пам’яті». Проєкт новаторський, який відзначили також в Україні, свій початок він взяв з українського народного одягу, який я збираю близько сорока років. Минулого року частина колекції стала основою виставки «Депозити пам’яті» в музеї у Валчі – музей отримав за це нагороду Асоціації польських музеєзнавців у конкурсі «Музейна подія-2019» Західнопоморського воєводства. Виставку нагороджено за «оригінальну форму представлення унікальної колекції українських костюмів». В ній є елементи народного одягу як з рідних земель, з яких виселено українців, так і з України. На основі цієї колекції було видано теж альбом.

У цьому році в межах «Депозитів пам’яті» плануємо більше уваги приділити нашому архівові, в якому зберігаються документи з 60-х років, тобто з часів заснування Українського суспільно-культурного товариства. Хочемо перевести ці документи в цифрову форму. На жаль, ті, хто засновував УСКТ, відходять від нас, тому ми мусимо пам’ятати про них. Особисто я до Шеціна приїхав молодим хлопцем, однак багато з тих людей знав особисто, тому ми хочемо створити про них немовби Книгу пам’яті. Це ж бо наша історія, про яку потрібно піклуватися, тому заохочую відділи та гуртки більше уваги приділяти саме історії людей на місцях. Крім реалізації проєкту «Депозити пам’яті», хочемо теж відзначити 30-ліття ОУП – планується наукова конференція та виставка, яку можна буде використати в інших гуртках.

Богдан Пецушок, голова Лігницького відділу ОУП

У Лігницькому відділі тільки під кінець квітня будуть відомі детальні плани на поточний рік. Поки що ми зупинилися з плануванням. Зустріч членів гуртка у Лігниці має відбутися одразу після послаблення карантинних обмежень. Розраховуємо, що під кінець квітня буде вже точний план нашої роботи.

Ольга Бунзило, голова Любуського відділу ОУП

Схожа ситуація є у Любуському відділі. Ми досі не могли зібратися разом. А я б хотіла, щоб не тільки гурток з нашого міста сказав про свої плани, але теж інші гуртки. Доведеться ще трішки почекати. Отже, про детальні плани цих двох відділів «Наше слово» писатиме на зламі квітня-травня.

Коментарі зібрали Кася Комар-Мацинська, Григорій Сподарик, Анна Вінницька, Павло Лоза

Поділитися:

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*
*