Давид Бзорек, секретар редакції річника «Studiа Polsko-Ukraińskiе» ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ №33, 2022-08-14

«Studia Polsko-Ukraińskie», redaktor naczelny Walentyna Sobol, Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa 2022, nr 9, 254 s.

Видавництва Варшавського Університету щойно подарували світові том Дев’ятий річника, який виходить з 2014 року, «Studiа Polsko-Ukraińskiе». Цьогорічний випуск побачив світ у дуже складні дні  ‒  в час жахливого неспровокованого нападу росії на незалежну Україну. Російський агресор розпочав криваву війну, вбиває мирних жителів, дорослих і дітей, бомбардує університети, школи, музеї, нівечить святу українську землю.

Дев’ятий випуск річника складається з наступних розділів: I. Ad fontes;  II. Hryhorij Skoworoda (300. rocznica urodzin) i Filip Orlik (350. rocznica urodzin). Dwie wiekopomne postaci; III. Zagadnienia komparatystyki literackiej; IV. Wyzwania XX–XXI wieku; V. Artykuły recenzyjne; VI. Varia.

У річнику представлено статті українською, польською та англійською мовами.

Oкрасою першої частини є розвідки таких авторів, як: Mирослав Нагельський, aрхієпископ Ігор Ісіченко, Хуан Меймей (Huan Mejmej, Specific of the Genre and System of Images in the Tragicomedy  «Volodymyr» by Theophan Prokopovych), Aндрій Бовгиря, Фан Руї (Fan Rui, Ukrainian model of thinking in Taras Shevchenko’s story «Naimychka»). 

У другій частині нашого видання «Filip Orlik i Hryhorij  Skoworoda. Dwie wiekopomne postaci» читача зацікавлять дослідження Геннадія Ноги (Листи Григорія Сковороди. Особистісне в контексті універсального), Валентини Соболь (Ab imo pectore).

У третій частині річника «Zagadnienia komparatystyki literackiej» – статті з царини літературної компаративістики, у співавторстві  Софії Варецької, Світлани Масенко, Діани Мельник, Ярини Тарасюк (Наратив вини в «Кассандрі» Лесі Українки), Iрини Кропивко (Фрагментація постмодерного прозового тексту в українській і польській літературах), Христини Семерин (Образотворення єврейського погрому в оповіданнях Марії Конопніцької та Леніда Пахаревського). 

У четвертій рубриці «Wyzwania XX–XXI wieku» читач познайомиться з розвідками Тереси Хинчевської-Геннель (Between Slavia Latina and Slavia Orthodoxa. The Discussion of Ihor Skochylyas with the Concept by Riccardo Picchio), Людмили Тарнашинської (Ego-дискурс українського шістдесятництва  як зріз епохи вивільненої свободи), Iгора Стамбола (Про перешкоди книговиданню, український театр та біографії: елементи власних спогадів у публіцистиці Михайла  Комарова), Євгена Соболя (Wątki ukraińskie w twórczości Eugeniusza Tkaczyszyna-Dyckiego). 

У п’ятій частині річника читача зацікавить рецензійна стаття Юрія Мицика, в якій автор аналізує цінне видання знаного дослідника і краєзнавця Миколи Чабана Праведна душа. Василь Біднов у спогадах сучасників, Видавництво «Герда,» Дніпро 2021, 216 с.

Щиро радимо нашим читачам ознайомитися з усіма вищеназваними статтями, а також із детальними звітами з двох Міжнародних наукових конференцій з циклу «Filozofia bycia i przetrwania w ego-dokumentach pisarzy, malarzy і filmowców ukraińskich (od czasów Orlika do współczesnych)». Авторами цих звітних публікацій є члени Майстерні (Робітні) польсько-українських літературних стосунків Варшавського Університету ‒  Юлія Рогуска і Давид Бзорек.        

Поділитися:

Категорії : Рецензії та огляди

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*