Фейлетон Григорія Сподарика ■ ПОГЛЯДИ ■ 2010-01-15
Минулий рік радше не був для українців у Польщі дефіцитним на враження і події. Навіть і ті небажані, як, наприклад, зникнення “Теленовин” з ефіру громадського телебачення. Відомо, що про такі справи, як повернення Народного дому, почуємо ще не раз, проте не знати, чи 2010 року не станемо також свідками чергового заколоту навколо “Теленовин”. Зараз справа виглядає так, що TVP повернула передачу і переконує нас про її безпечне майбутнє. Однак з огляду на деякі факти важко повністю вірити подібним заявам.
Отож, “Теленовинам” став чомусь притаманний процес “телезникання”: бувало, що бракувало для них місця в інформаційній TVP Info (злам 2006-2007 рр.), або, як останнім часом, нібито не вистачало коштів на продукцію. Складається таке враження, що хтось перевіряє мобілізаційні здібності української громади в Польщі: зорганізують протест, чи вже настільки розм’якшені, що й кричати не схочуть? Поки що хочуть.
Інший ненадійний фактор – це те, що сьогодні в громадському телебаченні постійно кипить і триває монтування нової команди. А водночас цього телебачення в теперішньому вигляді не сприймає уряд – власник його самого і коштів на його функціонування. Отже, все тече, а як тече, то не знати, коли, як і де виллється. Хоч нині дещо вже знаємо, тому важко бути оптимістом. І то не лише відносно питання “Теленовин”, чи інших наших передач, але й німецьких, литовських, білоруських тощо.
На початку грудня 2009 р. у ЗМІ з’явилася інформація про те, що TVP бюджетний рік закриє з мінусом на рахунку. І то таким довгим, як можуть бути довгими 200 млн. злотих. Керівництво телебачення тоді пояснювало, що це все через зменшення прибутків з абонементу і реклами. Звичайно, зразу знайшли винуватців, якими стали всі підряд, тільки не згадане керівництво: низький абонемент – це вина уряду, а додатково на ринок реклами, як і до ряду інших галузей економіки, завітала криза… TVP поінформувала, що коли не отримає допомоги з державних грошей, то 2010 р. пройде під знаком обмеження виконання місійних завдань, а може навіть дійти до закриття кількох її реґіональних осередків. Хоч жертв не називають, то всі добре знаємо, що власне в реґіональних осередках транслюється найбільше меншинних передач, у тому числі й наших.
Беручи до уваги написане вище, не можна також мати впевненості, чи хтось у TVP вже не купив марки на лист, подібний до того, який телебачення надіслало в липні 2009 на адресу ОУП. Там було написане, що “Теленовин” не буде з огляду на невелику кількість глядачів та недостачу коштів. Мабуть, завжди так є, що коли говориться про справи меншині, у тому числі їхні медійні потреби, то з уст чиновників чути слова про повне розуміння, а відразу після них про брак фінансів: злотих немає і хоч би як хотіли, то не вдасться.
Це правда, що ми, представники меншин, повинні мати свідомість, “що не живемо на якихось щасливих островах”, що в такій країні, як Польща, фінансова скрута в громадському житті є всюди, де тільки оком глянеш. Проте, чи у випадку TVP дійсно можемо говорити про нестачу грошей? Напевно ні, коли почитаємо звіт Найвищої контрольної палати. Там чітко виявлено, що спілка, яка утримується з наших податків, неправильно видала майже 150 млн. злотих від січня 2007 до серпня 2009 на зарплати зовнішнім радникам (хоч телебачення має власних), премії, нагороди для керівників чи судові процеси з іншими мас -медіа тощо. Прикро усвідомлювати, що коли TVP ліквідувало “Теленовини”, обґрунтувавши це рішення браком 14 тис. зл. на одну передачу, то майже в той же час (25 серпня) його тодішній голова Пйотр Фарфал уклав договір з трьома польськими комбатантськими організаціями, спільно з якими реалізуватимуться медійні проекти, вартістю 4,5 млн. злотих. Мабуть не потрібно більш читабельних доказів на те, що бюджетна діра має фатальні наслідки частіше для тих, хто не становить вартісного електорату.
Отож, проблема жодною мірою не стосується фінансів чи їх браку – це видно неозброєним оком хоча б у звіті НКП. Сьогодні ведеться дискусія про потребу реформи громадських мас медіа, а проблеми з реалізацією ними місійних завдань (таких, як меншинні передачі) – це черговий доказ необхідності таких змін. Як уже згадувалося раніше, проекти своїх урегулювань представили творчі середовища, яким, можливо, вдасться врешті вимести з Воронича політику. Проте, це досить сумнівна річ, хоч би тому, що проголосувати за стосовний закон мусили б самі політики. Однак кажуть, що надія помирає остання. Можливо, творчі середовища не забудуть і про наш ефір, а можливо трапиться несподіванка в сеймі і політики повернуть громадському телебаченню його громадський характер з перевагою “Теленовин” над “телезниканням”.
А поки надійдуть зміни, можна перевірити своє щастя в конкурсі TVP. Тут одна “есемеска” відкриває можливість взяти в руки кермо мерседеса. У рекламному ролику інформують, що така розкішна нагорода – це подяка глядачам за систематичне сплачування абонементу. Правда є така, що подібні розіграші – це непогана прибуткова акція. Отже, знову нашими руками (цим разом на клавішах мобільних телефонів) хочуть наповнити свій телевізійний гаманець, діра в якому дійсно мусить мати серйозні розміри…
“Наше слово” №3, 17 січня 2010 року {moscomment}
