Павло Лоза ■ УКРАЇНА-ПОЛЬЩА ■ №4, 2023-01-29

За кілька тижнів виповниться рік з моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну. З того часу багато волонтерів та організацій припинили допомогу. Проте серед тих, хто продовжує допомагати, – відділи та гуртки Об’єднання українців у Польщі. Наближаючись до підсумків року від початку війни, ми покажемо діяльність Об’єднання в Перемишлі, місті, через котре пройшла найбільша хвиля людей, які тікали з України.

Назва «дім» зобов’язує

Це було за два тижні до 24 лютого 2022 року. У Народному домі зустрілися члени Перемиського відділу ОУП і запитали одне одного: «А якби була війна, що ми робили б?»

– Наша перевага – ми знаємо мову. У разі втечі людей з України було зрозуміло, що їм спочатку знадобиться інформація рідною мовою, – згадує Ігор Горків, голова Перемиського відділу Об’єднання.

Перша думка була – зробити список волонтерів-перекладачів. Друга – Український народний дім.

– Назва «дім» зобов’язує. Нам стало зрозуміло, що ми можемо сміливо пристосувати театральну залу та загальні кімнати Народного дому, щоб люди могли тут ночувати, – розповідає голова відділу.

Ще до 20 лютого вони зв’язалися з Підкарпатським воєводою, щоб повідомити про готовність діяти, якщо буде потреба.

Контакт з міжнародними організаціями

24 лютого зранку перші волонтери вже були в Народному домі на вулиці Костюшка 5. Переважно – учні «шашкевичівки», які на той час були на канікулах. Через дві години колишній театральний зал перетворився на спальню.

Окрім того, перекладачі з ОУП перебували на кордоні в Медиці, на залізничній станції в Перемишлі. Вони були першими на вокзалі, хто мав жилети з логотипом організації. Ідея полягала в тому, щоб люди почувалися безпечніше, а волонтерів від ОУП упізнавали представники служб. Перемиський відділ підготував теж інформаційні листівки різними мовами.

– Навіть французькою, тому що було багато громадян африканських країн, де вживають французьку. Це були студенти українських вишів, – розповідає Ігор Горків.

Діяльність перемишлян помітили різні організації, що з’явилися на той час на кордоні та в місті. Зокрема, ООН (ONZ) чи Польська гуманітарна акція (PAH). У той час українську будівлю відвідали посол США в Польщі Марк Бжезінський та відповідальна за допомогу представниця Адміністрації президента США Саманта Павер, посол Канади в Україні та інші особи. ОУП підтримали також «старі друзі»: «Школа лідерів», Фонд ім. Генрика Вуйца, Фонд ім. Стефана Баторія. І з’явилися нові: Фонд Intercars, Avaaz, Google.org, SIP.

– Нам було зрозуміло, що на волонтерстві ми довго не протримаємося, працюючи в режимі 24/7. Польська гуманітарна акція вирішила підсилити нас, надавши зарплати для волонтерів. У межах першого проєкту ми отримали понад мільйон злотих. Без цього сьогодні не змогли б допомагати біженцям, тим більше, що повномасштабна війна триває вже майже рік, – каже Ігор Горків. У результаті у квітні вдалося знайти на вокзал кількох координаторів-волонтерів і заплатити кільком особам в офісі на Костюшка, 5.

– Організовуючи в минулому святкування ювілею акції «Вісла» чи з’їзд СКУ, ми використовували базу із 70 волонтерів. Під час війни вона зросла до понад 900. Це поляки, українці з Польщі, України та діаспори, а також люди, які не мають жодного стосунку до Польщі та України. Приємно, що вони обрали саме нашу організацію, хоча вибирати могли з багатьох інших, – додає Горків.

А що ми знаємо про гуманітарну допомогу?

До сьогодні ОУП підтримують гуманітарні організації, які допомагають у кризових ситуаціях, пов’язаних з війнами та збройними конфліктами. Серед них Польська гуманітарна акція, міжнародна гуманітарна організація Oxfam, Care, DRC, Alight, організація ActionAid, головною метою якої є боротьба з бідністю, та багато інших.

– Про багатьох ми й гадки не мали. Вони самі до нас приїхали, побачивши, як працюємо, – радіє голова Перемиського відділу.

Додатково вони перевіряли дотеперішню діяльність ОУП, бухгалтерію, звітність, бюджет, потенціал та можливості. Це довгий процес, у ході якого вирішили, що з Об’єднанням можна працювати в більших проєктах.

– Коли нас на початку запитали, що нам потрібно, ми говорили про якісь потреби на кухні, щоб готувати їжу для біженців. Нас швидко повернули на землю питанням «яка мета нашої діяльності?». А гуманітарною допомогою ми не займалися. Насправді в нашій організації найбільше про цю тему міг би сказати Щецінський відділ на чолі з Іваном Сирником, бо він допомагає Україні постійно з 2014 року, – наголошує перемишлянин.

ОУП отримало гроші на роботу пункту допомоги в Перемишлі. З 24 лютого до кінця липня через спальний та пункт допомоги в будинку Народного дому в Перемишлі пройшло майже 5 тисяч людей. У найбільш напружений період щодня в будівлі спало 70-80 осіб. Пізніше цю кількість скоротили до 50. Одна компанія надала штори, щоб люди могли мати трохи приватності. Створили пральні та відремонтували кухню. Але будівля стала місцем не лише для біженців.

Побували тут і журналісти. Було створено прескімнату, щоб вони могли писати телеграми, монтувати записи тощо. Серед іноземних редакцій, які відвідали будинок НД, були американська щоденна газета The Washington Post, німецька станція Deutsche Welle та багато інших відомих ЗМІ.

– Думаю, що завдяки нашій діяльності в Народному домі та присутності там медіа, ми могли розраховувати на більше зацікавлення спонсорів, – вважає Ігор Горків.

Переїзд в хостел

Оскільки в театральному залі НД немає світла ззовні, а в будівлі необхідно було розпочинати культурні проєкти, потрібне було нове місце. Крім того, з’явилася інформація, що нарешті буде реалізовано транскордонний проєкт Польща-Білорусь-Україна, який, серед іншого, передбачає ремонт 3-го та 4-го поверхів будинку (у Польщі це 2-й і 3-й поверхи). 

Улітку, оглянувши кілька будівель у місті, діячі ОУП вирішили орендувати приміщення (близько 200 квадратних метрів) колишньої греко-католицької гімназії в Перемишлі на вулиці Баштовій. У межах оренди за 1 злотий від Перемисько-Варшавської греко-католицької митрополії з серпня тут діє хостел для втікачів. Приміщення модернізували та відремонтували для потреб такого гуртожитку за 300 тисяч злотих з тих грошей, які надійшли від спонсорів до ОУП у Перемишлі. Одночасно там може перебувати 50 осіб, а працівники й волонтери присутні цілодобово. Це місце проживання та відпочинку для людей, які тікають з України, а також тих, хто повертається з різних куточків Польщі та інших країн ЄС в Україну.

Об’єднані культурою

У Перемишлі та його околицях сьогодні може проживати близько кількох тисяч громадян України, які тут на тривалий час або перебувають тимчасово.

– Ми до війни не займалися гуманітарною діяльністю. Але, як і багато інших відділів та гуртків ОУП, знаємо, як діяти у сфері культури та діалогу, – стверджує Ігор Горків.

Було вирішено об’єднати потенціал організації з досвідом громадян України, які зараз є у Перемишлі й професійно працюють у сфері мистецтва, музики. Серед них і викладачі університетів.

Завдяки такій співпраці сьогодні в приміщенні НД проводять різні види майстер-класів, зокрема автентичного співу, петриківського розпису. Також навчають польської мови українців та української поляків. Крім того, є багато ініціатив для дітей. Майстер-класи відвідують як мешканці міста, народжені тут, так і ті, хто приїхав нещодавно.

– Такі ініціативи також впливають на зниження напруги за національною ознакою чи негативного ставлення щодо мігрантів. Ми хочемо, щоб ці «старі» та «нові» жителі міста познайомилися й будували його атмосферу, – додає він.

Для цього проєкту планується використовувати 1-й поверх (партер) будівлі, який реконструюють у межах проєкту з організацією Oxfam. Саме там будуть проводити майстер-класи.

– Взагалі, як тільки почалася повномасштабна війна, ми залишили лише два кабінети як офіси ОУП. У театральному залі та в одній з кімнат були спальні, також окрема кімната-світлиця для дітей, кухня, де готували їжу для втікачів від війни. Було надано також приміщення для Консульства України й тимчасового офісу Світового конгресу українців. Тож нам потрібно було більше місця для діяльності, – додає українець.

Не лише Перемишль

В ОУП було працевлаштовано за різними контрактами більше 40 осіб для роботи в Перемишлі. Переважно це люди, які цілодобово працюють на вокзалі та хостелі. У наших умовах це багато, але в одній з місцевих організацій, що допомагає іноземцям, влаштували 200 людей.

Варто зазначити, що від співпраці з організаціями «виграв» не лише Перемишль. Разом з Польською гуманітарною акцією ОУП створили проєкт реєстрації карток допомоги для втікачів. Це ніщо інше, як фінансові ваучери, надані тим, хто цього потребує.

– PAH хотіла реалізувати це з іншими партнерами. Ми пояснили, як працює Об’єднання українців у Польщі, що наші структури є по всій країні, ми маємо партнерів на місцях, – згадує Ігор Горків. Відтак у Старґарді, Кошаліні та інших повітових містах, де діють гуртки ОУП, було відкрито пункти видачі карток допомоги.

– Ми помітили, що великі організації, які допомагають у кризових ситуаціях, зосереджуються на великих містах. Ми переконували PAH, що варто звернути увагу на менші міста, спираючись на структуру ОУП, – додає українець.

17 тисяч вареників для втікачів

З початку війни через залізничний вокзал Перемишля, де працюють волонтери та координатори ОУП, пройшло понад 2 мільйони людей. У НД та хостелі розмістили майже 9 тисяч осіб. Гаряче харчування отримало більше 17 тисяч осіб. Майже 15 тисяч українських сімей одержало фінансову підтримку в Перемишлі завдяки співпраці Об’єднання та Польської гуманітарної акції за Програмою тимчасової швидкої допомоги. Понад 1000 сімей підтримано в пошуку довгострокового житла. Крім того, в межах проєктів Перемиській відділ Об’єднання надає психологічну та юридичну допомогу, допомагає в працевлаштуванні, організовує та проводить заняття з польської мови для кількох сотень дорослих, а також розважально-освітні заходи, які відвідує близько 250 дітей.

Це лише деякі цифри, за якими стоять реальні люди та реальні витрати.

Звичайно, організації, що співпрацюють з Об’єднанням, проводять контроль кожної витраченої копійки. Зараз ОУП підписало з PAH великий проєкт вартістю понад 8 мільйонів злотих. Кошти з наступних траншів буде скеровано на подальше утримання хостелу, харчування, медичне та психологічне обслуговування. Крім того, оплату офісних працівників, які займаються реалізацією та розрахунком проєктів. Однак ця сума не може покрити всі потреби, з якими звертаються біженці, тому відділ надалі просить про фінансову підтримку.

– Серед наших волонтерів і працівників також є біженці. Нам залежало, щоб у такий спосіб їм допомогти, – наголошує Ігор Горків

У межах одного з блоків проєкту з PAH заплановано щомісячні візити митців з України до Польщі, під час яких вони тут творитимуть. 

Як сьогоднішня ситуація вплине на організацію

На початку війни до Перемишля щодня приходило 5-8 поїздів у середньому по 1500 осіб у кожному.

– Потрібна була кожна людина зі знанням української мови. Частина наших волонтерів-студентів з Кракова, Варшави залишилася з нами. Узяли рік відпустки. Дехто з них кинув роботу у великих містах і приїхав до нас. Після стількох місяців досвіду вони професіонали в організації та координації допомоги, – вважає керівник відділу.

Сьогодні ОУП більш впізнаваний, ніж рік тому.

– Результатом нашої роботи стало те, що багато осіб з інших організацій приходили до нас та говорили, що хочуть приєднатися до допомоги, яку координує саме Об’єднання українців у Польщі, – розповідає Ігор Горків.

Це відбулося ще й тому, що діячі організації дивилися на крок уперед. Коли, наприклад, у березні інші збирали одяг та продукти для втікачів, Перемиський відділ ОУП був на етапі розробки ініціатив щодо адаптації біженців у Польщі. Це помітили й закордонні організації, згодом партнери.

– Це великий логістичний виклик, а насамперед для бухгалтерії. За місяць до Головної управи ОУП у Варшаві надходить більше документів, ніж за весь 2020 чи 2021 рік. Для Варшави це дуже велике навантаження, – ділиться своїми спостереженнями перемишлянин.

Проте, як зазначає, завдяки одному з проєктів було придбано бухгалтерську програму та новий комп’ютер для офісу у Варшаві, який може виконувати роль сервера і так прискорити оформлення документації в майбутньому. Крім того, щоб знизити навантаження на працівників у Варшаві, можна було додатково найняти людей для підготовки та оформлення документів.

Ігор Горків уважає теж, що завдяки стрімкому збільшенню бюджету Об’єднання (на що, звичайно, мають вплив проєкти, які зараз реалізують у Перемишлі) зростають можливості всього ОУП.

– Напевно, завдяки теперішній активності в Перемишлі в майбутньому зможемо отримувати більші гранти, – додає він. До того ж створено групу партнерів, зокрема й міжнародного значення, які довіряють Об’єднанню та хочуть з ним співпрацювати.

– Ми всім повторюємо, що Перемишль є частиною однієї великої організації, що вже понад 30 років діє майже в усій країні. Можливо, хтось мені не повірить, але ОУП дуже позитивно вразило наших партнерів, – додає Ігор Горьків.

Що стосується самої організації, реалізовані проєкти в Перемишлі дали можливість, принаймні до кінця 2023 року, працевлаштувати кількадесят представників молодого покоління української громади в Польщі.

– Для нас це нова комфортна ситуація, попри те, що всі дуже важко працюють. До цього часу в Перемишлі був один штатний працівник й одна особа, яка відповідала за координацію проєктів з норвезьких фондів. На сьогодні за різними контрактами працює 40, здебільшого молодих, осіб, переважна більшість з них – на вокзалі й у хостелі. Після перемоги України, мабуть, поїдуть у свої міста, хоч сподіваємося, що Перемишль стане їхнім містом і вони залишаться тут. Молодь отримала досвід від ОУП. І я маю надію, що вони приєднаються до наших відділів та гуртків у містах, де раніше жили, працювали та навчалися, – зазначає Ігор Горків.

Поділитися: