Анна Вінницька ■ КУЛЬТУРА ■ №22, 2021-05-30

Майже сто ікон можна було побачити нещодавно в Пілі, де в карантинних умовах відкрилася виставка «Слово стало тілом». Попри обмежені можливості відвідування галереї, ті, кому вдалося це зробити, не приховували свого захоплення та молитовної задуми. На виставці були представлені роботи з Міжнародного майстер-класу з іконопису в Новиці у 2020 році під гаслом «Слово стало тілом», а також 37 ікон, створених на цих же заняттях у попередні роки – темами тоді були, серед іншого, «Апостоли та святі рівноапостольні» , «Мученики та сповідники», «Різдвяні ікони», «Притчі», «Обожествленне тіло», «час смерті / час життя» та «Псалми».

— Ми захоплені цими роботами — вони просто  чудові. Уперше ікони ми бачили в Супраслі, що на Підляшші. Іконописанням також займається одна з наших товаришок. Однак те, що знаходиться тут, — це мистецтво найвищого рівня, — каже одна з відвідувачок виставки.

«Основа християнства — таємниця Боговтілення: Невидимий, Незбагненний Бог народжується від Діви як людина, проповідує Євангеліє, терпить страждання, вмирає на Хресті і воскресає. Свідки Його проповіді, смерті і Воскресіння несуть Звістку про Нього по всьому світу. Християнська релігія поширюється світом, породжує нову культуру і нове мистецтво, квінтесенцією якої є ікона», — написала Ірина Язикова, авторка статті «Слово стало тілом. Ікона як відображення таємниці Боговтілення», розміщеної у каталозі до виставки.

— Скільки у них змісту, глибини та просто краси. Вони вражають своєю символікою. Те, що їх показали у Пілі, — це просто Божий знак, — каже директор Художньої виставкової галереї Едмунд Вольський.

Справа у тому, що ця подія не була запланована – якраз у цей час ікони мали презентувати у Білорусі, звідки походять теж учасники майстер-класів у Новиці. Але завадила пандемія, тож художниця Ельжбєта Василик, яка працює в місцевій галереї, організувала показ у Пілі.

Сама Ельжбєта минулого року також взяла участь у Міжнародному майстер-класі з іконопису в Новиці, на виставці презентували дві її роботи. Подія пройшла у межах Показу сучасного живопису на релігійну тематику, який проводиться у Пілі що два роки.

 — Я пишаюся тим, що у нас вдалося провести цю виставку. Тим більше, що останні кільканадцять років у цій частині Польщі таких заходів не було. Таким чином ми повертаємо ікону до галереї, — каже Едмунд Вольський.

На його думку, силою цієї виставки є біблійна розповідь та її артистизм — ікони зображують Старий та Новий Заповіти. Захоплюють вони і поєднанням традиції з сучасністю, показуючи, що цей вид мистецтва розвивається.

— Тут є роботи, написані, здається, нетрадиційною технікою. Вони відрізняються від тих, що ми бачили в Супраслі, — зауважує одна з відвідувачок.

— У Польщі ми звикли думати про ікону, взірцем якої є російська. Часто для людей, які приходять на наші виставки, виявляється дивним те, що вони тут бачать, — речі, які вони собі уявляли, аж ніяк не матеріалізуються у виставковому залі. З іншого боку, традиція іконопису розвивалася по-різному в різних частинах Європи. Те, що можна побачити на виставці у Пілі, — це не лише експерименти живописців. Це алюзія на різноманітні традиції, — розповідає кураторка події Катажина Якубовська-Кравчик.

Ще один куратор та водночас – ініціатор майстер-класу в Новиці, Матеуш Сора, додає:

— Проблема є набагато глибшою, оскільки стосується відповіді на питання: як у нинішні часи розмовляти про релігійний досвід? На мою думку, якщо вихідним пунктом є рефлексія над Біблією чи текстом Євангелія, то живопис, який, з одного боку, апелює до класики, а з іншого — черпає натхнення з сучасності, на це надихає. Синтез традиції та авангарду, який ми бачимо у роботах хоча б Юрія Новосільського, є винятковим явищем, і може бути вказівкою для багатьох молодших сучасних художників, які також хочуть говорити власним голосом. Маю надію, що ми зможемо ділитися своїми роздумами на тему релігії — саме так відбувається у Новиці.

Матеуш Сора розповідає, що, коли митці приїжджають туди вперше, то, буває, питають його, як повинні малювати. Тоді він відповідає: так, як хочете, ви ж робите це не для мене, а для себе. У Новиці творці обмежені тільки власною майстерністю та уявою.

Авторами близько 100 робіт є 57 живописців із шести країн: України, Білорусі, Грузії, Сербії, Литви та Польщі.

 — Це одна з найкращих виставок, шкода буде з нею прощатися. Ті, хто не зміг побачити її зараз, зможуть поїхати до Вінниці та Львова. Я вважаю, що такі заходи треба організовувати частіше, оскільки нинішній світ став дещо позбавлений глибини. Люди забули, звідки взялися на цій землі, і що повинно бути у житті найважливішим; заблукали в пошуках матеріальних благ. Ікона зупиняє нас і спонукає задуматися над власним життям, — каже  Едмунд Вольський.

Фото авторки статті

Поділитися: