Христина Заник ■ ПОДІЇ ■ №43, 2022-10-23

З 30 вересня по 2 жовтня у Перемишлі в українському Народному домі відбувся «Форум партнерства та інтеграції». Лідери та активісти з середовища меншинних та мігрантських організацій обговорювали проблеми та виклики, з якими тепер стикаються. У події взяли участь 100 учасників. Відбулося кільканадцять дискусій, майстер-класів та тренінгів.

Нові учасники та досвідчені організації

Марина Велко у Польщі недавно. 8 березня вона приїхала з трьома дітьми з Києва, втікаючи від війни. Спочатку потрапила до Кракова, а потім поселилась у Щавниці, поблизу Словаччини. «В Україні я працювала у сфері туризму, долучалась до організації освітніх, дитячих програм. Останній рік створила власний проєкт, присвячений сімейному туризму. Ми разом ходили в гори, говорили про свою місію, допомагали дітям розкривати таланти», – розповідає Марина. У Польщі вона вже організовувала цього літа дитячий табір у Щавниці. Тепер мріє про те, щоб створити сімейний центр для українців та поляків, який би поєднував активні заняття з освітнім та культурним розвитком. 

«Я дізналася про цю подію випадково, прочитала в телеграм-каналі українського медіа. Вирішила приїхати, щоб знайти однодумців. Форум дає нові контакти, знайомства, можливості та ідеї», – додає активістка. Поки її діти гралися в сусідній з театральною залою кімнаті в Народному домі, Марина відвідувала майже всі події Форуму. Так познайомилась з активістами з Кракова, Вроцлава і Варшави. 

Поруч з новими мешканцями Польщі на Форумі – багато представників знаних у мігрантському та меншинному середовищі організацій. Олександра Запольська, яка очолює краківський фонд «Зустріч», підкреслює, що саме завдяки співпраці з іншими організаціями вона від початку повномасштабної війни може діяти ефективніше. «Ми зідзвонюємось, питаємо: а що у вас? Що вам вдалося зробити? А як?» – додає вона.  

Форум дозволив зустрітися і обмінятися досвідом і таким, як Марина, новачкам у Польщі, і таким, як Олександра, хто тут вже давно.

«Форум дозволив учасникам онлайнових зустрічей (які відбувалися на попередніх етапах проєкту – авт.) побачитись «на живо». Відчути енергію одне одного, поговорити, і побачити, що ми щось можемо робити разом», – зазначає Леся Савицька, представниця «Калейдоскопу культур» з Вроцлава. 

«Я думаю, КОММу вдалося поєднати і зблизити існуюче середовище. Сьогодні під час Форуму ми бачили багато молодих організацій, які працюють для українців, для мігрантів, біженців. Вони приїхали, щоб повчитися, перейняти досвід, поспілкуватися з тими, хто працює довше і має вже вибудовані рішення. Важливо їх підтримати, бо ми посіяли таке зерно надії. Хочеться їм сказати: робіть, не втрачайте цього вайбу, не знеохочуйтесь, – додає вона. – Потрібно бути в мережі. Ми одне одного підсилюємо, заряджаємо енергією».

Як все починалося

Близько двох років тому чотири організації – фонд «Калейдоскоп культур» з Вроцлава, «Наш вибір» з Варшави, «Зустріч» з Кракова та Перемиський відділ Об’єднання українців у Польщі – розробили спільний проєкт КОММ (Коаліцію меншинних і мігрантських організацій). Ідея – це відповідь на актуальні труднощі. За останні роки Польща стала місцем проживання багатьох мігрантів, зокрема зі сходу, в тому числі з України. Вони вже діють в громадському секторі: створюють нові організації, розвивають існуючі. Однак для багатьох бар’єром є незнання правових норм, мови, середовища. Натомість організації національних та етнічних меншин часто стикаються з потребою омолодження команди, з професійним вигоранням. Нові мігранти та українці, які походять з Польщі, мають інколи кардинально різні потреби, вони ж можуть допомагати одне одному, добре доповнюючи свої знання, вміння і потенціал. Так само й організації інших меншин та мігрантів.

Співтворці проєкту КОММ вирішили поєднати можливості обох цих середовищ. Ініціатива почала діяти навесні минулого року. «Метою проєкту є підтримка громадської активності лідерів, а також організацій меншин та мігрантів у 4 воєводствах: Нижньосілезькому, Мазовецькому, Малопольському та Підкарпатському. Пропозиція проєкту адресована як зареєстрованим суб’єктам, так і неформальним активістам», – зазначають організатори.

Дотепер відбулось дослідження середовища та бар’єрів його розвитку. Також кілька разів лідери та активісти зустрічалися онлайн та обговорювали свою діяльність та потребу і можливості утворення спільної мережі. У серпні в Перемишлі відбувся курс для активістів з середовища меншин та мігрантів (про нього ми писали у №37, 2021-09-12). Закінчується вже другий Інкубатор ініціатив, який організовував фонд «Наш вибір». 15 учасників та учасниць взяли участь у тренінгу з самопрезентації та реалізації проєктів, а пізніше придумали і втілили в життя власні ініціативи: для дітей, мистецькі, спортивні, літературні, на підтримку професійних навичок жінок і тд. Краківський фонд «Зустріч» проводить індивідуальний менторинг для 12 організацій або активістів (-ок) та знімає відео про успішні приклади діяльності організацій у Польщі. 

Важливі теми та підписана декларація співпраці

Гостею програми та учасницею дискусії стала Ганна Махінська, заступниця уповноваженого з прав людини Польщі. Разом з очільницею «Homo Faber» з Любліна Анною Домбровською вони обговорювали, що з особами непольської національності робить польська правова система. Зокрема учасниці пригадували, як зустрічалися на польсько-білоруському прикордонні, допомагаючи в лісах біженцям з Близького Сходу. 

«Коли я вас побачила на Підляшші, то з одного боку відчула полегшення, що ви до нас приїхали. А з іншого, подумала: що ж це таке в Польщі відбувається, що уповноважений з прав людини мусить продиратися через ліс, щоб врятувати людей?» – зазначила Домбровська. 

«Дослідження громадської думки показують, що понад 70% суспільства вважає, що дуже добре, що влада побудувала стіну на короні (з Білоруссю, – авт.). І я подумала, що мабуть, ми не вивчили цієї лекції, не показали драми тих людей. І це завдання – ще перед нами», – додає правозахисниця. Вона підкреслює, що те, що сталося на кордоні з Білоруссю, не можна вибачити: що в країні ЄС, в середині Європи може бути таке жорстоке ставлення до людей. Ганна Махінська підкреслила, що дехто з прикордонників демонстрував велику емпатію.

«Мабуть ви знаєте, що щороку Інститут польської мови Варшавського університету проводить конкурс, в якому визначає слово року. У 2015 році таким словом було ”біженець”. Я чекаю, щоб таким словом року стало ”push-back” і щоб знову з’явилося слово біженець», – зазначила учасниця дискусії. Push-back – це відсилання мігрантів до країни, з якої вони прибули через кордон, без можливості подаватися на статус біженця та просити про притулок, незалежно від їхньої індивідуальної ситуації. Правозахисниця різко засудила використання такої практики Польщею. Вона вважає, що «викидання проблем» з нашої свідомості – дуже небезпечне. 

Цікавою була дискусійна панель «Досі гості чи вже сусіди? Важливі інтеграційні виклики для Польщі», яку вела Іванна Килюшик з фонду «Наш вибір». Учасниками розмови були Агнєшка Косович (Польський міграційний форум), д-р габ. Вітольд Клаус (Осередок дослідження міграцій Варшавського університету) та Ігор Горків (ОУП).

«Попри таку велику кількість мігрантів, біженців, Польща досі не випрацювала міграційної політики, спихаючи це питання на місцеве самоврядування. Але воно не має правової та фінансової можливості його вирішити. Інтеграція коштує, але її брак є значно дорожчим», – зазначила ведуча панелі. 

Вітольд Клаус наголосив, що особливо потрібною є інтеграційна політика у сфері освіти. На питання про основні виклики Ігор Горків зазначив, що саме зима може їх принести. Адже у разі знищення інфраструктурних об’єктів в Україні, може з’явитися нова хвиля біженців. Крім адаптаційних викликів важливо уникнути напруги на «національному фронті», – зазначив він.   

Також відбулась презентація дослідження ситуації меншинних та мігрантських організацій (воно відбулося перед початком повномасштабної війни), яку курували докторка габ. Катажина Майборода та д-р габ. Ярослав Сирник. Презентацію вела Ольга Хребор з «Калейдоскопу культур».

Інша важлива тема Форуму – про «відтінки біженства», гостями дискусійної панелі були Яна Шостак («Стюардеси миру»), Недім Усеїнов («Світовий конгрес кримських татарів») та Аґнєшка Цабан («Основа для діалогу»), а ведучим – д-. Ґжеґож Демель (Інститут політичних студій ПАН). Учасники розповідали про те, як це – бути білорускою, кримським татарином та ромкою в Польщі та про те, як відбувається їхня зустріч з новими біженцями.  

Під час Форуму обговорювали також проблеми та виклики і нові можливості для українських медіа в Польщі. Яна Стемпнєвич з «Теленовин» та «Польського радіо для України» розповіла про розширення їхньої програмної сітки та тематики на радіо. Іван Кислощук  з «UAinKrakow.pl» зазначив, що приплив біженців сприяв також збільшенню їхньої редакційної команди. Учасники обговорювали міфи та стереотипи про українських біженців. Олександр Мартинюк з «InPoland.net.pl» підкреслив, що українські біженці втікають не від бідності, а від небезпеки, від війни. Тому це нормально, що серед них є також заможні люди (що може дивувати поляків). Маланка Юнко, яка брала участь в оналайн-форматі з Києва розповіла, як вони з друзями створили телеграм-канал польською мовою «Ukraiński Telegraf» для того, щоб актуально інформувати польських читачів про події в Україні. Присутні обговорили лінгвістичні зміни: «na/w Ukrainie», біженці/військові мігранти. Завершили дискусію темою про можливу втому польського суспільства від війни та небезпекою ймовірної нової хвилі хейту щодо українців. 

«Нічого про нас без нас», – неодноразово наголошували учасники дискусій важливість залучати представників групи мігрантів та меншин до обговорення їхніх проблем, функціонування та розвитку. 

У межах Форуму відбулися інші важливі дискусії, майстер-класи. Також під час першого дня учасники могли взяти участь в екскурсії по багатокультурному Перемишлі. А ввечері відбувся концерт Гордія Старуха. 

Форум (як і дворічний процес нетворкінгу та стратегічних зустрічей KOMM) завершився урочистим підписанням «Декларації про співпрацю Коаліції організацій меншин та мігрантів та окремих осіб, об’єднаних у неформальні групи, які діють на благо спільноти національних і етнічних меншин та мігрантів».

«Стратегічною метою Декларації KOMM є побудова демократичного, рівноправного, інклюзивного та відкритого до різноманітності суспільства, яке приймає та реалізує всі права національних та етнічних меншин і мігрантів. Завдяки широкому колу організацій і лідерів, які приєдналися до Декларації, ми створюємо неформальний орган із повноваженнями представляти меншини та спільноту мігрантів: ми хочемо говорити спільним, сильним голосом про наші потреби та проблеми», – зазначають організатори та запрошують ознайомитися з декларацією на сайті komm.org.pl. Каталог організацій та осіб, які можуть її підписати, не закритий.

Організатор Форуму – Перемиський відділ Об’єднання українців у Польщі.

Подія відбувається в межах проєкту «Коаліція меншинних і мігрантських організацій» за підтримки програми «Активні громадяни – Державний фонд», що фінансується Ісландією, Ліхтенштейном та Норвегією в межах ґрантів ЄЕП.

Поділитися: