Юрій Забіяка ■ ГРОМАДА ■ №21, 2021-05-23

Протягом багатьох століть місто Ґданськ славиться своєю мультикультурністю та відкритістю. Це місто з європейським характером, активним діловим та громадським  рухом, візитівкою якого, поряд з багатою історією, є гостинність його мешканців. За останні роки місто стало особливо привабливим для багатьох мігрантів з різних країн світу, які впливають на його економічний розвиток та суспільний простір.

Аби краще розуміти потреби мігрантів, допомагати їм комфортно інтегруватися в міське середовище, у 2016 році мер Ґданська Павел Адамович створив Раду мігрантів та мігранток для діалогу з новими мешканцями міста. Головним її завданням є консультація мера в питаннях, які охоплюються «Моделлю інтеграції іммігрантів та іммігранток», а також підтримка людей, які приїжджають сюди з різних куточків світу.

Наприкінці 2020 року відбувся набір до Ради ІІІ каденції при новій очільниці міста – Александрі Дулькевич. Вона складається з 5 осіб з України, 4 з Білорусі, 2 з Росії, 1 з Німеччини, 1 з Італії, 1 з Чечні, 1 з українського Криму (кримська татарка) та 1 особи польсько-нігерійсько-американського походження. Усі члени Ради беруть участь у суспільній діяльності та інтеграції іммігрантів міста Ґданська. Термін їхніх повноважень – два роки. 

Серед обраних членів Ради нового скликання є автор цих рядків – представник ґданського гуртка Об’єднання українців у Польщі Юрій Забіяка, який протягом останніх двох років бере активну участь в житті української громади, висвітлює життя українців в медіа, а також в тижневику «Наше слово». Членом ради є також журналіст Сергій Муренець, який веде портал «Я в Польщі» (yavp.pl), вчителька Наталія Малик, яка працює в Центрі підтримки мігрантів (CWII) та кримська татарка Сюзанна Іззетдінова, власниця мережі гастрономічних закладів  «Азіма–Татарські присмаки».

За час існування Ради мігрантів та мігранток було реалізовано багато проєктів, серед яких найбільш відомий – «Otwarte dyżury», тобто «Відкриті чергування» (або просто «Чергування»). В межах цього проєкту раз на місяць представники Ради організовували зустрічі з мігрантами в різних районах міста. Такі зустрічі давали мігрантам простір для спілкування різними мовами, а також можливість знайти нові знайомства, отримати консультацію, почути якісь пропозиції. Однак, на жаль, через епідеміологічну ситуацію проєкт «Чергування» був призупинений та буде відновлений лише після закінчення епідемії COVID-19.

– Для нас було важливим продовжувати спілкування з новими мешканцями міста та знайти альтернативну форму для діалогу, – розповідає Єлизавета Рубан, співголова Ради мігрантів та мігранток ІІІ каденції.

– Найбільш логічним рішенням в умовах пандемії був онлайн-формат. Через соцмережі ми запитали в іноземців про їхні головні проблеми. З’ясувалося, що мігрантам бракує інформації про міські сервіси і служби та доступу до них. Так народилася ідея проєкту «Зустріч Ради мігрантів та мігранток з…», тобто з представниками органів місцевої влади, керівниками сервісів та служб Ґданська», – додає авторка проєкту.

– Люди зазвичай шукають відповіді на свої питання у соцмережах і вони не завжди є об’єктивними, іноді навіть неправильними. Ось ми і вирішили, що відповідати на питання мігрантів повинні безпосередньо представники міських служб, – розповідає Сергій Муренець, член Ради, один зі співавторів проєкту.

Перша зустріч відбулася вже наприкінці квітня. За підтримки міського порталу www.gdansk.pl, який забезпечував онлайн-трансляцію, представники Ради зустрілись із Петром Валюкевичем, спеціалістом відділу допомоги іноземцям Ґданського бюро праці (Gdański Urząd Pracy). Питання, які були задані в ході цієї зустрічі, збирались у соцмережах від іноземців протягом двох тижнів.

Найближчим часом заплановано зустрітися із представниками медичних служб, спортивних організацій, інспекцій праці, навчальних закладів тощо.

Поділитися: