Розподіл коштів для нацменшин

(гс)ПОДІЇ№3, 2013-01-20

Трохи більше як 14 мільйонів злотих польський уряд планує 2013 р. призначити на підтримку нацменшин. Дещо понад чотири мільйони з цієї суми буде виділено на українські, в тому й лемківські проекти. Найбільші позиції у коштах для нашої громади становлять інвестиції – 584, 224 тис. зл. на ремонтні праці в будинку Народного дому (НД) в Перемишлі та 674 тис. зл. на перебудову української школи в княжому місті над Сяном.

Державні дотації допомагають зберігати національну тотожність меншин. На фото молоді українці проводять свій форум у рамках минулорічного ІІ Конґресу українців у Польщі. Фото Ярослава Присташа
Державні дотації допомагають зберігати національну тотожність меншин. На фото молоді українці проводять свій форум у рамках минулорічного ІІ Конґресу українців у Польщі. Фото Ярослава Присташа

Інформацію про розподіл дотацій Міністерство адміністрації і цифризації (МАіЦ) оприлюднило під час засідання спільної комісії уряду і нацменшин, що проходило наприкінці минулого року. Загальна сума дотацій уже кілька років майже не змінюється. Державні службовці вважають це позитивним явищем, зокрема в контексті фінансової кризи. Однак діячі нацменшин, які до подібної арґументації вже звикли, мали багато зауважень до способу розподілу коштів. На думку Олени Дуць-Файфер (з лемківської меншини), проблемою є те, що певні завдання, – навіть якщо розвиваються й розбудовуються, – і так фінансову підтримку з боку міністерства отримують постійно в ідентичному розмірі.
У свою чергу представник кашубів Лукаш Ґжендзицький жалівся на непрозорість критеріїв розподілу. За його словами, якби самі кашуби вирішували, котрі з завдань мають підтримуватися, то вибрали б зовсім інші проекти, ніж ті, які вирішило профінансувати міністерство. Один із зовнішніх експертів, Томаш Віхеркевич, який оцінював заявки, відзначав, що пропоновані нацменшинам кошти «не ґарантують ефективності виконуваних завдань». За його словами, у підтримці нацменшин активнішим повинно бути не лише МАіЦ, але хоча б іще Міністерство культури чи освіти.
Проте найбільша, мабуть, суперечливість, яка виникла у зв’язку з дотаціями, стосувалася саме ролі експертів. При оцінці заявок вони вперше з’явилися минулого року на прохання нацменшин, які таким чином хотіли мати хоч якийсь вплив на розподіл коштів. Так було й цього разу, однак виявилося, що міністр Міхал Боні частину позитивно оцінених експертами і міністерськими службовцями проектів без ніякого обґрунтування викреслив зі списку пропонованих для фінансування.
Поведінка М. Боні – незрозуміла ще й тому, що серед «постраждалих» ініціатив були, наприклад, мультімедійні проекти, козирем яких є можливість потрапляти до широкої аудиторії через Інтернет. З іншого боку, незрозумілість міністерських рішень добре ілюструє зіставлення українського та ромського проектів. Згідно з планами, ОУП цього року подало заяву на профінансування українського мультимедійного порталу. Комісія цю ініціативу підтримала в розмірі 50 тис. зл., однак міністр вирішив цих коштів не призначати; зате підтримав розробку програми, яка дозволить у мобільних телефонах читати одне з ромських видань… на суму 110 тис. зл.!
– Мало бути добре, а вийшло як завжди, – так коментував нехтування думкою зовнішніх експертів голова ОУП Петро Тима. Він, наводячи приклад мультимедійного порталу, запитав про доцільність заохочення міністерством вказувати свої пріоритети, якщо потім важливі для організації проекти відкидаються. Тут додаткове ускладнення полягає в тому, що нові ініціативи в плані підготовки вимагають значно більших зусиль, ніж завдання, які виконуються багато років. Приклад українців ілюструє чергову, не вирішену вже багато років проблему про розподіл державних дотацій. Хоч пріоритетними в отриманні тих коштів є нацменшинні організації, то підтримку з бюджету МАіЦ можуть отримати й інші одиниці. Так було у випадку перемиських інвестицій – кошти на Народний дім просило Об’єднання українців у Польщі, а про гроші на перебудову школи зверталася міська ґміна Перемишля. Хоч обидві інвестиції для нашої громади – вартісні й потрібні, постає питання: чи самоврядні структури повинні отримувати кошти з джерела, з якого фінансується діяльність неурядових нацменшинних організацій, що для них ця підтримка дуже часто становить основу функціонування? Це питання важливе, адже давно говориться про те, що самоврядування в Польщі в багатьох випадках не проявляє активності з підтримки нацменшин за рахунок своїх коштів. Суперечливим є й те, що з «нацменшинного бюджету» підтримку отримують також вищі навчальні заклади чи самоврядні установи культури – суб’єкти, які напевно мають ширші можливості пошуку фінансування, ніж невеликі структури нацменшин.
Усі нацменшини подали загалом на розгляд понад 600 проектів, з чого 366 оцінено позитивно й доручено реалізувати. Розподіл «наших» коштів виглядає подібно до минулорічних: Об’єднання українців у Польщі отримає близько 1 млн. 761 тис. зл., (найбільша позиція – це згадувана вже інвестиція в Народний дім), Союз українців Підляшшя – майже 400 тис. зл., Українське товариство в Люблині – 108,5 тис. зл. (зокрема 32 тис. зл. на українськомовну версію православного радіо), Центральноєвропейський центр вишколу молоді в Ґурові-Ілавецькому – 40 тис. зл. Товариство любителів скансену в Голі – 36,5 тис. зл., товариство «Черемош» з Венґожева – 5 тис. зл. Ініціативи для збереження лемківської ідентичності підтримуватимуться коштами в розмірі 1,06 млн. зл., при чому тут найбільшими позиціями є 176 тис. зл. на лемківське Інтернет-радіо (товариство «Руська бурса») та 160 тис. зл. на «Лемківську ватру» в Ждині (Об’єднання лемків з центром у Горлицях).

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*
*