Олена Цікуй ■ ПОДІЇ ■ №15, 2021-04-11

25 березня відбулася онлайн-дискусія «Революція гідності і анексія Криму Російською Федерацією – історична ретроспектива», ініційована студентами з наукового гуртка Ягеллонського університету «Академічна спільнота українознавства ім. Богдана Лепкого». Під час двогодинної розмови учасники мали можливість пригадати події 2014 року та поглибити свої знання про цей винятковий та важкий для українців час. На питання присутніх відповідав видатний політолог і доктор кафедри українознавства цього ж університету Рафал Кенсек (на фото). Відеозапис події розміщено на сторінці «Академічної спільноти», це лише перший захід з циклу, зараз студенти готують наступні дискусії.

Євромайдан – сім років по тому

– Революція гідності – це унікальне явище. Ніколи i ніде в історії не було такого, щоб суспільство об’єдналося проти влади без політичного лідера. Головна особливість Євромайдану – саме його аполітичність, – так почав зустріч доповідач.

На думку політолога, відносини з Росією – одна з головних причин труднощів української держави, а Революція гідності вплинула не лише на майбутнє України чи Європи, але також на майбутнє РФ. Для неї це був справжній шок, вона ніколи не збиралася відмовлятися від впливу на свою західну сусідку, тому Майдан там назвали беззаконням, а його учасників – фашистами.

Час після 2014-го був складним для України також через внутрішні проблеми. Під час дискусії пролунало питання про гіпотетичну можливість громадянської війни як результату Євромайдану. Доповідач зазначив, що це був один з можливих сценаріїв, який, на щастя, не здійснився: «Роки перед Євромайданом були для українців неймовірно важкими. Україна була розділена на Схід і Захід, а політики, щоб досягти своїх цілей, при кожній можливості намагалися ще більше розділити суспільство. Рівень напруги серед громадян був у той час насправді високий. В результаті прийшов момент, коли ситуацію в країні, мабуть, вже ніхто не контролював. Безсумнівно, загроза громадянської війни була абсолютно реальною».

Чимало запитань учасників стосувалося теми інтеграції України в Євросоюз. Доповідач не залишив, однак, в тій справі ілюзій: для керівництва ЄС українська держава залишається просто сусідньою країною, і навіть після подій 2014 року в цьому питанні небагато що змінилося, хоча і декотрі західні країни активно підтримують ідею входу України в Євросоюз. «Україна – це велика держава із немалими проблемами, і навіть Євромайдан не зміг це змінити. Перш за все, зараз потрібно укласти угоду про асоціацію з Євросоюзом і тільки після цього можна думати про наступні кроки», – сказав доктор Кенсек.

Анексія Криму – ретроспектива

Друга частина зустрічі була присвячена темі протиправної анексії півострова Крим Російською Федерацією в лютому 2014 року. Зі сторони студентів виникло питання, а коли Україна, так насправді, втратила Крим? «Відповідь на це є складною і їй можна присвятити окрему дискусію, – зазначив доповідач. – Одне неможливо заперечити – це відбулося задовго до 2014 року».

Політолог поставив під питання активність України у кримських справах до 2014-го. Очевидно, деяку роль зіграла також специфіка регіону, його своєрідне минуле, але, на думку доктора Кенсека, політика України щодо Криму була не такою, якою повинна бути.

А чи була можливість уникнути анексії півострову? Якщо так – то коли? Доктор Кенсек вважає, що сьогодні легко, дивлячись в минуле, оцінювати критично те, що відбулося тоді в Україні. Раніше ніхто не думав, що Крим буде так легко анексувати. Гіпотетично, можна було реагувати одразу, хоча б коли 27 лютого парламент та уряд Криму захопили російські окупанти без знаків розрізнення. Тоді був час для спротиву. Можливо, якби Україна рішуче діяла у той час, це зупинило би Росію.

Треба також нагадати, що анексія Криму – це не справа одного-двох днів, Росія тестувала Україну і раніше, не раз намагалася перевірити, що може собі дозволити. Однак українці не реагували достатньо жорстко. На жаль, на думку Рафала Кенсека, це не лише призвело до анексії Криму, але також розігріло апетит Росії до подальшого розширення агресії на Сході України.

Поділитися: