Катерина СемчукПОЛІТИКА№4, 2018-01-29

В Україні прийнято надважливий закон про реінтеґрацію окупованих Росією українських територій. Однак за оцінкою правозахисників, він далекий від досконалості. Вони вважають, що, по суті, відбувається спроба ввести воєнний стан без його введення, обмеживши права людей, але не надавши їм жодного додаткового захисту.

 ▲ Депутати «Народного фронту» у ВР вимагають прийняти закон № 7163. Джерело: твіттер Верховної Ради України
Депутати «Народного фронту» у ВР вимагають прийняти закон № 7163. Джерело: твіттер Верховної Ради України

Верховна Рада (ВР) України 18 січня ухвалила в другому читанні закон про реінтеґрацію Донбасу: законопроект №7163 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». За відповідне рішення проголосувало 280 нардепів із 351 присутніх. Прийнятий він був лише на 3-й день розгляду, оскільки парламентові було потрібно розлянути 673 поправки. Закон набере чинності після того, як його підпише президент Петро Порошенко, на наступний день після його опублікування.
Проект даного закону був визначений президентом як невідкладний та прийнятий парламентом для відсічі ворожій аґресії Російської Федерації на Донбасі, а у перспективі — для відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаного кордону.

Суть закону
Перш за все, у законі наголошується, що тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для РФ жодних територіальних прав. Відповідальність за моральну та матеріальну шкоду, завдану Україні та її громадянам, покладається на Російську Федерацію. Водночас таке ствердження в законі не тягне за собою жодних юридичних наслідків для Росії. Особи, які брали участь у збройній аґресії чи окупаційній адміністрації РФ, несуть кримінальну відповідальність. В остаточній версії, згідно з попередніми рішеннями, прибрали згадку про Мінські угоди (угода про тимчасове перемир’я у війні на сході України, яка надавала Донецькій та Луганській областям «особливого статусу»).
Дуже багато повноважень отримав президент України в одній особі. Наприклад, він визначає межі окупованих територій в Донецькій та Луганській областях. Проект закону надає главі держави численні повноваження, не передбачені Конституцією. Зокрема, право одноосібно без подальшого парламентського контролю вирішувати питання щодо «застосування Збройних сил України та інших військових формувань для стримування і відсічі російської збройної аґресії в Донецькій та Луганській областях і забезпечення державного суверенітету України».
У законі окрема увага приділяється запровадженню воєнного стану. «Антитерористичну операцію може бути завершено у зв’язку із введенням воєнного чи надзвичайного стану або із початком здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної аґресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях», – йдеться у тексті документу.

Загрози, які несе новий закон
Як у випадку деяких важливих для Петра Порошенка законів (наприклад, закон про антикорупційний суд, безвізовий режим і т.д.), цей документ проштовхується з численними порушеннями Реґламенту ВР України, без розгляду альтернатив та публічного обговорення закону. До обговорення закону не запрошено представників громадянського суспільства. Більше того, під час доопрацювання законопроекту до другого читання Комітетом ВР України з національної безпеки і оборони, його текст був суттєво змінений. При цьому до складу робочої групи не були включені ані представники громадських, ані гуманітарних чи міжнародних організацій.
Окремі норми проекту закону викликають серйозні занепокоєння, оскільки призводять до значного погіршення ситуації з захистом прав і свобод людини не тільки в реґіоні конфлікту, але й по всій території України. Про це б’ють на сполох правозахисники з «Восток SOS», «Права на захист», «Центру інформації про права людини» та інших організацій.
Документ про реінтеґрацію Донбасу за своєю логікою мав би об’єднати парламент і суспільство, проте після внесення численних депутатських правок він перетворився на чергове поле бою політичних сил. Передусім тому, що він не містить нічого, що стосувалося б реінтеґрації, а політична його частина про визнання антитерористичної операції на сході війною містить велику кількість загроз для прав людей у прифронтовій зоні і суперечить Конституції України.
Головними ризиками законопроекту правозахисники називають суттєве збільшення повноважень усіх силових структур. Наприклад, право застосовувати зброю і спецзасоби, затримувати, перевіряти документи, здійснювати огляд особистих речей, обмежувати рух транспорту, проникати в житло та комерційні приміщення і використовувати транспортні засоби громадян, при чому здійснювати все це без будь-якого контролю з боку суспільства. Очевидно, що положення цієї статті матимуть вагомий вплив на реґулювання відносин між військовими і цивільним населенням, а також дотримання прав людини в реґіоні. Цей закон може призвести до зловживань з боку силовиків, порушень прав населення, підвищення рівня конфлікту між силовиками та цивільними.
Закон передбачає встановлення зон з особливим режимом, території яких у самому законі чітко не прописані. Він суттєво обмежує свободу пересування цивільного населення з або до тимчасово окупованої території та зосереджує контроль за режимом перетину у віданні лише одного органу. Ним встановлюється вимога ще одного додаткового «папірця» – дозволу на знаходження особи в районі для здійснення заходів із гарантування безпеки та оборони, відсічі та стримування російської аґресії.
Закон також несе гуманітарні загрози. Близько 800 тис. осіб можуть бути позбавлені або обмежені в доступі до допомоги, яку реґулярно отримують від гуманітарних організацій від початку конфлікту. Можливість надання гуманітарної допомоги залежатиме від однієї особи, тобто президента. Призведе до нової масової хвилі внутрішнього переміщення осіб із «сірої зони» та додаткових видатків з державного бюджету, у той час як 2018 р. фінансування усіх видів допомоги вже зменшено.
Цей закон викликав велику хвилю обурення з боку населення, призводячи до сутичок мітинґувальників із правоохоронцями. А зараз слід чекати на реакцію з боку міжнародних партнерів України та самої Росії. ■

Поділитися:

Категорії : Політика

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*