Пйотр Андрусечко ■ УКРАЇНА ■ №8, 2023-02-26

За останній рік Україна показала усьому світові, що вона здатна протистояти «другій армії світу». росія не змогла захопити Київ, українська держава не розвалилася, українське суспільство та влада показали власну стійкість. Опір українців здивував західних партнерів, багато з яких вірили, що Україна впаде за кілька днів чи тижнів. Сьогодні Захід підтримує Україну не лише деклараціями, а й масштабними поставками важкого озброєння.

Навесні 2021 року з’явилася тривожна інформація про концентрацію російських військ біля українських кордонів. Зростала впевненість у неминучості ескалації бойових дій, адже війна на сході країни вже точилася від 2014 року. Українські військові та експерти були впевнені, що росія завдасть ударів на сході та, можливо, на півдні країни. Проте весняне загострення не призвело до великої війни.

Втім, росія не відмовилася від власних планів. Восени 2021 року американські ЗМІ з посиланням на дані розвідки почали бити на сполох, наполягаючи на можливому масштабному вторгненні росії. У Вашингтоні були переконані, що росія прийняла рішення, отже, буде напад.

Зброя для партизанської війни

Через зростання загрози з боку росії США та західні союзники вирішили надати українській армії зброю. Після початку війни на Донбасі США допомагали українським збройним силам, але це була так звана нелетальна зброя, тобто фактично зброя не постачалася. Крім того, було запроваджене обмеження не лише на допомогу у вигляді зброї, але й на її продаж. Лише за президентства Дональда Трампа у 2017-2018 роках США погодилися продавати снайперські гвинтівки та пускові установки для протитанкових ракет Джавелін. Військову допомогу, зокрема зброю, після 2014 року надавали й інші партнери України, наприклад Литва, однак ці поставки були дуже обмеженими.

Восени 2021 року в Києві почали сідати американські та британські транспортні літаки зі стрілецькими протитанковими засобами та боєприпасами. Посилення активності російських військ поблизу України призвело до збільшення кількості зброї, що надходила в Україну. Обсяг військової допомоги ніколи не був таким великим після 2014 року, але це була ручна зброя.

– Я добре пам’ятаю, що саме ми просили перед війною: зенітні комплекси, бронетехніку, артилерію. А нам сказали: стінгери, джавеліни та бронежилети. Частково це сталося тому, що ніхто не вірив, що ми зможемо протистояти нападу росії більше двох тижнів. Вони дали нам зброю для партизанської війни, – сказав в інтерв’ю Gazeta Wyborcza у лютому 2023 року політик і журналіст Сергій Рахманін, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Справді, США та союзники припускали, що в ситуації російської атаки у великих масштабах росія зможе розгромити основні сили української армії за кілька днів і, можливо, взяти столицю України максимум за кілька тижнів. Передбачалося, що українці будуть продовжувати боротьбу, але Захід припускав, що на значній території це буде партизанський опір.

Подолання табу

Однак сталося інакше, українська армія не зламалась і воювала набагато краще, ніж припускали західні аналітики. Саме це змінило підхід до постачання необхідної Україні зброї.

Вона почала надходити більш широким потоком не тільки від США, а й від інших партнерів. Важливо, що почалися поставки важкого озброєння. У березні Польща прийняла екстраординарне рішення передати танки Т-72, які перебували на озброєнні її військових частин. Незабаром Україна також почала отримувати перші західні артилерійські системи: американські гаубиці M777, польські Krabs, французькі Cesar, німецькі PzH 2000 та інші.

Але все одно на Заході існувало табу на певні види зброї, лунали побоювання, що їх постачання може спровокувати росію на подальшу ескалацію. Мова йшла насамперед про далекобійну зброю. І Україна мусила крок за кроком порушувати ці табу. Після постачань артилерії проривним моментом стали поставки перших керованих комплексів реактивної артилерії HIMARS з ракетами дальністю понад 70 км.

Україна також почала отримувати перші сучасні системи ППО: американо-норвезькі системи NASAMS і німецькі Iris-T. У грудні 2022 року відбувся черговий прорив: США пообіцяли передати Україні систему Patriot, про яку Київ просив в 2021 році. Незабаром про передачу ще однієї системи Patriot оголосила Німеччина, ще дві пускові установки пообіцяли надати Нідерланди. Зміцнення протиповітряної оборони України залишається пріоритетом для західної допомоги, оскільки росія з жовтня завдає масованих ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі України.

Але Україні потрібна не лише зброя для захисту, а перш за все зброя, яка дає можливість проводити контратаки. Окрім артилерійських систем і боєприпасів до них, Київ багато місяців намагався отримати сучасні західні танки. І на початку цього року вдалося цього добитись. Спочатку Велика Британія заявила про передачу Україні чотирнадцяти сучасних танків Challenger 2. Згодом Польща заявила, що готова передати певну кількість танків Leopard 2 за умови створення «танкової коаліції». В підсумку США наважились передати Україні спочатку бойові машини піхоти Bradley, а незабаром 31 танк Abrams. Це остаточно зламало Берлін, який не лише погодився на постачання Leopard 2 іншими країнами, але й пообіцяв додати певну кількість з власних запасів і додати до них майже 200 танків Leopard 1.

В очікуванні на більше

Сучасні танки та бойові машини потрібні Україні для створення так званого броньованого кулака, який, за допомогою артилерійської підтримки, можна використати для проведення контрнаступу. Щоб сприяти цьому, Київ давно просив США та інші країни також надати зброю великої дальності, яка може вражати російські матеріально-технічні об’єкти та командні пункти, розташовані далеко від лінії фронту. Проривом у цьому питанні є нещодавнє рішення США надати Україні ракети дальністю близько 150 км для пускових установок HIMARS. Ця дальність вдвічі більша за ту, яка надавалась раніше. Це рішення може бути початком, і надати ракети ще більшої дальності може Велика Британія.

І все ж одним з останніх «табу» залишається сучасна західна бойова авіація, про яку просить Київ. Наразі відсутня згода західних партнерів. Але в Україні вважають, що рано чи пізно такі літаки їй теж дадуть. І якщо подивитися, як змінилися поставки зброї за останній рік, то можна зрозуміти оптимізм Києва у цьому питанні.

Щоб зрозуміти масштаби допомоги Україні за останній рік, можна зазначити, що тільки в січні американці пообіцяли передати озброєнь і техніки на 5,75 млрд. доларів. А загальна військова допомога США з 24 лютого 2022 року до початку лютого 2023 року вже перевищила 29 млрд. доларів. А ще є допомога інших партнерів. Наприклад, вартість лише польської допомоги склала близько 2 мільярдів доларів.

Від шоломів до Леопардів 2

Зміна позиції Німеччини щодо України та росії за минулий рік є, мабуть, однією з наймасштабніших змін, які зазнала політика західних країн під впливом російської агресії. Багато років Берлін дивився на Україну крізь призму відносин з росією. Кульмінацією політики «прагматичних відносин» з рф став проект «Північний потік», який просувала канцлер Ангела Меркель.

Рік тому під час Мюнхенській конференції з питань безпеки, кілька днів до російської агресії, міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що її країна не постачатиме Україні зброю, а впливатиме на ситуацію дипломатичним шляхом. Берлін задекларував раніше, що відправить українській армії шоломи. Через рік на тій же конференції 17 лютого Бербок закликала держави, які мають боєприпаси для зенітних комплексів «Гепард» (Німеччина постачає їх Україні), не прикриватися нейтральністю і якомога швидше передати їх Києву.

А канцлер Олаф Шольц закликав інші країни, які можуть надіслати Україні танки Леопард 2 зробити це як найшвидше. 

«Німеччина робитиме все, що у її силах, аби зробити ці рішення легшими для партнерів. Наприклад, навчаючи українських солдатів керувати танками тут у Німеччині або надаючи підтримку з точки зору поставок і логістики», – підкреслив Шольц.

Канцлер Німеччини також додав, що Німеччина готова взяти на себе лідерство у питаннях безпеки.

Можна сказати, що спротив України за останній рік консолідував країни Заходу, НАТО та ЄС. Але бувають і винятки. Угорщина на чолі з прем’єр-міністром Віктором Орбаном незмінна у своїй позиції щодо відмови від постачання зброї. І поки більшість європейських країн стають на бік України та обговорюють напрямки допомоги, керівник МЗС Угорщини Петер Сійярто у лютому відвідав Мінськ. Тим не менш, Київ намагається впливати на офіційну позицію Будапешта. Володимир Зеленський під час нещодавнього візиту до Брюсселя на саміті ЄС коротко поспілкувався з Орбаном і запросив його відвідати Україну.

Захід вчиться на власних помилках

Під час безпекової конференції у Мюнхені віцепрезидентка США Камала Гарріс і прем’єр Британії Ріші Сунак назвали російське вторгнення в Україну глобальною війною.

Прем’єр-міністр Фінляндії Санна Марін зауважила, що недостатня реакція Заходу на окупацію Криму підштовхнула путіна до подальшої агресії. «Ми дали путіну всі карти в руки, щоб він міг дуже швидко завоювати півострів. Зараз ми маємо використати цей досвід і більше не бути такими наївними. Я згідна з тими, хто хоче зберегти цей прекрасний світ і не витрачати коштів на нарощування озброєнь, але, на жаль, зараз це нереально», – зауважила Марін.

Інтеграція попри війну

На початку лютого в Києві відбувся саміт Україна-ЄС. Зустрічі на найвищому рівні між Україною та ЄС відбуваються з 1997 року почергово у столицях України та держав ЄС. Попередній саміт відбувся 12 жовтня 2021 року в Києві, тому за традицією він має відбутися в іншому місці. Однак на прохання України було вирішено провести цю зустріч в українській столиці. І це, звичайно, був вкрай символічний жест – лідери ЄС приїхали до Києва, незважаючи на небезпеку.

Однак це не єдина причина, чому київська зустріч відрізнялася від попередніх. Адже Україна вперше виступала як кандидат у члени ЄС. Україна подала заявку на отримання статусу кандидата на п’ятий день російської агресії, коли російські війська наступали на Київ. 23 червня 2022 року Україна отримала позитивну відповідь.

Головною інтригою саміту в Києві було те, чи вдасться переконати ЄС розпочати переговори про членство у 2023 році. Ймовірно, про це також Зеленський вів перемовини у Брюсселі.

– І дуже важливо – маємо чітку підтримку з боку європейських інституцій та європейських лідерів нашої мети, підготуватися та вже цього року розпочати переговори щодо членства України в ЄС, – сказав він 13 лютого у своєму відеозверненні.

За словами співзасновника та редактора «Європейської правди» Сергія Сидоренка, можна говорити про стриманий оптимізм у цьому питанні. На його думку, київський саміт показав, що ЄС процедурно і психологічно готується до початку таких переговорів. Але, звичайно, все залежить як від подальшого прогресу самої України, так і від рішень держав-членів.

Поділитися: