Розмовляла Анастасія Канарська ■ РОЗМОВА ■ 2011-11-18

{mosimage}

Напевно, не знайдеться людини у славному місті Львові, яка б не знала, наприклад, про те, що Данило Галицький заснував це місто й назвав його на честь свого сина Лева. Нерідко львів’яни призначають зустрічі “біля коня” – саме так називають пам’ятник королю Данилові на площі Галицькій у Львові, який достатньо критикували за недостовірність історичного костюму чи за сумнівну мистецьку цінність. Але очевидно, що менше є тих, які відвідували колись Холм – місто, яке теж заснував Данило Галицький і де він знайшов свій останній спочинок. Є надія, що ситуація незабаром може змінитися.

Адже саме тепер у Холмі науковці активно працюють над археологічними розкопками резиденції короля Данила. Про це більше розповів архітектор-реставратор, доцент кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету “Львівська політехніка” Василь Петрик, якого запросили взяти участь у проекті, як наукового консультанта з української сторони.

Пане Василю, розкажіть більше про цей проект. Як зав’язалися Ваші контакти з польськими науковцями?
-Контакти зав’язуються переважно на конференціях, зустрічах науковців, міжнародних обмінах. Програма ж, яка нині реалізовується – це археологічні дослідження резиденційного комплексу Данила Романовича в Холмі; фінансує цей проект Міністерство науки і вищої освіти Польщі. Виконавцем програми є Інститут археології та етнології Польської академії наук у Варшаві, а керівником проекту – професор Анджей Буко, відомий спеціаліст зі середньовічної археології. У Холмі безпосередньо ці роботи проводяться під керуванням місцевих археологів Станіслава Голуба і Томаша Дзеньковського. У дослідженнях беруть участь історики, геологи, архітектори, інші спеціалісти з різних наукових закладів Польщі, студенти і докторанти з різних країн світу – від Іспанії до Китаю.
Програма досліджень передбачає перш за все віднаходження решток резиденції короля Данила й визначення їхніх планувальних характеристик, хронологічних періодизацій, будівельної історії. На підставі результатів цих досліджень планують або продовжити польові дослідження (тепер уже видно, що це потрібно зробити обов’язково) й розробити проект реставрації та музеєфікації цих решток, щоб їх потім можна було показувати туристам, відвідувачам. Це – головна мета, яку дослідники ставлять у далекій перспективі, а нині відбувається фаза наукових досліджень.
Загалом дослідження резиденції Данила Романовича почалися дуже давно. На початку ХХ ст. перші фахові археологічні дослідження проводив російський археолог Петро Покришкін. Він працював над цим у 1910-1912 рр., але І Світова війна завадила продовжити роботи. Потім, у 1966-67 рр., проводили дослідження археолог Владислав Ґрабський і відомий архітектор Віктор Зін. І якщо результатами досліджень П. Покришкіна було віднаходження мурованих стін, складених із тесаного каменю, і решток фундаменту будівлі всередині того подвір’я, то завдяки наступним розкопкам були знайдені фундаменти до того часу невідомої якоїсь великої будівлі. Дослідники визначили, що це напевно була вежа. І, на жаль, ці дослідження також не були завершені, тож протягом багатьох років ніхто їх на цьому місці не проводив.

А що далі, у наші часи?
-На Холмській гірці 2001 р. розпочали дослідження польські археологи під керуванням С. Голуба. Вони заклали траншеї на схилах гори і побачили, що там є і муровані стіни, і дерев’яні конструкції на схилах. Після вступних досліджень розпочалися пошуки можливостей ширшого археологічного розкриття цієї гори. Цей колектив 2010 р. під керуванням професора А. Бука отримав ґрант від Міністерства науки і вищої освіти Польщі на археологічне дослідження Холмської гори в 2010-2013 рр. Тобто, в 2010-2012 рр. проводяться археологічні дослідження, а 2013 р. планується завершити це все написанням наукового звіту, монографії, наукових опрацювань.
Уже перші дослідження показали, що об’єкт є дуже цікавий і набагато складніший, ніж до того часу уявляли собі. Сьогодні можна ствердити, що невеликий пагорб поблизу єпископської резиденції, який височіє над Холмом – це не природна гора, а штучний насип. Товщина насипу цього пагорба становить приблизно вісім метрів. Усе це було штучно насипане з твердої опоки й укріплене дерев’яними конструкціями в ХІІІ ст., за часів тоді ще князя Данила. І, напевно, це була його ідея – насипати такий пагорб з потужними укріпленнями, розпланувати на ньому прямокутний двір та обнести його мурованими стінами.
Гарна наукова сенсація пов’язана з 2010 р. – тоді вдалося відкрити в’їздову, муровану з каменю браму на території подвір’я укріпленої резиденції. Попередні дослідники, які працювали, дослідили тільки одну частину цієї брами і не змогли зрозуміти її значення. А 2010 р. вдалося відкрити другу частину брами з дуже гарною мощеною долівкою з каменю, гарними тесаними блоками з сірого пісковику та зеленого глауконіту – т.зв. “холмського зеленого каменю”. Цікавинкою було те, що на одному камені у стіні цієї брами на тиньку був прорисований хрестик зі скісним раменом.
Дослідження були розширені 2011 р. й удалося віднайти первісну поверхню подвір’я, яке було споруджене за часів короля Данила. Виявилося, що після першого етапу, коли був споруджений двір, обнесений мурованими стінами, відбулася величезна перебудова. Ще до великої пожежів Холмі 1256 р. окремі ділянки мурованих стін були частково розібрані, на їхньому місці насипано потужні оборонні вали й після того на майже двометровому насипі колишнього подвір’я були споруджені фундаменти оборонної вежі й фундаменти якоїсь невідомої будівлі (можливо, що храму). І, тепер найбільшою загадкою є те, що ще не вдалося віднайти тієї церкви, описаної в літописі. Напевно, наступний рік буде присвячений завершенню цих досліджень. Можливо, удасться знайти цікаві уточнення, а, може, й вияснити, де ж була ця церква, описана в літописі.
Дослідження показують, що в 1235-1237 рр., коли Данило почав спорудження резиденції у Холмі, була задіяна величезна кількість людей (можливо, тисячі), якими керував видатний зодчий. Адже збудувати таку споруду – штучний насип – і на ньому вимурувати і стіни, і будівлі – непросто, та й треба було мати велику будівельну сміливість. А по-друге, треба було мати величезні кошти. Очевидно, що ідея спорудження резиденції Данилом була частиною великої політичної програми, реалізованої в 1253-1254 рр., коли Данило отримав королівську корону.

А яке значення, на Вашу думку, має цей проект для України? Як ці роботи оцінюють у Польщі?
-Дослідження показують, що Холм дійсно був королівською столицею європейського масштабу і така будівля для нас, для нашої історії є дуже важливою. Тобто, це не тільки сакральні пам’ятки, які ми нині бачимо, церкви, які тепер стоять у Холмі, а те, що сховане під землею, те, що є загадкою для нас. Метою дослідження є зрозуміти, як виглядала резиденція короля Данила; зробити програму, як рештки, що саме є в дуже поганому стані (вони розсипаються на очах), укріпити, законсервувати й зберегти для наступних поколінь. І, водночас – як їх експонувати, показати відвідувачам Холма та його мешканцям.
Я тішуся, що для польських дослідників ця програма є дуже важливою, бо вони розуміють, що сучасний Холм потребує уваги і в Польщі, і в Європі, і в Україні. Треба зробити його привабливим для туристів, відвідувачів, але також і для самих мешканців, щоб вони знали його історію. Дійсно, сьогодні у Холмі мало хто знає, хто такий король Данило і що він заснував Холм. Ці дослідження їм відкривають очі, там відбуваються екскурсії, приходять школярі та молодь. Приїжджають також гості з України. Я хотів би, щоб наступного року цих делеґацій було більше. Це дуже цікаво – подивитися на мури XIII ст., які пам’ятають Данила Романовича, поки вони знову не засипані землею.

Це справді дуже цікаво. Тож бажаємо Вам успіхів у дальшій праці й будемо слідкувати за новинами.

“Наше слово” №47, 20 листопада 2011 року {moscomment}

Світлини надані Василем Петриком

Поділитися: