Іван Кислощук ■ ПОДІЇ ■ №51, 2020-12-20

6 грудня відбулася студентська конференція «Дні України», організатором якої став Європейський науковий гурток, що діє на факультеті політології та журналістики Університету Марії Кюрі-Склодовської (УМКС) в Любліні.

Головною темою конференції став Люблінський трикутник – нова платформа тристороннього співробітництва між Україною, Литвою та Польщею, яку створили у липні цього року. Її мета – посилити співпрацю між цими державами у економічній, політичній, військовій та культурній сферах. Крім того, у межах ініціативи Литва та Польща зобов’язалися сприяти євроатлантичній інтеграції України, а також підтримувати її суверенітет і територіальну цілісність. 

«Ми хотіли розповісти не лише про ситуацію всередині України, але й показати нашу державу як важливого регіонального гравця, частину Європи. Саме тому ми побудували програму конференції довкола Люблінського трикутника», – розповідає Артем Ряса, координатор події та студент УМКС, що вчиться на напрямку «міжнародні відносини».

Для нього це вже четвертий подібний захід. Першим була дискусія «Три роки без Криму. Наслідки та висновки». Артем організував її ще на першому курсі. Подію підтримало не тільки керівництво факультету, але й місцеве генеральне консульство України. Це мотивувало хлопця вже наступного року провести повноцінну наукову конференцію, яка стала циклічною подією. 

Цьогорічні «Дні України» для Артема особливі з кількох причин. По-перше, він організовує їх у новому статусі: нещодавно хлопець почав працювати секретарем-референтом у люблінському консульстві. По-друге, подія вперше проходила в онлайн-форматі. 

«Проведення віртуальної конференції – це незвичний і цікавий досвід для нас. Ми очікували, що буде надзвичайно складно, проте особисто я втомився менше, ніж у минулі роки. Раніше треба було роздрукувати та розвісити плакати, зустріти гостей, підготувати приміщення. Зараз же всю подію я провів, сидячи за комп’ютером», – зазначив Артем Ряса.

Хоча він і каже, що цьогоріч витратив менше сил на підготовку, програма заходу була досить насиченою.

Конференцію відкрили урочисті привітання ректора Університету Марії Кюрі-Склодовської професора Радослава Домбровського та декана факультету політології та журналістики професора Войцеха Зентари. Після їхніх промов розпочалася дискусія «Люблінській трикутник: політичний союз чи символічний жест?». У ній взяли участь посли України та Литви – Андрій Дещиця та Едуардас Борісовас. Модерував подію директор Інституту політичних та адміністративних наук УМКС професор Марек Петрась. До заходу також мав  долучитись директор Центру міжнародної співпраці Любліна Кшиштоф Становський, але він був відсутній через хворобу.

Спершу посли розповіли про історію створення Люблінського трикутника, зазначивши, що він не є початком тристоронньої співпраці, а лише її наступним етапом. Ба більше, на їхню думку, історія дружніх стосунків наших народів сягає корінням аж у часи Речі Посполитої. Дипломати також обговорили завдання, які сьогодні стоять перед країнами трикутника. Серед пріоритетних напрямків співпраці: протидія російській загрозі, розвиток інфраструктури, наближення України до членства в ЄС та НАТО. Амбасадори не оминули увагою й події в Білорусі.

«Надзвичайно важливо показати Європі, що країни-сусіди зацікавлені у демократичному розвитку Білорусі. Зараз ми маємо не дуже добрі стосунки з нею. Однак ми говоримо про білоруський народ, його майбутнє та перспективи. Через близьке географічне положення Литва, Польща та Україна добре знають ситуацію в регіоні й можуть презентувати її на міжнародній арені краще, ніж інші держави», – підкреслив Андрій Дещиця

«Те, що зараз відбувається в Білорусі, може вплинути на весь європейський континент. Наші ж держави знаходяться на першій лінії цих подій. Отож, ми маємо спільний інтерес, щоб демократичні зміни в Білорусі пройшли якомога більш спокійно і ефективно як для білоруського народу, так і для України, Литви та Польщі. Якщо так станеться, то, можливо, у майбутньому Люблінський трикутник перетвориться на чотирикутник», – додав Едуардас Борісовас.

Наступною гостею заходу була професорка Олександра Гнатюк – письменниця, українознавиця, що співпрацює з Польською академією наук та Києво-Могилянською академією. Зустріч з нею провів професор Валентин Балюк – директор Центру Східної Європи УМКС.

Розмова з дослідницею була присвячена формуванню ідентичності нашого народу. Зокрема, науковиця зауважила, що українська політична нація є багатокультурною і складається з різних етнічних груп, що поділяють спільні цінності. Своє твердження професорка проілюструвала прикладом із власного життя: «Я вже кілька років мешкаю в історичній частині Києва, на Подолі. На відстані двох кілометрів від мене розташовані культові споруди багатьох релігій та конфесій: синагога, молитовний дім ортодоксальних євреїв, мечеть, римо-католицький та греко-католицький костели, собори Православної церкви України та Православної церкви Московського патріархату. Це все не було збудовано нещодавно. Наприклад, мусульманський цвинтар, котрий також знаходиться недалеко від мого житла, був заснований ще у XVIII сторіччі. Ця різноманітність є для нас цінністю, якою ми можемо тішитись».

Фінальним акордом заходу стала студентська панель «Європа – наш спільний дім». У своїх рефератах майбутні дипломати висвітлили такі теми, як: українізація, євроінтеграція України, вплив ЄС на охорону навколишнього середовища, інформаційна війна та багато інших. Модерували захід доктор Дам’ян Шацава та професор Конрад Павловський. 

На завершення конференції організатори проанонсували четверті «Дні України», що відбудуться наступного року. Переглянути запис цьогорічної події можна на ютуб-каналі факультету політології та журналістики УМКС.

Фото надані організаторами

Поділитися: