Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №19, 2022-05-08

У цьому переконував багаторічний кореспондент «Газети Виборчої» у росії Вацлав Радзівіновіч. Дискусію про ситуацію на Сході України, що відбулася в Ольштині, організувало Суспільно-культурне товариство «Поєзєже».

Представник організатора політолог Тадеуш Барила спочатку зауважив, що війна в Україні показала важливість рішення про членство Польщі та інших країн регіону у НАТО. Водночас він зазначив, що Україна страждає від агресії не тому, що хотіла увійти до НАТО, а тому, що до нього не належить. Цей процес свого часу зупинили Франція та Німеччина. Потім формування східного флангу альянсу вже не могло зупинити агресії москви у 2014 році. До цього часу в багатьох країнах довго вірили, що можна європеїзувати росію і путіна через економічні та культурні зв’язки. Таке переконання існувало й у Польщі. Тому, наприклад, за європейські кошти фінансувалося багато програм співпраці, в тому числі з Калінінградською областю. Нині відомо, що близько 100 таких програм не будуть завершені, оскільки партнерство розірвано.

Тадеуш Барила також відзначив, що в польських медіа за останні 20 років правління путіна фактично не існувало справжнього уявлення про його наміри. Оглядач не погодився і з популярним твердженням, що нібито Польща є експертом у справах росії. На його думку, важливіші аналітичні центри знаходяться у Швеції чи США.

Вацлав Радзівіновіч у свою чергу зауважив, що нині дуже часто говорять про божевілля путіна. На думку журналіста, це не так. Сам Радзівіновіч майже до перших днів війни не вірив у її вибух. Він розумів, що путін не відпустить Україну та Білорусь, але вважав, що своїх цілей досягатиме іншим способом. «Війна була неминучою, оскільки росія знаходиться у смертельній небезпеці. Так говорить путін, але світ це сприймає як прояв психічної хвороби», – відзначав журналіст. Пояснюючи своє судження, він зауважив, що за правління путіна постійно зростала відсталість росії від світу. Радянський Союз виробляв 6% світового валового продукту, а для сучасної росії цей показник становить 2% і постійно скорочується. За мить росія з шостої позиції за рівнем економіки значно опустилася донизу, де її випереджає Індонезія. Для росіянина з його імперськими амбіціями – це якась параноя. «росія перестає приваблювати сусідів по причині своєї відсталості та поганого управління. Вона в період правління путіна нікого до себе не привернула, а навпаки, всіх відштовхнула», – відзначав Вацлав Радзівіновіч. При чому спочатку все виглядало зовсім інакше – світ горнувся до москви, сюди прийшов західний бізнес тощо. Росіяни мали багато грошей та можливостей, «були у клубі». Згодом вони все це втратили, але у них залишилося одне, чого світ не взяв до уваги, – армія. Увесь цей час генерали постійно переконували путіна, що росія є номером один у світі. Отже, росія бачила, що постійно втрачає колишні держави-сателіти, і що НАТО наближається. Водночас там розуміли, що є сильнішими за сусідів. «Вийшло дуже просте рівняння – тепер є час на війну», – сказав журналіст. До того ж, росіяни розуміють, що мають конкурентів, оскільки таку ж новітню зброю виробляє Китай та США. «Тому, думаю, путін раціонально вирішив, що зараз і є цей момент», – продовжив Вацлав Радзівіновіч. Брак успіхів російської армії путін пояснює, зокрема, тим, що багато нової зброї москва не допрацювала, і відносно часто від неї гинуть безпосередньо конструктори. Свій внесок зробили й корупція в армії та застаріла або відсутня логістика. Проте, на думку журналіста, не варто робити з цього надто оптимістичні висновки. московський сценарій на найближче майбутнє – поширення присутності на Донбасі, здобуття коридору до Криму, взяття Одеси і поєднання з Придністров’ям. «Пат був би найбільшою поразкою путіна. Він упав би в очах свого суспільства, а тому не може до цього допустити», – відмітив Вацлав Радзівіновіч.

Журналіст також зауважив, що для путіна характерними є не дії за планом, а дії залежно від поточної ситуації. Якщо остання цього вимагатиме, то путін може задовольнитися Донбасом та коридором у Крим і проголосити це як перемогу. Якщо ситуація дозволить, тоді війна дійде до Дніпра, або займе усю Україну. Водночас Радзівіновіч вбачає, що захисники України мають шанси на перемогу, тим більше, що вони добре підготовлені до боротьби на Донбасі. Якщо Захід їм допомагатиме й надалі, то війна може завершитися перемогою. Але зараз, на думку журналіста, в росії, напевно, відбувається велика мобілізація, і вже є більше порядку в російській армії.

Журналіст також відзначав, що російські генерали-яструби мають велике бажання виступити проти якоїсь країни НАТО. Їх мета – показати, що п’ята стаття Північноатлантичного договору про колективну оборону не працює, і що після удару нічого не буде. Цілями можуть були Латвія, Польща та канал поставки зброї в Україну.

Поділитися: