Валерія Гуржий ■ ПОДІЇ ■ №15, 2022-04-10

Перемовини

Повномасштабна війна росії проти України триває вже більше місяця. У вівторок, 29 березня, у Стамбулі відбулася розмова між українською та російською делегаціями. Вона тривала 3 години. Так, Україна розраховує, що замість вступу до НАТО декілька країн стануть її гарантами безпеки і в разі агресії надаватимуть допомогу збройними силами, зброєю та «закритим небом». Окрім того, українська делегація запропонувала зафіксувати, що питання статусу окупованого Криму та Севастополя вирішуватиметься впродовж 15 років на двосторонніх переговорах. Україна готова підписати міжнародний договір про гарантії безпеки лише після проведення референдуму з цього питання.

Президент Володимир Зеленський також сказав, що цьому має передувати виведення військ рф із території України. росія, своєю чергою, повідомила, що ще «готує реакцію на пропозиції України». Президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що планує провести зустріч очільників України Володимира Зеленського та росії владіміра путіна найближчим часом.

Переговори продовжилися й 1 квітня в онлайн-форматі.

Обмін полоненими

1 квітня у Запорізькій області відбувся обмін полоненими між Україною та росією. На батьківщину вже повернулися 86 військовослужбовців, серед них – 15 жінок.

Діалог з партнерами

Протягом тижня президент Володимир Зеленський провів телефонні розмови з лідерами низки держав: Німеччини, Франції, Чехії, Латвії, Туреччини, Польщі, Британії, Азербайджану та інших. Після розмови із очільником США Джо Байденом стало відомо, що країна виділить Україні 500 мільйонів доларів прямої бюджетної допомоги, також розгляне додаткові санкції і надасть гуманітарну допомогу на 1 млрд доларів. Окрім цього, йшла мова про зброю для України.

Згодом Зеленський виступив перед парламентом Австралії, після чого ця держава погодилася надати Києву бронеавтомобілі Bushmaster. Говорив президент України і з французьким лідером Емманюелем Макроном щодо створення гуманітарного коридору для евакуації Маріуполя.

«Розповів про протидію російській агресії. Обговорили переговорний процес – перебіг перспективи, важливість безпекових гарантій. Ініціатива Франції щодо гуманітарних коридорів із Маріуполя має бути реалізована!» – написав у твіттері Зеленський.

Також Україна  офіційно направила позов проти російської федерації  до Міжнародного суду ООН у
Гаазі.

Окрім того, до Києва 2 квітня прибула президентка Європейського парламенту Роберта Мецола.

«Я приїхала в Україну не лише для того, щоб підтвердити нашу солідарність, не лише для того, щоб продовжити працювати над формулюваннями наших резолюцій, у яких ми говоримо, що Україна є частиною нашої європейської сім’ї, адже ви воюєте й за нас, за фундаментальні принципи, які європейський континент відстоював багато сторіч. Я також хотіла б переконатися, що у вас є все, що потрібно, щоб виграти цю війну. Тому що якщо ви виграєте – весь світ виграє», – сказала вона.

Повернення контролю над низкою населених пунктів

Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про повне звільнення Київської області, зокрема назвав населені пункти, контроль над якими повернувся до ЗСУ. Серед них: Демидів, Димер, Литвинівка, Гаврилівка, Козаровичі, Жовтневе, Глибівка, Ясногородка, Талакунь, Сухолуччя, Липівка, Гавронщина, Маковище, Миколаївка, Хмільна у Київській області. Також відновили контроль над населеними пунктами Рудня, Шевченкове, Бобрик, Стара Басань, Нова Басань, Макіївка, Погреби, Бажанівка, Володимирівка, Шняківка, Сальне, Софіївка, Гаврилівка, що на Чернігівщині.

Радник голови Офісу президента України, голова української делегації Михайло Подоляк у своєму твіттері висловив думку, що російська армія піде з усіх територій України, окрім півдня та сходу.

«”Афганізації” й тривалого, виснажливого для росії конфлікту, як хтось очікує, не буде. рф
піде з усіх територій, крім півдня та сходу, спробує там наглухо окопатися, поставити ППО,
різко знизити втрати й диктувати умови. Без важкої зброї не обійтися, якщо хочемо
винести росіян подалі», – зазначив він.

Геноцид у Бучі

Відразу після звільнення Київщини відкрилися жахливі кадри з вулиць Ірпеня, Бучі та Гостомеля, від яких холоне кров: розкрадені будинки, розруха та сотні замордованих цивільних, деякі з них із зв’язаними за спиною руками. Їхніми тілами всипані вулиці зруйнованих міст.

Так, лише у звільненій Бучі повідомляється про 300 людей у братській могилі.

«Ірпінь, Буча, Гостомель. Ці звільнені міста є картинкою з фільму жахів. Серед жертв російських військ: зґвалтовані жінки, яких вони намагалися спалити, убиті представники місцевого самоврядування, убиті діти, убиті люди похилого віку, убиті чоловіки. Жоден злочин не буде безкарним, світ має жахнутися того, що відбулося в Бучі, Ірпені та Гостомелі», – сказав радник керівника Офісу президента Олексій Арестович.

У геноциді звинуватив росію президент України Володимир Зеленський: «Це геноцид. Ліквідація всієї нації, і народу. Ми громадяни України. У нас понад 100 національностей. Йдеться про знищення та винищення всіх цих національностей».

На злочини росії відреагувала Єврорада, яка виступила з офіційною реакцією на оприлюднені факти злочинів росіян проти мирного населення в Україні. У Євросоюзі наголосили, що масові вбивства в Бучі та інших містах України увійдуть у список звірств, які були скоєні на європейській землі.

«Відповідальність за це несе виключно росія, яка в той час окупувала ці українські землі», – сказано у повідомленні.

Грошова допомога від держави

27 березня уряд запустив механізми підтримки вимушених переселенців. Так, щомісячна допомога від держави становить 2000 гривень на місяць для дорослого і 3000 гривень на місяць для дітей та осіб з інвалідністю. Також роботодавці зможуть подати заявку для отримання компенсації за кожну працевлаштовану внутрішньо переміщену особу – 6,5 тисяч гривень на місяць. Вже стало відомо про понад 260 тисяч таких реєстрацій.

Окрім цього, в Україні почали отримувати грошову допомогу за програмою «єПідтримка», яка передбачає виплату 6,5 тисяч гривень людям із населених пунктів, де велися активні бойові дії. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що таких заявок опрацювали уже майже 5 млн. Виплати склали 22 млрд грн, їх отримали майже 3,5 млн людей.

Також працює програма «Прихисток». «Тим, хто прийняв у себе внутрішніх переселенців, ми будемо компенсувати оплату комунальних послуг. Наразі є вільні та безкоштовні місця для майже 10 тисяч евакуйованих», — заявив Шмигаль.

Нові законопроєкти

У п’ятницю, 1 квітня, Верховна Рада проголосувала за понад 20 законопроєктів, частина з них покликана спростити життя українців під час війни. Один із них передбачає введення часткових кваліфікацій, що дасть можливість швидше працевлаштовуватися при відсутності відповідної освіти. У ще одному проєкті йдеться про зняття будь-яких обмежень для переходу на 2%-ву систему податків, а також про можливість завозити матеріали для виготовлення бронежилетів та броньовані автівки без ПДВ та мита.

Депутати також проголосували за законопроєкт про гарантування вкладів фізичних осіб у повному обсязі на час дії воєнного стану в Україні та протягом 3 місяців після його завершення.

Збитки внаслідок війни

Денис Шмигаль заявив, що внаслідок повномасштабної війни скорочення економіки очікується на рівні 35%, а загальні збитки з урахуванням майбутніх періодів можуть сягнути трильйона доларів.

«У результаті руйнування мостів, доріг та житла ми втратили близько 120 мільярдів доларів. Якщо додати до цього зруйновану військову інфраструктуру та інші цивільні втрати, то цифра становить понад 270 мільярдів доларів», – повідомив прем’єр.

Другою частиною втрат Шмигаль назвав падіння валового внутрішнього продукту через бойові дії, третьою – зменшення ВВП в перспективі, тобто невідповідність тим планам зростанню економіки, які існували до війни.

Українські біженці

За  даними  ООН, станом на 20 березня приблизно 10 мільйонів українців були змушені залишити свої домівки через повномасштабне військове вторгнення Росії. За даними  Міжнародної організації з міграції, близько 6,5 мільйона людей стали внутрішніми переселенцями та 3,2 мільйона – виїхали закордон.

Загиблі внаслідок війни

Як повідомляє ООН , станом на 1 квітня внаслідок війни в Україні загинуло щонайменше 1 276 цивільних (260 чоловіків, 184 жінки, 18 дівчаток і 36 хлопчиків, а також 61 дитина та 717 дорослих, чия стать поки невідома). Також поранений щонайменше 1 981 цивільний (228 чоловіків, 174 жінки, 38 дівчаток і 34 хлопчики, а також 88 дітей та 1 419 дорослих, чия стать поки невідома).

У той же час голова Донецької обласної військовї адміністрації Павло Кириленко повідомляє про щонайменше 5000 жертв серед цивільного населення у заблокованому Маріуполі.

Санкції проти агресора

Світ продовжує запроваджувати санкції проти росії. Зокрема, Міністерство торгівлі США вводить експортні обмеження проти 120 організацій із рф та білорусі. До запроваджених Заходом обмежень долучена й Грузія – про це заявила грузинська президентка Саломе Зурабішвілі.

Серед заходів є такі: відключення від платіжної системи SWIFT низки банків рф; заборона «Північного потоку-2», внаслідок чого оператор газопроводу збанкрутував; закриття повітряного простору для російських літаків тощо. Внаслідок накладених санкцій рубль продовжує падати. Співпрацювати з росією відмовився й бізнес. З країни пішли більшість західних брендів та виробників одягу, косметики, засобів гігієни, аксесуарів, техніки та автомобілів.

Військові збитки агресора

Російська армія продовжує втрачати техніку та особовий склад в Україні. Станом на 4 квітня загальні бойові втрати противника складають:

• особового складу – близько 18300 осіб,
• танків ‒ 647 одиниць,
• бойових броньованих машин ‒ 1844 одиниці,
• артилерійських систем – 330 одиниць,
• РСЗВ – 107 одиниць,
• засобів ППО – 54 одиниці,
• літаків – 147 одиниць,
• гелікоптерів – 134 одиниці,
• автомобільної техніки – 1273 одиниці,
• кораблів/катерів – 7 одиниць,
• цистерн з ПММ – 76 одиниць,
• БПЛА оперативно-тактичного рівня – 92 одиниці,
• спеціальної техніки – 25 одиниць,
• пускових установок ОТРК/ТРК – 4 одиниці.

Як повідомляє Міністерство оборони, Збройні сили України знищили російської техніки на
суму 10 млрд доларів.

Поділитися: