Тетяна Семаковська ■ УКРАЇНА ■ №42, 2022-10-16

Проблема збереження історичних будівель у належному стані ще до повномасштабної війни була нагальною в Україні. Так, 2021 року в столиці зруйнували садибу Барбана кінця ХІХ століття, а на початку російського вторгнення в Києві горе-бізнесмени почали розбирати кам’яницю кінця ХІХ століття на Подолі. Недобросовісні забудовники в пошуках ласого шматка землі під черговий ЖК чи несвоєчасні дії влади часто ставали причиною знищення культурної спадщини. Попри те, силами небайдужих окремі історичні будівлі в Україні отримали друге життя. 

Фабрика повидла у Львові

У Львові колись процвітала фабрика спиртових виробів та підсолоджених трунків сім’ї Кроніків. На цьому підприємстві виготовляли вина, ром та оцет. Однак кінець успішній бізнес-історії поклала війна – родину засновників знищили, а підприємство перейшло під опіку радянської влади. Завод перейменували на Львівську алкогольну фабрику №5, проте окремі приміщення використовувалися як овочеві цехи, де виробляли повидло. 

В 2008 році виробництво зупинилося, а фабрика залишилась порожньою. Заводські приміщення вподобали місцеві митці: тут влаштовували виставки та перформанси.

Відновлювати історичну будівлю взявся меценат та історик Гаральд Біндер. Чоловік поставив собі за мету створити на основі занедбаного індустріального приміщення справжній міждисциплінарний центр сучасного мистецтва – Jam Factory Art Center. На території мистецького осередку буде театр, музична сцена, експозиційний зал. Сьогодні працівники Фабрики проводять творчі вечори в укриттях та влаштовують благодійні заходи на підтримку митців, а відкриття центру перенесли через війну.

Дореволюційна садиба у Києві

В столиці України, на Пейзажній алеї, розмістилася цегляна дореволюційна садиба в неоготичному стилі початку ХХ століття. В 1990-х роках зі споруди виселили жильців —– причиною став аварійний стан маєтку. Вже згодом флігель під номером 34-А від 1996 року був внесений до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, однак садибу не поставили на облік пам’яток архітектури місцевого значення. 

Подейкували, що її і зовсім можуть зрівняти з землею, але в 2020 році почалася довгоочікувана реконструкція будинку – за роботу взялося бюро Urban Design. Архітектори вирішили реконструювати садибу, орієнтуючись на вимоги положень Венеційської хартії з охорони й реставрації нерухомих пам’яток і визначних місць.

Стан маєтку виявився вкрай невтішний, тож праця фахівців у буквальному сенсі була ювелірною. Об’єм будинку, який можливо було зберегти, архітектори залишили, натомість нову частину будівлі звели з сучасних будматеріалів – цим вони підкреслили контраст між історичною частиною та сьогоднішньою. Відновлений фасад органічно поєднується з елементами містобудівництва ХХІ століття. За попередньою інформацією, в оновленому домі 34-А працюватиме Посольство Японії.

Цехи заводу у Львові

Колись вулиця Шевченка у Львові асоціювалася виключно з промисловим районом міста, куди не особливо заглядали мандрівники. За австрійських часів тут розташовувалися казарми та військові склади ерцгерцога Леопольда Сальватора, а пізніше з’явився львівський завод автонавантажувачів. 

Хоча справи в підприємства йшли непогано, на початку 2000-х воно збанкрутувало – відтоді цехи почали занепадати. Втім, зараз на місці промислових споруд створили новий KIVSH – це цікавий осередок для бізнесу та молоді.

KIVSH – сучасний креативний простір, який об’єднує під одним дахом десятки талановитих людей. Тут працюють коворкінги, кав’ярні, спортзали, галереї, художні резиденції. Створення KIVSH на місці колишнього промислового цеху – це показовий для України кейс, як заснувати сучасний громадський осередок на базі історичного фундаменту.

Кінотеатр у Чернівцях

Занедбаний та покинутий кінотеатр імені Миколайчука на вулиці Головній, 140 у Чернівцях довго був наріжною темою для розмов містян. На жаль, так склалося, що на Батьківщині відомого актора споруда, названа на його честь, повільно занепадала, втрачаючи до себе всякий інтерес, аж поки міська влада, на вимогу громадськості, все ж таки не вирішила реконструювати будівлю під кіномистецький центр. 

В 2018 році компанія BOYKO ARCHITECT GROUP продемонструвала відеопрезентацію майбутнього проєкту, який в результаті здобув нагороду на фестивалі української архітектури та отримав схвальні відгуки місцевих мешканців.

Час здачі об’єкта в експлуатацію переносився з року в рік – причиною називали проблеми з фінансуванням, але влітку 2021 року культурно-мистецький центр відчинив свої двері. Наразі цей простір став одним з найпопулярніших в місті – тут відбуваються різні культурні заходи для молоді та, звісно ж, перегляд культових нових і старих кінострічок. Також в Чернівцях з’явився мурал із зображенням Івана Миколайчука, який красується поблизу центру.

Повітове казначейство у Вінниці

В період між 1896 та 1900 роками на околиці Вінниці звели одноповерхову будівлю, у якій розмістили повітове казначейство. Водночас, тогочасний уряд був не надто задоволений таким розташуванням споруди — про це дослідники заявили, посилаючись на листування між мером містечка та очільником губернської скарбниці. Тогочасні урядовці навіть гадки не мали, що в майбутньому Вінниця розшириться, і та сама околиця стане центром міста.

За радянських часів у будинку розташовувався Вінницький обласний відділ народної освіти, а в 1934 році до нього добудували ще два поверхи – саме тоді він набув сучасних рис. Однак дім перестав функціонувати через Другу світову війну, а в 1944 році садибу і зовсім спалили – її вдалося відновити лише на початку 1950-х років.

Міська влада міста вирішила не тільки відновити за допомогою раритетних світлин історичний облік маєтку на вулиці Соборній 89, але й створити на його основі масштабний культурний проєкт, найбільший в Україні – туристичний хаб. В приміщеннях хабу проводитимуть лекції та майстер-класи. 

Поділитися: