Президент Польщі Анджей Дуда разом із дружиною Аґатою Корнгаузер-Дуда 14 січня провів новорічну зустріч з представниками різних релігій та національних й етнічних меншин, які проживають у Польщі.
Серед запрошених гостей були й учасники від української меншини – духовенство та співголова Спільної комісії уряду та нацменшин Григорій Купріянович.
«Це дуже символічна зустріч», – сказав президент, який підкреслив, що у ній беруть участь представники всіх найважливіших релігій, наявних у Польщі, котрі століттями будували країну.
Анджей Дуда нагадав, що два роки тому Польща відзначала 450-річчя Варшавської конфедерації – закону, який запровадив толерантність щодо віровизнання і рівність громадян перед законом.
«На цій правовій основі, між іншим, усі ці століття співіснували на землях Речі Посполитої різні релігійні групи: поряд з католиками є також євреї, мусульмани та інші національні групи. Усі разом – у межах великої Речі Посполитої багатьох націй і багатьох викликів», – додав президент.
Під час зустрічі традиційно виступили представники різних релігійних конфесій. Тим часом від імені національних та етнічних меншин і громад, які використовують регіональну мову, слово взяв співголова Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин Григорій Купріянович.
На самому початку свого виступу українець зазначив, що зустріч Нового року для громад, які святкують за юліанським календарем, є не лише символічною.
«Цієї ночі відбувалися маланки, тобто урочисті зустрічі Нового року на зразок польського Сильвестра», – сказав співголова Спільної комісії, на самому початку нагадавши присутнім про війну, яка триває в Україні: «Майже три роки, понад тисячу днів, триває повномасштабна агресія росії проти України. Сотні українських міст і сіл були знищені, тисячі людей загинули, мільйони покинули свою батьківщину. Від сили України та рішучості її захисників залежить майбутнє Європи та світу сьогодні. Лякають новини, які надходять з різних куточків земної кулі про конфлікти, що тривають, або заяви політиків, котрі ставлять під сумнів світовий порядок».
Водночас від себе як українця – громадянина Речі Посполитої, він подякував президенту за «послідовну допомогу, яку польська держава надає Україні».
«Надзвичайно важливо, що Ви як президент Речі Посполитої у всіх своїх заявах однозначно підтримуєте Україну, яка бореться за свободу і незалежність та свої євроатлантичні прагнення. Знаково і символічно, що, незважаючи на політичні розбіжності, у Польщі в цьому питанні існує консенсус між урядом і главою держави. Нехай так буде і надалі», – сказав Григорій Купріянович.
Співголова комісії нагадав, що 2025 рік стане роком кількох важливих дат, зокрема 80-річчя закінчення Другої світової війни.
«На жаль, кінець війни не приніс свободи, а запровадження комуністичного режиму в Польщі (…). Саме в 1945 році відбулася Верхньосілезька трагедія, були численні переселення та переміщення населення, дуже часто членів національних та етнічних меншин», – зазначив представник української громади.
У 2025 році виповнюється теж 110 років з моменту примусової депортації у 1915 році населення західних областей тодішньої Російської імперії, яке, як зазначив Григорій Купріянович, особливо відчуло на собі білоруське та українське населення, а також караїми й інші народи. Він також додав, що для представників меншин православного віровизнання 2025 рік пов’язаний із завершенням святкувань 100-річчя автокефалії Православної церкви в Польщі, що відбувались у 2024 році.
Звісно, у промові також згадано про 20-ту річницю прийняття Закону про національні та етнічні меншини й регіональні мови. За словами Григорія Купріяновича, створення умов для збереження і розвитку меншинами своєї ідентичності має випливати не лише з правових актів чи конституції, але й з усвідомлення того, що меншини є культурним багатством Польщі та «європейською й світовою спадщиною».
«Ми сподіваємося, що кінцевим результатом цих рефлексій про ситуацію меншин стане глибока реформа правового статусу меншин у різних сферах і внесення змін до закону, річницю якого щойно відзначили. На жаль, десять років тому процес такої новелізації не завершився успішно», – зазначив співголова Спільної комісії.
Насамкінець представник української громади подякував президентській парі за продовження традиції новорічних зустрічей.
«Нехай Новий рік принесе мир світові, а Україні – перемогу в боротьбі за волю. Бажаю всім нам миру, спокою та стабільності в цьому неспокійному світі», – підсумував Григорій Купріянович.
Такі новорічні зустрічі у президента є важливою традицією для меншини, проте їхні представники постійно очікують більш суб’єктного підходу, на що звернув увагу Рафал Бартек, член Спільної комісії уряду та нацменшин від німецької спільноти.
«Президент Анджей Дуда у своїй промові взагалі не згадав про національні та етнічні меншини, яких запросив на цю зустріч! Він навіть жодним словом не звернувся до цих кіл», – написав на своїй фейсбук-сторінці діяч з німецької меншини.