21.03.2024
Патріотизм – це щось незручне
Як українка з Польщі я часто чула, що немає жодної екзотики в тому, щоб виростати в польсько-українському оточенні. Ми схожі. Використовуємо подібні слов’янські мови,...
Грийгорій Сподарик ■ УКРАЇНА-ПОЛЬЩА ■ №31, 2020-08-02
Росія незабаром може знов атакувати Україну через нестачу питної води в Криму. Польські парламентарії хочуть, щоби президент Анджей Дуда скликав Раду національної безпеки (РНБ) для обговорення цієї проблеми.
З такою заявою у польському Сеймі виступили депутати від парламентської фракції «Lewica» («Лівиця») Аніта Кухарська-Дзєдзіц, Анджей Розенек та Павел Крутул. Посилаючись на оцінки українських та американських експертів, політики зазначили, що на Кримському півострові панує небувала за останні роки посуха, а резервів питної води може вистачити максимум на півтора місяця. Водночас Кремль концентрує на півострові щораз більшу кількість військових одиниць. Зараз там перебуває понад 30 тисяч російських солдатів, більше 60 бойових катерів, 6 підводних човнів, 50 бойових літаків та 20 вертольотів. Як відзначили депутати від «Lewica», наступ на українську територію з території окупованого Криму може початися через те, що найближче джерело питної воли знаходиться у 80 км вглиб континенту. «Тому звертаємось до пана президента у справі скликання РНБ з метою обговорення ситуації і прийняття рішень, які дали б Україні відчути нашу підтримку», – сказав депутат Павел Крутул. Його партійний колега Анджей Розенек пригадав, що експерти роками повторюють, що найближчий збройний конфлікт відбуватиметься за природні ресурси, серед яких чи не найважливішим є питна вода. За його словами, концентрація російських сил і посуха в Криму вказують на те, що такий конфлікт невдовзі може розгорнутись безпосередньо поруч з Польщею. Тому потрібно провести консультації за участі влади, опозиції та колишніх прем’єр-міністрів, які є членами РНБ. «Коли за нашим східним кордоном відбуваються такі події, то наш президент не може бути байдужим і вдавати, що цього не бачить», – впевнений Анджей Розенек. Він підкреслив, що нещодавній телефонний дзвінок російських коміків до президента Анджея Дуди є елементом гібридної війни з боку Москви, що є також викликом у питанні безпеки. Зі свого боку Аніта Кухарська-Дзєдзіц зазначила, що загострення конфлікту в Україні спричинить величезну хвилю біженців, до якої Польща та Європа не готові.
Варто відзначити, що після російської анексії Криму у 2014 році Україна заблокувала водопостачання з Дніпра, що на 85% забезпечувало потреби півострова. Тодішній президент Петро Порошенко не погодився на аргументи тих, хто пропонував постачати воду в Крим за максимально можливою оплатою. На його думку, водопостачання мало би бути відновлене тільки тоді, коли агресори звільнять окуповану територію. Такої позиції дотримується і президент Володимир Зеленський.
Тим часом у російській Державній думі проходить читання законопроєкту, який прирівнює відчуження територій Росії до екстремістської діяльності. Після його прийняття злочинцем може бути визнаний кожен, хто говорить: «Крим – це Україна». Російські політики підкреслюють, що відповідальність поширюватиметься і на тих, хто перебуває закордоном. Тут особливо йдеться про українських політиків, які роблять заяви щодо Криму та його деокупації. Проєкт закону передбачає, що термін позбавлення волі за таке порушення може скласти від 6 до 10 років. За «екстремістські заклики» передбачено адміністративні штрафи у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Кримінальна відповідальність буде наступати у випадку повторного правопорушення протягом одного року. Російські державні службовці заявляють, що у випадку закордонних «прихильників екстремізму» вони вимагатимуть їхньої екстрадиції або арештовуватимуть їх, коли ті з’являться на території Росії.
Виходить, що не тільки вода в Криму і можливий конфлікт можуть бути предметом засідання польської Ради національної безпеки. Над Віслою багато тих, хто переконаний у тому, що Крим – це Україна, а також засуджує російську агресію. За передбачуваними змінами у російському законодавстві їм погрожують ув’язнення та штрафи. Тому в теперішній ситуації потрібен аналіз цих подій, їхня оцінка і негайна відповідь, заявлена у політичному просторі.
21.03.2024
Як українка з Польщі я часто чула, що немає жодної екзотики в тому, щоб виростати в польсько-українському оточенні. Ми схожі. Використовуємо подібні слов’янські мови,...
19.03.2024
Два роки Україна протистоїть російській повномасштабній агресії. Цим двом рокам передували століття боротьби проти мілітарної та культурної експансії з боку москви. Для росіян боротися...
19.03.2024
Павло Лоза ■ ВІЙНА ■ №8, 2024-02-25 За перші місяці повномасштабної війни до Перемишля приїжджало приблизно 30 тисяч біженців протягом дня. Лише рік тому...
18.03.2024
Анна Вінницька ■ ВІЙНА ■ №8, 2024-02-25 Рената Тереса Корек й Аліція Корек – мати і донька – у перші дні війни взялися за...