Вони співають народні пісні вже 27 років, за цей час встигли зробити сотні записів: фолк-гурт «Верховина» з Варшави нещодавно видав нову платівку «Пливуть роки». Альбом став десятим у дискографії гурту, він містить 14 пісень. Більшість із них – це записи, здійснені під час польових досліджень та майстер-класів, в яких брали участь члени «Верховини». Репертуар гурту – різноманітний, в основному це ліричні та обрядові пісні, які члени колективу почули за різних нагод, а потім вирішили вивчити і записати.

Альбом починається піснею «Пливуть роки». Це – псалом, він розповідає про Івана Хрестителя, до якого прийшов Ісус і попросив про хрещення. Наступна в альбомі – дівоча пісня з Полісся Волинського «Ой, гукну я», яку співають на Петрівку (піст, який завершується 12 липня на Петра та Павла). Серед творів, пов’язаних з церковним календарем, є також українська коляда «Младенець-первенець днесь у діви народився», що розповідає про народження Божого дитя і вбивство немовлят. Незважаючи на сумну історію вбивства дітей, пісня має радісний та святковий характер. Наступна пісня – це колядка «Сидить зайчичок», яку учаснкии записали у селі Черемха на Підляшші. Ще одна записана там пісня, яка увійшла до альбому – «Чиї то воли по гори ходили», що розповідає про нещасливу долю козака, якому довелося обирати між трьома дівчатами.

Наступна мелодія «Ой, летіли журавлі», яку можна почути на диску, була записана під час польових досліджень у селі Любень біля Володави у 90-х роках минулого століття. Пісня розповідає про дилему батька, який після того, як одружився вдруге, вислав своїх дітей на службу до війська.

У альбомі є теж весільні пісні, як-от «Ой, добрая та годинонька настала», яку співають під час передачі приданого з хати молодої до молодого; або ж твір із київського Полісся  про смерть козака. Інші твори з території України – чумацька пісня «Біло літо» та лірична мелодія «Соловейочко» з Полтавщини, що розповідає про тугу за рідною хатою. Із цього самого регіону, з села Крячівка, походить жартівлива пісня «Да-й била жінка мужика»: у ній чоловік, якого била жінка, за рішенням суду мусив перед нею вибачитися. А вибачався він за допомогою різних подарунків, зокрема – пива та меду. Є на диску «Верховини» також любовна балада «А кед сом ішоу цез тен лес», записана у 2004-2005 роках у лемків на Словаччині.

Любителям фолк-музики платівку варто мати у своїй бібліотеці не лише заради її музичних якостей. Гурт «Верховина» сьогодні рідко дає концерти. Але їх завжди можна почути взимку в головній аудиторії Варшавської політехніки, де в дуже настроєвій атмосфері (з освітлення – лише вогники свічок) звучать українські (а також лемківські) і білоруські колядки.

«Верховина» – це один із найвідоміших і найстарших фолк-гуртів у Польщі. Його історія почалася із зацікавлення учасників регіоном Бескидів та Низькими Бескидами зокрема, а також культурою лемків; з поїздок студентського кола бескидських екскурсоводів та співів біля вогнища. Поступово група друзів створила вокально -інструментальний ансамбль. Від 2000 року гурт співає лише a капела. Учасники ансамблю протягом 27 років незмінно захоплювалися культурою і традиційними піснями Східних Карпат, України, Білорусі, Росії та польсько-українсько-білоруського пограниччя.

Поділитися: