Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №11, 2021-03-14

Перепис населення почнеться 1 квітня і – після нещодавнього оновлення закону – триватиме до кінця вересня. Зараз, як і десять років тому, ми матимемо можливість заявити про свою національність, мову домашніх контактів та віровизнання. Нагадаємо, що обов’язковою формою є самоперепис в інтернеті. Безпосередні візити анкетерів чи телефонний перепис використовуватимуться тільки як допоміжні методи. У випадку технічних проблем можна буде відвідати ґмінне управління, працівники якого нададуть необхідну допомогу. Анкети можна буде заповнювати, використовуючи традиційний комп’ютер та додаток у мобільному телефоні.  Голова Українського товариства і співголова Спільної комісії уряду та нацменшин Григорій Купріянович розповів «Нашому слову» про актуальні питання, пов’язані з переписом.

Український банер. Якби ГСУ проконсультував з українцями під час виготовлення банера, то скоріше за все вдалося би уникнути помилки (“в переписі” – “в перепису”)

Як виглядає співпраця в справі перепису з Головним статистичним управлінням (ГСУ)?

2 березня представники меншинної сторони Спільної комісії зустрілися з керівництвом ГСУ та очільниками його регіональних відділень. Наразі відомо, що в деяких регіонах (однак не всіх) статистичні служби встановили контакти з меншинами і почали співпрацю в справі популяризації перепису. Відомо також, що підготовлено інформаційні банери мовами кількох меншин, але не всіх, тож тут є питання. Перепис почнеться вже скоро, тому часу на його рекламу справді мало.

У Сеймі на початку лютого ви просили, щоб інформаційні матеріали з’явилися ще до початку перепису. Це, мабуть, вже не вдасться виконати?

Дійсно, можна побоюватися, чи інформаційна кампанія набере розмаху до початку перепису. Я на різних зустрічах відзначав, що у випадку більшості громадян перепис має характер суто інформаційний. Він має значення для держави загалом, але не впливає безпосередньо на ситуацію тих громадян. Але у випадку національних і етнічних меншин певні права прямо залежать від кількості людей даної національності, які живуть на території окремої ґміни.

У чому полягає важливість декларування національності?

Якщо меншина малочисленна, то можна очікувати, що вона отримає менше державного фінансування на культурне життя. Від величини залежить і сприйняття нас як спільноти. Тут важливий і психологічний фактор. Якщо під час перепису людина вказує іншу національність, ніж та, до якої почуває приналежність (що може статися з різних причин), то з цього може розпочатися процес приховування і поступової втрати своєї ідентичності.

Григорій Купріянович (зліва) під час засідання Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин у жовтні 2020 року. Фото Павла Лози

З цим в якійсь мірі перегукується ваша пропозиція про залучення до популяризації перепису авторитетних людей. Чи було це темою зустрічі?

Така думка звучить давно, всім відомо про існування «амбасадорів перепису». Від представників статистичних служб ми чули про плани використання такого інструменту також у контексті меншин. Ми наголошували, що успіх заходів держави у зборі статистичної інформації великою мірою залежить від того, чи люди відчуватимуть себе достатньо комфортно, щоби подавати справжні дані. А це залежить від атмосфери в державі та в суспільстві. Якщо хтось відчуває, що його декларування може мати для нього негативні наслідки, то задумається, чи повинен відкрито заявляти про свою ідентичність, мову чи віровизнання.

Обов’язковий самоперепис в інтернеті для нас загроза чи шанс?

В принципі, це повинен бути шанс, оскільки можливість сісти за комп’ютер в затишку свого дому і заповнити анкету особисто дає почуття певного комфорту і спокою. З точки зору меншин це мало би бути дуже корисним. Однак, як пам’ятаємо, 10 років тому перепис також частково проходив у формі інтернет-самоперепису. Ми були дуже активні в популяризації такого методу. На жаль, потім виявилося, що зібрані через інтернет дані доволі специфічно використовувалися в підрахунках результатів перепису. В цьому році має бути по-іншому, оскільки на відміну від попереднього актуальний перепис має охопити все населення, яке перебуває на території держави, а тоді був лише певний відсоток. Ця велика зміна дає надію на можливість повнішого використання в переписі інтернету і декларування своєї національної приналежності за його допомогою. В інтернет-самопереписі немає небезпеки, що хтось неправильно щось запише або не так зрозуміє, оскільки людина сама позначає відповіді. Тому думаю, що варто популяризувати і заохочувати людей до того, щоб якнайшвидше після 1 квітня 2021 року сідали за комп’ютер і заповнювали анкети. Це збільшує шанси, що результати перепису відповідатимуть дійсності. Звичайно, тут мусимо довіритися державі, що при зборі даних буде дотримана статистична таємниця відповідно до діючого законодавства.

Які зараз «переписні» очікування нацменшин щодо ГСУ?

Насамперед – це пришвидшення рекламної акції з врахуванням національно-мовної та віросповідної проблематики. Це й активна популяризація перепису серед меншин їхніми мовами. Люди повинні побачити, що їхня мова насправді функціонує в публічному просторі. Тоді вони відкриватимуться і частіше будуть подавати справжні дані щодо своєї непольської ідентичності. Я переконаний, що такий психологічний контекст дуже багато вирішує. Наступне – це співпраця статистичних служб з національними меншинами у популяризації перепису. Досвід з попередніх 10 чи 20 років показує, що організації національних меншин були дуже активними в рекламних акціях. Це мало велике значення для проведення перепису і заохочення меншин до участі в ньому. Тому здається, що для статистичних служб є корисним якнайшвидше розгорнути таку співпрацю. І ще один елемент – це визначення в кожному регіоні людини з боку місцевого статистичного управління для зв’язку з меншинами. Це важливо не тільки для просування перепису, але й вирішення суперечливих моментів вже у його ході.

Лемківський банер

Про все це ви та інші меншинні лідери говорите вже давно. Виходить, що державна сторона на порозі перепису, а ще не встигла справитися з низкою проблем?

Всі ці питання актуальні весь час. Вони на сьогодні перебувають на ранньому вступному етапі розробки. Звісно, цей список важливих для нас, меншин, питань, пов’язаних з переписом, можна розширювати. Наприклад, важливу роль тут мають медіа, зокрема державні, обов’язком яких є популяризація перепису. Добре виконана робота з їхнього боку може позначитися дуже позитивно.  Проте варто зауважити, що не завжди є розуміння значення питань про ідентичність чи мову серед людей, які займаються підготовкою матеріалів в медіа. Наприклад, дехто не відрізняє громадянства від національності, а в контексті перепису це має фундаментальне значення для його результатів.

Поділитися:

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*
*