Світлана Лагуз ■ КУЛЬТУРА ■  №19, 2019-05-05

Під таким мотто у Кракові пройшов 6-й міжнародний фестиваль українського театру «Схід-Захід». Протягом шести днів на краківських сценах свої спектаклі представляли 18 професійних та аматорських театральних труп з України, Німеччини, Фінляндії, Вірменії та Польщі. Переможців для груп професіоналів та аматорів визначали окремо. Нагород виявилося більше, аніж самих театрів, але Гран-прі отримала тільки одна трупа.

Чи не найгарячішим моментом фестивалю стало фінальне засідання журі, на якому визначали переможців. Щоправда, білетів на це шоу не продавали, а його глядачами були самі організатори. За словами членкині журі Римми Зюбіної, могло видаватися, що боротьба йде за мільйонні призи, Каннські нагороди чи вілли в Парижі. Не в усьому вдалося дійти згоди, тож кожен суддя отримав право дати свою власну нагороду за кращу, на його думку, жіночу чи чоловічу роль першого і другого плану, а також інші відзнаки. Тож без заохочення не залишилася жодна театральна трупа.

Наприклад, нагороду за гостроту і злободенність тематики від відомої української акторки Римми Зюбіної отримав Вигодський народний аматорський театр. Їхній спектакль «Таїнство»
(режисер — Богдан Мельник) — це розповідь про українську заробітчанку в Італії. Клавдія проходить важкі випробування, щоби заробити на окраєць хліба на чужині. Заради грошей вона погоджується стати сурогатною матір’ю. Заробітчанське життя Клави заплутується дедалі більше, і вона вже не може вибратися з цих тенет.

Вартий уваги і сам Вигодський театр із невеличкого селища Вигода в Івано-Франківській області. Це — чи не єдиний в Україні аматорський театр, який ось уже 30 років утримує звання народного. Цікаво, що найстаршому акторові Василеві Семків — 80 років, іншому ветеранові сцени Михайлові Ланчукові — 76. Останній жартує, що, коли йому робили страховку для виїзду за кордон, виникла проблема — страховики сумнівалися, чи витримають чоловіки дорогу.

І актори, й режисер своєю участю у фестивалі задоволені. Кажуть — змагатися з досвідченими театрами з Сум, Одеси, Києва, Львова, Харкова було цікаво. Подивилися вистави інших, порівняли, набралися досвіду.

Відзнаку отримав також дитячий театр «Апарт» з Варшави, який привіз виставу «Ми з тобою однієї крові: ти і я». Важливою є сама ідея створення цього театру, — інтеграція та об’єднання: наприклад, у ньому грають діти різних національностей.

Новинка 6-го фестивалю «Схід-Захід» — запровадження медалі «За підтримку української культури». Цього року її отримали Український театр Фінляндії, театральна студія «das dokumentartheater berlin» (Берлін, Німеччина) та Державний театр ляльок ім. Ованеса Туманяна (Єреван, Вірменія).

Щодо вибору переможця, котрий отримає Гран-прі, журі не мало жодних розбіжностей. Щоправда, довелося швидко внести деякі корективи у правила і залучити до конкурсу всі представлені спектаклі. Це було необхідно, адже переможець приїхав на фестиваль у якості гостя і поза конкурсом зіграв дві вистави. Однак саме вони, на думку журі, виявилися найкращими. Перемогу здобула «Зірка називається Чорнобиль» від аматорського театру «das dokumentartheater berlin» ( Берлін, Німеччина) режисерки Марини Шубарт. Документальна вистава про трагедію Чорнобильської аварії та історію великого кохання була представлена німецькою мовою із субтитрами англійською. «das dokumentartheater berlin» під керівництвом Марини Шубарт вже багато років займається постановкою спектаклів на складні сучасні та соціально актуальні теми. Вони відображають реальні події і засновані на свідченнях людей та документах.

– Я дуже задоволена тим, що побачила, – говорить членкиня журі, акторка Римма Зюбіна. – Те, що йде від аматорських театрів — дуже справжнє. Часто професіоналам є чому в них повчитися. У театрі має бути думка, концепція, режисура. І все це разом має зачепити душу, змусити її працювати, змусити думати. Це — місія театру. Розваг у нас і так вистачає, тому хоча б театр повинен спонукати людину думати.

Задоволена результатами 6-го фестивалю «Схід-Захід» також його директорка і співзасновниця Надія Мороз-Ольшанська:

– По-перше, нам нарешті вдалося створити професійне журі. Ми дуже раді, що такі люди знайшли можливість присвятити тиждень свого часу цій досить непростій справі. Цього разу до журі увійшли  відомі актори та режисери з України та Польщі: українська актриса театру та кіно, лауреатка багатьох міжнародних театральних премій Римма Зюбіна; культовий українсько-німецький драматург, лауреат минулорічного Гран-прі фестивалю Павло Ар’є; головний режисер Хмельницького обласного музично-драматичного театру ім. Старицького Дмитро Гусаков; солістка Сілезької опери Світлана Калініченко; польський режисер, продюсер театральних спектаклів, короткометражних та документальних фільмів Себастьян Мілек. Окрім цього, дуже надихає рівень учасників. Підтримати фестиваль уже третій рік поспіль приїжджає київський Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки. Важливо теж, що двері для нас відкривають і краківські театри. Так, цього року вистави відбувалися у «Ґротеску», «Театрі без рядів», театрі ім. Юліуша Словацького, у  Центрі молоді ім. Хенрика Йордана. Ми вдячні також нашим партнерам — Гірничо-металургійній академії (Akademii Górniczo-Hutniczej), Краківській політехніці, Академіїї Ігнаціанум, Папському університету ім. Яна Павла ІІ, Краківській академії ім. Анджея Фрича Моджевського та багатьом іншим.

Протягом шести років організаторам фестивалю вдалося зібрати у Кракові понад 100 театрів з різних країн. Головний критерій для вибору учасників — підтримка української культури, тематики, постановка вистав українською мовою або спектаклі за мотивами творів українських авторів, пояснює Надія Мороз-Ольшанська:

 – Наше завдання – створити якісний український мистецький контент у Кракові. Міжнародний Фестиваль українського театру «Схід-Захід» — це тільки один із проектів нашого фонду «Fundacja Widowisk Masowych» (Фонд масових заходів). Наразі ми встановили багато цікавих контактів, тому визріла ідея створити у Кракові Осередок української культури і мистецтв. Це має бути платформа, на якій можна буде представляти українських митців і колективи у різних сферах і жанрах. Ця платформа буде базуватися і в Україні, і в Польщі, та допомагатиме в комунікації».

А наступний театральний фестиваль організатори планують провести рівно за рік. Вже навіть відомо його мотто: «А корабель пливе». По-перше, воно стосується самого фестивалю, який успішно розвивається. По-друге, у 2020 виповнюється 100 років від народження італійського режисера Фредеріко Фелліні. Саме назва його фільму і стала лозунгом 7-го фестивалю. Тож наступного року організатори очікують побачити в спектаклях таку ж естетику, спосіб іронії, ґротеск та емоційне вираження, як у фільмах Фелліні. «Такою є відправна точка,  – резюмує Надія Мороз-Ольшанська. – А куди вона приведе — побачимо за рік».

Поділитися: