Анна Вінницька ■ ІНТЕРВ’Ю ■ №4, 2022-01-23

Щотижня Щецінський відділ Об’єднання українців у Польщі разом з місцевою греко-католицькою парафією відсилає в Україну посилки для потребуючих. Це – акція допомоги дітям-сиротам, малозабезпеченим сім’ям на Сході України, пораненим та потерпілим від російського агресора й окупанта. Українська громада Щецінщини також допомагає добровольцям та військовим медикам. Організатори ініціативи надсилають харчі, теплий одяг, медичні засоби (ліки, бинти, аптечки, шприци, обладнання та інші речі, необхідні для рятування поранених в зоні бойових дій) тощо. Все це в першу чергу потрапляє до військових лікарень, дитячих будинків, домів для дітей-сиріт та шкіл-інтернатів.

Пакування в щецінській домівці

 «Щиро дякуємо за надану допомогу для діток, чиї батьки захищають на Сході наш з вами спокій та Неньку-Україну. Дякуємо Вам за величезну підтримку наших військових та потребуючих людей впродовж усього 2021 року, як і усіх років до цього», – пише у фейсбуці волонтерка в Україні Таня Власюк, яка організовує допомогу на фронт та людям похилого віку. Натомість активістка в Україні Світлана Кириліна, яка займається допомогою для безхатьків та малозабезпечених, звітує:

 «Сьогодні продуктову допомогу, а саме олію, рис, макарони, солодощі отримала дружина учасника бойових дій на Сході Сергія Мельника – Юлія Мельник.

До Нового року організатори акції відіслали в Україну також самонадувні матраци, термоси та ліки від застуди: разом 20 пакунків вагою 216 кілограмів.

 – Тепер розумію, чому спина болить. Ще на машину (завантажити, – ред.) і – посилки зустрічайте в Україні! Коробки вже обмотані скотчем, адреси наліплені, треба тільки передати їх тим, хто потребує, – розповідає Іван Сирник, голова Щецінського відділу ОУП. У домівці пакувати посилки допомагають громадяни України, які нині живуть у Щеціні. А в різних містах України: Рівному, Луцьку, Івано-Франківську, Полтаві, Вінниці, Києві, Сєвєродонецьку та Харкові існує вже мережа волонтерів, які співпрацюють з українською громадою від початку акції.

Карта допомоги

Акція «Разом допоможемо Україні» триває вже восьмий рік. У середньому Щецінський відділ Об’єднання та греко-католицька парафія у цьому місті завдяки жертводавцям передає в Україну щороку допомогу вартістю близько 60-70 тис. зл. Харчові продукти найчастіше купують вже в Україні, де волонтери згодом пакують, сортують та розсилають посилки за адресами, натомість одяг, засоби гігієни та необхідні медичні засоби для українських воїнів надсилають з Польщі. Волонтери зазначають, що у посилках є все необхідне. Це і лікувальні шампуні, зубна паста, засоби гігієни, шкарпетки, а навіть  кольоровий гофропапір для творчості. Впродовж кількох років організатори акції надсилали для військових шпиталів також одноразові скальпелі, стерильні пов’язки, катетери, бинти, ранозагоювальні пов’язки та інше.

Місця, куди надсилається допомога, погоджені з волонтерами в Україні ще з 2015 року. До початку пандемії Іван Сирник разом з о. Робертом Росою, парохом греко-католицької парафії, відвідували потребуючих щороку. Від самого початку організаторам акції допомагає велика кількість людей, однак останнім часом відчувається, що скрутна фінансова ситуація позначилася також на жертводавцях, насамперед на підприємцях. Тим не менше, акцію «Разом допоможемо Україні» від 2014 року підтримує близько 30 сімей, насамперед зі Щеціна, Старґарда та інших міст Польщі.

Діти отримали подарунки

 – Зізнаюся, що я неодноразово вже відчував втому, й до мене приходило розуміння того, що з року в рік акція дається все важче. Тому, можливо, треба буде її завершити. Й саме тоді на мою пошту надходив черговий лист з проханням про допомогу для дітей чи військових, яких неможливо було залишити, – розповідає Іван Сирник. Буває, що до голови Щецінського відділу телефонують з України батьки і діти й колядують. Так вони дякують за допомогу. Або мама Івася, чий тато загинув під час війни в Україні, пише до Івана Сирника листа й дякує йому за допомогу. Коли Івась отримав від українців у Польщі перший раз допомогу, йому було всього 6 років, а сьогодні вже 14. Саме заради таких моментів варто допомагати – тоді минає втома, повертається радість і приходить натхнення до праці, – каже зворушений Іван Сирник.

Фото надані Іваном Сирником

Поділитися:

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*