Представники Ради Європи зустрілися з українцями

Кася Комар-Мацинська/Павло Лоза ■ ГРОМАДА ■ №31, 2019-08-04

15 липня в Перемишлі, а 18-го у Варшаві відбулися зустрічі представників українських організації з експертами Дорадчої комісії Рамкової конвенції про захист нацменшин при Раді Європи (РЄ).

Перемишль

15 липня в Народному домі відбувся перший із багатьох запланованих у Польщі моніторингових візитів експертів з ЄС. Під час зустрічі в Перемишлі представники місцевого відділу Об’єднання українців у Польщі (ОУП) розповіли про напружені польсько-українські відносини в місті, навівши приклади ескалації в 2016 році. Згадано також про стан і проблеми навчання української мови (здебільшого це – відсутність коштів на підготовку підручників) в українських школах і пунктах навчання. Зазначено перелік дій та проектів, які реалізують місцеві активісти для покращення української позиції в регіоні та побудови якісного польсько-українського діалогу. Говорили також про фінансові виклики, які породжує організація установи й постійний ремонт будинку Народного дому. Після зустрічі з українською меншиною делегати завітали до міської ратуші. На жаль, з невідомих причин там не був присутній мер міста Перемишля Войцех Бакун.

Перемишль. Фото Касі Комар-Мацинської

Слід згадати, що зустрічі мають проводитися з представниками всіх національних та етнічних меншин, які проживають на території Польщі, – зокрема, українських та лемківських середовищ. Вони відбуваються раз на п’ять років і мають на меті втілювати в державі імплементацію постанов Рамкової конвенції про захист нацменшин. Польща ратифікувала її в 2000 році. Цьогорічні візити є четвертим туром комісії в Польщі й мають на меті дослідити період з 2014 року і до сьогодні.

Після візиту Дорадча комісія приготує оцінку, яку зможуть потім прокоментувати відповідні державні органи. Її оприлюднять, коли будуть зібрані всі коментарі. Цикл моніторингу завершиться після прийняття резолюції Комітетом міністрів Ради Європи.

Варшава

Під час зустрічі експертів РЄ з представниками української громади у Варшаві, українці представили своє бачення ситуації меншини в її різноманітті. Про основні проблеми згадав д-р Григорій Купріянович – голова Українського товариства (УТ) у Любліні, співголова Спільної комісії уряду та національних меншин. Український діяч звернув увагу, зокрема, на проблему збереження та фінансування культури національних меншин. Як відомо, українці й представники інших меншин не домоглися досі створення своїх повноцінних центрів культури. Їм роками говорили, що на це немає грошей, а під час останнього засідання Спільної комісії уряду та національних меншин представник Міністерства культури сказав, що потреби створення таких установ взагалі немає.

Григорій Купріянович звернув також увагу на те, що на різних рівнях державної влади, від представників адміністрації та політиків можна чути думки про застосування принципу «взаємності» не лише по відношенню до членів української меншини. Досі польська держава гарантувала, що права меншин як громадян країни не залежать від ситуації польської меншини в інших країнах. Українські діячі також подали приклади таких дій.

Черговою проблемою, яку порушив голова УТ, було історичне питання. Під час зустрічі зазначено, що політика щодо історії громадян Польщі, які не є етнічними поляками, та польської спадщини на Кресах має дуже сильне «націоналістичне» забарвлення і що в цьому питанні немає місця історичній ідентичності національних меншин. Як приклад однобічного підходу до історичної спадщини подано збереження пам’яті про злочин у Сагрині та атаки на Григорія Купріяновича з боку люблінського воєводи Пшемислава Чернека. Нагадаємо, що люблінський воєвода подав минулого року заяву до прокуратури та Інституту національної пам’яті на українського діяча у справі його слів під час відзначень 8 липня пам’яті мирного українського населення, що загинуло від рук польського підпілля в 1944 році в Сагрині.

Цю проблему підняв також Петро Тима, зазначивши, ще немає системної реакції та публічного засудження атак українців – як представників меншини, так і мігрантів з України. Голова ОУП нагадав, що хоча прокуратура та Інститут національної пам’яті відхилили закиди Пшемислава Чарнека проти Григорія Купріяновича, але на рівні державних інституцій, які займаються політикою щодо національних меншин, вчасної реакції у справі не було. Те саме можна сказати про атаку на релігійну процесію в Перемишлі в 2016 році, коли не відмічено жодного засудження інциденту з боку представників державної адміністрації, президента або прем’єр-міністра. Голова ОУП згадав і про так звану мову ненависті в Інтернеті, кримінальні злочини щодо українських пам’ятників і увічнень, ліквідацію в 2016 році Ради з протидії расовій дискримінації, ксенофобії та пов’язаній з ними нетолерантності (пол.: Rada do spraw Przeciwdziałania Dyskryminacji Rasowej, Ksenofobii i związanej z nimi Nietolerancji), яка діяла при Міністерстві внутрішніх справ та адміністрації. Ці дії свідчать, що в державі відсутня системна реакція на прояви ненависті, попри те що їхня кількість, за даними прокуратури й експертів, зростає.

Варшава. Фото з facebook.com(Григорій Купріянович)

Експерти поцікавилися також справою антиукраїнських висловлювань у медіа, з боку представників адміністрації і навіть на рівні парламенту. Тут українські діячі згадали, зокрема, маніпуляції депутатів. Томаш Жимковський на засіданні польського Сейму в січні минулого року заявив, що під час процесії у Перемишлі в 2016 році українець накинувся на громадянина Польщі та зірвав з нього футболку з надписом «Волинь – пам’ятаємо». А віце-маршалок Сейму Станіслав Тишка на одному з національних каналів Польщі сказав, що в польських лікарнях побільшало випадків смертей, причиною яких є низькокваліфіковані медичні працівники з України. Попри заперечення цього з боку Міністерства здоров’я та заклик спростувати неправду, політик «Kukiz’15» не відмовився від брехливих тверджень.

На засіданні обговорювали також проблему підручників для навчання української мови, яких уже немає 10 років. Міністерство національної освіти може профінансувати їх видання, проте не береться давати передоплату (тобто на певному етапі, приблизно протягом року, весь процес мусили б фінансувати приватна особа або громадська організація) чи допомогти з кваліфікованими авторами (як це робилося тоді, коли існувало державне видавництво WSIP). Ця тема викликала здивування серед експертів, адже в інших країнах, зокрема і в Україні, за гроші з державного бюджету видаються підручники не лише для навчання мови меншин, але й інших предметів (математики, фізики). Представники українських організацій звернули також увагу, що особливо в малих місцевостях є проблема з державною субвенцією на навчання української мови. Самоврядні структури надають фінансування на дільність пунктів навчання української мови в набагато нижчому розмірі, ніж отримують від міністерства.

Крім Григорія Купріяновича та Петра Тими, в зустрічі взяли участь голова Союзу українців Підляшшя (СУП), д-р Мирослав Степанюк, заступник голови СУП, д-р Андрій Артем’юк, член УТ Ольга Купріянович, голова української скаутської організації «Пласт» Олена Боднар та голова батьківського комітету Української суботньої школи у Варшаві Марко Скірка.

***

Зміст Рамкової конвенції Ради Європи стосовно нацменшин доступний за цим посиланням.

Поділитися:

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*