Оксана Басараба ■ ГРОМАДСЬКІ ВІСТІ ■ №46, 2025-11-16

У контексті формаційних зустрічей для духовенства та представників парафіяльних рад Перемисько-Варшавської архиєпархії знову актуалізується питання повного переходу на григоріанський календар всіх церковних свят включно з Великоднем. Нагадаємо, що у 2023 році в Українській Греко-Католицькій Церкві в Польщі перехід на новий календар був частковим: зміни торкнулися лише нерухомих свят, тоді як Пасхалія залишилася за старим, юліанським стилем. Тому для багатьох парафій митрополії питання переходу на григоріанський календар і для рухомих свят, тобто Великодня, Вознесіння і Зіслання Святого Духа, залишається відкритим і надзвичайно важливим.

Під час осінніх формаційних зустрічей 2025 року це питання знову стало предметом широких обговорень між духовенством і представниками парафіяльних рад. 18 жовтня в Перемишлі представники Перемисько-Люблінського та Ряшівсько-Сяніцького деканатів одностайно висловилися за завершення календарної реформи та підтримали перехід на григоріанський календар для рухомих свят. Єдність у цьому питанні виявили також Варшавсько-Лодзький та Краківсько-Горлицький деканати, які одностайно підтримали впровадження нового стилю. Таким чином, у всіх парафіях відчутне сильне одностайне прагнення до впорядкування літургійного життя та гармонізації церковного календаря з державним і суспільним ритмом.

Ця тема залишається надзвичайно важливою і для нашої громади в Любліні. Влітку цього року понад 500 парафіян підписали звернення на підтримку переходу на григоріанський календар для Пасхалії. Документ було передано до Архиєпископа Перемисько-Варшавського з проханням розглянути можливість такого переходу з 1 січня 2026 року. Цей вияв єдності та відповідальності за життя Церкви показав, наскільки глибоко та сильно вірні усвідомлюють важливість цієї теми та готовність приймати зміни задля духовного добра спільноти.

Перехід на єдиний календар має не лише практичний, а й душпастирський вимір. Поєднання церковного і державного календарів робить святкування гармонійними, природними і зрозумілими. Державні вихідні полегшують участь у богослужіннях і парафіяльному житті, літургійний ритм громади наближається до реалій повсякдення, а родини отримують змогу організовувати спільні молитовні та святкові зустрічі. Завдяки цьому зникає календарна плутанина, усувається роздвоєність між церковним і щоденним життям, а вірні не змушені відпрошуватися з роботи чи навчання, щоб узяти участь у богослужіннях. Це також сприяє більшій інтеграції розпорошених парафіяльних громад і допомагає молоді легше комунікувати з ровесниками, які живуть у ритмі державного календаря.

Важливим аспектом є також свідчення віри у публічному просторі. Єдина система дат полегшує міжобрядову співпрацю та взаєморозуміння, сприяє єдності християнського свідчення, зокрема у країнах, де більшість живе за григоріанським стилем. Святкування Великодня та пов’язаних із ним подій у спільному часовому контексті дозволяє вірним глибше пережити Страсний тиждень і Пасхальну радість у відповідній духовній атмосфері, не відчуваючи ізольованості від усього християнського світу.

Завершення календарної реформи є логічним продовженням історичного процесу оновлення церковного життя. Ще Перший Нікейський собор у 325 році ухвалив спільне правило святкування Пасхи – у неділю після першої весняної повні, орієнтуючись на день весняного рівнодення, 21 березня. З часом юліанський календар виявив астрономічні неточності, які призвели до зміщення дат, тому у 1582 році, коли різниця в підрахунках вже виносила 10 днів, папа Григорій XIII затвердив новий, точніший календар, що краще відповідав природному циклу. Відтоді світ живе за двома стилями – григоріанським і юліанським, різниця між якими сьогодні становить 13 днів і буде поступово збільшуватися.

Для нашої Церкви в Польщі завершення календарної реформи може стати важливим етапом у зміцненні єдності та ідентичності. Це крок до впорядкованого літургійного життя, до глибшого пережиття спільних свят і до свідчення віри у єдності з Вселенською Церквою по всьому світі. Завершення переходу на григоріанський календар – це не лише технічна зміна дат, а насамперед вияв зрілості, відкритості та відповідальності за духовне майбутнє наших громад.

Водночас цей крок не розриває єдності з УГКЦ в Україні. Ми залишаємось частиною однієї Київської Церкви, яка має спільну віру, структуру та літургійну традицію. Повний перехід на григоріанський календар у Польщі об’єднає нас з усіма єпархіями УГКЦ в Європі та по всьому світі, які враховують конкретні умови життя вірних, що живуть у суспільстві, яке користується новим стилем.

Для УГКЦ в Україні питання завершення календарної реформи пов’язане з суспільно-політичними реаліями. Церква діє у контексті війни, великої кількості переселенців, міжконфесійної чутливості та різних пастирських реалій. У таких умовах рішення щодо Пасхалії потребує широкого спільного узгодження з іншими спільнотами, так як це відбулося із введенням святкування нерухомих свят згідно з григоріанським календарем. 

Одностайна позиція під час обговорень у нашій митрополії свідчить про зрілість і готовність до впровадження повного григоріанського календаря. Питання перебуває у процесі розгляду, однак уже сьогодні можна констатувати, що серед духовенства й мирян сформувалося чітке розуміння необхідності цього кроку. Йдеться не про порушення традиції, а про впорядкування церковного життя відповідно до реалій, у яких живе наша спільнота.

Поділитися: