Анна Вінницька ■ ПОДІЇ ■ №1, 2025-01-05

У Святвечір за традицією родини збираються на спільну вечерю. У Білому Борі шкільна українська родина – дуже велика, бо цього року за святковий стіл сіло аж понад двісті осіб: учні І Загальноосвітнього ліцею та Початкової школи імені Тараса Шевченка, випускники, вчителі, вихователі гуртожитку, працівники адміністрації та обслуговування, батьки дітей та запрошені гості. Усі ділилися проскурою, святковими стравами, дивилися вертепи, підготовлені учнями, та спільно співали колядки. Різдвяний настрій передавався кожному.

– Зустрічаємося тут сьогодні, щоб підтримувати традиції та різдвяні звичаї, а тим самим об’єднувати покоління та нашу місцеву громаду. Святкуймо, радіймо, що Христос родився, що в яслах на сіні Він для нас з’явився. Різдво – це особливе свято. Це час прощення, доброти, рефлексій. У Святвечір сідаємо за стіл, аби черговий раз переживати народження Ісуса Христа і черговий раз поділитися хлібом – символом єднання, приязні та любові, – говорила молодь, вітаючи учасників Святвечора.

– Народження Ісуса Христа – це наша надія на краще майбутнє. Сьогодні в Україні триває війна. Ісус Христос – це князь миру, а мир нам потрібний не лише там, де війна. Мир потрібен також у наших сім’ях, родинах, спільнотах та суспільстві. Ми, однак, повинні запитати себе, чим насправді для нас є Ісус Христос? Бо коли дивимося на світ, то бачимо чисту комерцію. Кожного дня нас супроводжують колядки, ми можемо купити різні речі, однак коли надходить Святий вечір, то вже не відчуваємо приходу Ісуса Христа. Ми немовби це вже пережили. Тому сьогодні, у цей особливий час, бажаю перш за все непохитної віри, щоб ніхто не падав духом і щоб у вас була Надія та Любов. Бажаю Миру Україні. Щоб ми жили не лише самі для себе, але для іншої людини. Віра – це дар. Можливо сьогодні це і нагода, аби цей дар прийняти, – сказав отець Павло Почекайло, нинішній парох парафії у Валчі, а у минулому білобірський сотрудник.

Під час білобірського Святвечора особливі побажання учасники свята керували до дітей та молоді з України, які через війну не можуть поїхати на Батьківщину.

– Передавайте щирі вітання вашим близьким, рідним, нашим захисникам. Ви тут маєте нагоду навчатися, тут не відчуваєте тривог, після яких потрібно сходити до бомбосховищ. Використайте цей час, щоб здобувати знання. Україна потребує мудрих людей, які не будуть користуватися корупцією, а будуть справжніми українцями й не боятимуться віддати своє життя за ті цінності, які нам передавали наші предки, – наголосив отець Павло Почекайло.

Хвилиною мовчання було вшановано пам’ять усіх загиблих захисників України, а також колишньої директорки початкової школи Ірини Дрозд та керівниці гуртожитку Анни Мазур, які відійшли у вічність в останні роки.

Поділитися:

Категорії : Події

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*