21.03.2024
Патріотизм – це щось незручне
Як українка з Польщі я часто чула, що немає жодної екзотики в тому, щоб виростати в польсько-українському оточенні. Ми схожі. Використовуємо подібні слов’янські мови,...
Людмила Лабович ■ ПОДІЇ ■ №10, 2023-03-12
Маніфестацію в першу річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну зорганізував у Більську-Підляському Союз українців Підляшшя (далі – СУП). 24 лютого біля міської ратуші зібралися представники української громади та влади міста, підприємці, біженці з України та жителі Більська-Підляського.
Звучали промови представників громади та офіційних гостей, пісні у виконанні більських ансамблів «Ранок» і «Думка», а також слова подяки від біженців з України.
«Ми тут зустрічаємося не лише для того, щоб нагадати про цей страшний злочин, але й щоб підтримати Україну», – розпочала маніфестацію Марія Рижик, голова СУП.
Позицію української громади Підляшшя щодо вторгнення російської федерації в Україну зачитав д-р Андрій Артем’юк, заступник голови СУП: «Метою війни, яку ініціював президент російської федерації, є знищення української держави та народу. Ідеться в ній не лише про спроби відбудувати російську імперію, відтворити радянський простір чи розширити кордони росії, але про дії, що сягають набагато далі, виходячи із заперечення самого існування української нації, самобутності українського культурного простору, традиції української державності».
Учасники зустрічі підкреслювали жах війни. «Перед нашими очима відбуваються апокаліптичні речі, зникають з поверхні землі міста, села, гинуть тисячі людей», – наголошував д-р Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інституту.
На російські злочини звернув також увагу більський віцестароста Пйотр Божко: «Ніхто не думав, що може дійти до таких злочинів, як в Ірпені, в Бучі, в десятках інших міст. Ніхто й не думав, що з України можуть виїхати мільйони жінок і дітей». Говорив він і про підтримку для українських біженців з боку міста та його жителів.
Багато місяців центральним пунктом гуманітарної допомоги в Більську-Підляському був осередок Союзу українців Підляшшя. Найбільша українська організація в регіоні активно діяла, щоб допомагати, а також переконувати жителів регіону, хто в цьому конфлікті агресор, а хто жертва – що мало б бути очевидним. На жаль, проблема полягає в тому, що серед підляшан досі є ті, хто боронить «русскій мір».
«Тим, хто не знає, – агресором є Росія. І прошу в цьому не сумніватися. Усі, хто хоче це знати, може зазирнути в інтернет, зайти на відповідні телеканали і не вдавати, ховати голову в пісок і говорити, що не знає, хто агресор. На жаль, ще й сьогодні, після року такої страшної війни, є такі люди, і вони є також серед жителів Більська-Підляського», – не приховувала гірких слів Марія Рижик.
Під час маніфестації виступили й біженці. Вони ділилися своїми переживаннями та дякували за допомогу. Молода українка з Миколаєва розповіла історію свого 24-річного коханого, який, воюючи під Бахмутом і Лиманом, був поранений та втратив пальці.
«Він дуже хотів захищати Україну і говорив: якщо кожен з нас боятиметься, то що буде з нашою Україною? – згадувала дівчина, не приховуючи емоцій. – Я маю надію, що війна незабаром закінчиться і ми всі поїдемо додому, відбудуть міста, все буде добре. Але шкода хлопців-вояків. І хотіла б подякувати від нас усіх. Дякую вам хлопці, що воюєте й, жертвуючи собою, захищаєте Україну!».
Деякі біженці, поселившись у Більську-Підляському, включилися в діяльність Союзу українців Підляшшя. Серед них Юлія Панасюк з Рівного, яка веде зараз ансамбль «Думка». Це нова фольклорна група, що була стоврена під опікою СУП. Пісні в її виконанні можна було почути на площі біля ратуші.
«Від усіх українських матерів, від всіх українських бабусь дякую вам за цей притулок, за те, що ми можемо жити в безпеці в цей важкий час. Наші діти спокійно сплять і не чують тривог, не бояться, що на нас щось впаде», – дякувала пані Юлія.
Маніфестація в Більську-Підляському була однією з багатьох подій цього року, присвячених першій річниці повномасштабної війни. 24 лютого відбулась, зокрема, демонстрація в Білостоці, яку зорганізувала білоруська діаспора.
21.03.2024
Як українка з Польщі я часто чула, що немає жодної екзотики в тому, щоб виростати в польсько-українському оточенні. Ми схожі. Використовуємо подібні слов’янські мови,...
19.03.2024
Два роки Україна протистоїть російській повномасштабній агресії. Цим двом рокам передували століття боротьби проти мілітарної та культурної експансії з боку москви. Для росіян боротися...
19.03.2024
Павло Лоза ■ ВІЙНА ■ №8, 2024-02-25 За перші місяці повномасштабної війни до Перемишля приїжджало приблизно 30 тисяч біженців протягом дня. Лише рік тому...
18.03.2024
Анна Вінницька ■ ВІЙНА ■ №8, 2024-02-25 Рената Тереса Корек й Аліція Корек – мати і донька – у перші дні війни взялися за...