Польсько-українські зустрічі майстрів слова

Олеся Ґераль ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ №17, 2019-04-28 

Цього року місцем зустрічі фіналістів ХІV Загальнопольського конкурсу української поезії та прози та ХІІ Конкурсу польської поезії та прози в Україні став Центр культури в Любліні. Перемогу здобула учениця з Островця-Свєнтокшиського та учень з українського Любомля. Учасники цих турнірів добре знають, що фінали на зміну відбуваються або в Любліні, або в Луцьку. Це означає, що українці прибувають до Польщі та слухають справжню живу польську мову, а поляки мають можливість почути не тільки перекладені твори вибраних українських авторів мовою оригіналу, а й звичайну побутову українську мову.

Цей конкурс насправді став святом живого слова й декламаторського мистецтва українців і поляків. Окрім того, під час конкурсних прослуховувань декламаторів можна дізнатися, яких авторів читають зараз в Україні, які теми нині актуальні, які українські автори модні в Польщі. Це один із небагатьох міжнародних заходів, де українці й поляки уважно та із захопленням слухають один одного.

Андрій Савенець вручає дипломи учасникам ІІІ Конкурсного концерту

З 5 по 7 квітня 27 декламаторів (12 учасників – із Польщі та 15 – з України) під пильним оком інструктора й актора Матеуша Новака брали участь у майстер-класах і репетиціях, аби якнайкраще презентувати свій виступ у фіналі ХІІ Польсько-українських зустрічей майстрів слова. Конкурс відбувся вже вдванадцяте. Один із членів журі – літературознавець і перекладач, д-р Андрій Савенець підкреслив, що «порівнюючи з початками конкурсу, поступово можемо спостерігати, як стирається різниця між учасниками з Польщі та України. На конкурсі колеги уважно спостерігають один за одним, вслуховуються в тексти, вчаться. Це, безумовно, хороший наслідок проведення зустрічей. Дуже тішить, що українські учасники відкривають нові тексти. Єдине, що можу порадити, – не боятися шукати нові твори, які можуть більше промовляти за вас». Важко не погодитися з цими словами, бо ще кілька років тому дуже тішили слух тексти польських класиків літератури польською мовою у виконанні молодих українців. Відомі вірші поетеси Віслави Шимборської були обов’язковим пунктом програми українських учасників конкурсу. А яких авторів читали декламатори цього року? Поезії Віслави Шимборської зазвучали і на цьогорічних зустрічах у виконанні Маргарити Єрмейчук, Олександри Сафатюк із Луцька і Дарії Хижняк із Дубна. Читали також вірші Марії Конопницької, Збіґнєва Герберта, Юліана Тувіма, Станіслава Балінського, Казимира Пшерви-Тетмаєра, Тадеуша Ружевича, зазвучав вірш «Ja mam szczęście do wszystkiego» Аґнєшки Ошецької у виконанні Олександри Давидчук із Луцька, котра отримала від журі відзнаку в категорії «Польська література». Вірші та проза Андрія Любки, Олександра Ірванця на конкурсі не читали. Без уваги членів журі залишився виступ Ореста Пархомика з Луцька, котрий презентував фрагмент роману «Вогнем і мечем» Генрика Сенкевича та вірш «Моя родина» польського поета Станіслава Балінського.

(зліва направо) Комісар конкурсу Анна Кравчик, консул Генерального Консульства України в Любліні Світлана Горбовська, майстри слова Андрій Ковальський

Журі високо оцінило польських учасників у категорії «Українська література». Відзнаки отримали аж п’ятеро осіб: Ніна Бєль із Любліна (вірш «Depeche Mode» Сергія Жадана та «Батьки/Розмови» Катерини Міхаліциної), Ельжбета Якубчик із Томашова-Мазовецького («23/70» Богдана Матіяша та «Не ваша журба» Оксани Забужко), Бартош Салапські з Островця-Свєнтокшиського (за фрагмент прози «Хліб і цукерки» Андрія Бондара та вірш Остапа Сливинського), Юлія Урбанська з Любліна («15/57» Богдана Матіяша та «Показати клас» Андрія Бондара), Александра Возняк із міста Скаржиско-Камінна (за фрагмент твору «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко та вірш Олександра Ірванця). Чи українська література більше була до вподоби членам журі?

Окрім д-ра Андрія Савенця, до складу журі ввійшли акторка, режисерка та викладачка Театральної академії у Варшаві Божена Сухоцька-Козакевич, а також декламатор Евеліна Жепецька. Д-р Андрій Савенець під час вручення дипломів фіналістам конкурсу запропонував до читання роман сучасного українського письменника Юрія Андруховича «Лексикон інтимних міст». В одному із 111 есе цієї книги є розповідь автора про перебування в Любліні.

Згідно з рішенням журі, третю нагороду в категорії «Польська література» отримав декламатор Владислав Мельник із Луцька (вірш «Opłyń mnie ciemny lesie» Казимира Пшерви-Тетмаєра та «Potrzeba poezji» Адама Шипера) і в категорії «Українська література» – Владислав Гаврилюк із Любліна («Монолог про гендерну рівність» Сергія Жадана та «Московіада» Юрія Андруховича). Другу нагороду в категорії «Польська література» віддали в руки Анни Климович із села Лучин, котра декламувала вірш «Kubek» Марії Конопницької та «Твої долоні» Януша Леона Вишневського. У категорії «Українська література» на другому місці – Йоанна Випюркевич із Любліна за презентацію фрагменту вірша «Смерть» Маріанни Кіяновської в перекладі Анети Камінської та фрагменту прози «Моя Європа» Юрія Андруховича в перекладі Лідії Стефанської.

Андрій Ковальський

Фіналістами цьогорічного конкурсу стали зовсім юні декламатори. Лауреати першої нагороди ХІІ Польсько-українських зустрічей майстрів слова в Любліні водночас отримали неформальну нагороду від журі за швидкий розвиток умінь під назвою «Дріжджі». Отже, звання Майстра Слова в категорії «Польська література» здобув учень Любомльської школи №3 на Волині Андрій Ковальський. Андрій зараз закінчує 11 клас і вчиться у Школі польської мови при Польському товаристві ім. М. Огінського в Любомлі. На сцені Центру культури в Любліні представив вірш «Республіка без поетів» одного з найбільш відомих польських прозаїків і поетів Корнеля Філіповича, життєвого партнера лауреатки Нобелівської премії Віслави Шимборської. Другий твір у виконанні Майстра Слова – «Готель Україна» Богдана Задури. «До конкурсу я готувався сам, в пригоді стала допомога керівника театральної студії в Любомлі Марії Козачук. Шукав у книжках і в Інтернеті. Ці твори я вибрав, бо передусім побачив, що можу їх прочитати щиро, від душі, від себе». Треба говорити про те, що ти відчуваєш і точно знаєш, що донесеш думку до глядача. Я читав вірші польською мовою, хотів, щоб сподобалося й польським глядачам», – схвильовано коментував Андрій Ковальський. Поділився зі мною також і секретом свого успіху. За його словами, треба дуже багато працювати над творами, над собою й чітко розуміти твір, який представляєш. «Нагорода дала мені сили та впевненість у собі. Ці твори буду представляти на вступному конкурсі у Варшавському університеті», – поділився планами Майстер Слова Андрій Ковальський.

У категорії «Українська література» перемогла учениця ліцею Габріела Криця з Островця-Свєнтокшиського за вірш «Кому легше» Андрія Бондара та «Театр маріонеток» Григорія Чубая в перекладі Богдана Задури. Габріелу до конкурсу підготувала інструктор декламаторського мистецтва Уршула Більска. «Мене дуже цікавлять проблеми сучасного світу і те, як змінилося його сприйняття. На жаль, можемо побачити, що світ змінюється в гірший бік, і треба задуматися над тим, що ми робимо. Якщо розповідаєш про те, що тебе насправді болить, то це виглядає природньо, й це відчуваєш на сцені. Думаю, буду розвиватися в цьому напрямку», – зізналася Майстриня Слова Габріела Криця.

Габріела Криця

На гала-концерті зустрічей учасники конкурсу представили провокаційну виставу «Україна і Польща писані словом». Декламатори говорили про те, що потрібно скасувати поезію та ліквідувати письменників, які пишуть твори для дітей. Вистава за участю десяти декламаторів із Польщі та України викликала бурхливі оплески.

Про те, що цей конкурс є вагомим заходом у пропагуванні й популяризації української мови й літератури в Польщі та польської мови й літератури в Україні, свідчить факт, скільки установ було задіяно в організації Польсько-українських зустрічей майстрів слова. Серед організаторів: генеральний консул України Василь Павлюк, маршалек Люблінського воєводства Ярослав Став’ярський, Луцька міська рада, міський голова міста Люблін Кшиштоф Жук та Люблінський кураторіум освіти, Українське товариство в Любліні на чолі з Григорієм Купріяновичем, кафедра україністики Університету Марії Склодовської-Кюрі.

Фото Олесі Ґераль

Поділитися:

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*