Кілька фрагментів розтрощеної на горі Монастир таблиці з іменами полеглих воїнів УПА у вівторок, 4 лютого, опинилися у центрі Варшави. Їх використала у своєму перформансі «Публічний образ» («Widok publiczny») очільниця товариства «Homo Faber» Анна Домбровська, відтворивши за допомогою полотна образ меморіального знаку, яку знищили невідомі.

Кілька днів тому вона разом із польсько-українською групою поїхала на місце давнього українського села Монастир. Поліцейські, які розслідують акт вандалізму, дістали більшість уламків з ями і разом із зірваними з дерев українськими рушниками поклали їх біля місця пам’яті. Зараз активісти встановили там нову дерев’яну таблицю із написом польською мовою: «Громадяни Польщі української національності, які полягли у бою з НКВД 2-3 березня 1945 року. Вічна їм пам’ять».

«У лісі я знайшла ще чотири фрагменти, які використала у своїй акції. На білому полотні з намальованими обрисами меморіальної дошки та написів на ній я розмістила різні артефакти, знайдені у лісі на Монастирі. Таким чином я склала їх назад. Я знаю, що Монастир – дуже далеко, можна уявити, що його насправді не існує, а нищення українських пам’ятників нас не стосується, бо ми того не бачимо. Тож я вирішила привези це до Варшави, аби люди таки побачили, що це справді є, що це реальна проблема, що таких пам’ятників у Польщі – набагато більше. Деякі місця пам’яті нищать роками, бо комусь не подобається, що наша історія стосується багатьох різних народів та етносів, які тут жили», – розповідає Анна Домбровська.

На білому полотні перед входом до Міністерства культури та національної пам’яті вона розмістила рослини, фрагменти таблиці й рушники, які призвела з Монастиря. Усе це сфотографувала на «Полароід» (камеру, що робить знімки та одразу їх друкує – ред.) і кілька фотографій разом з листом занесла до міністерства.

Анна Домбровська не перший раз робить подібні публічні перформанси – разом з головою Об’єднання українців у Польщі Петром Тимою вони проводили акцію «Іншого не буде» в Перемишлі, раніше вона також зшивала на вулицях міст українську сорочку у рамках заходу «Речовий доказ». Активістка зазначає, що ще жодного разу не почула офіційної реакції з боку державних органів. Натомість отримує багато негативних коментарів в інтернеті.

Польська журналістка та активістка Ізабела Хруслінська, яка також відвідала на початку лютого поховання українських воїнів на Монастирі, нагадала, що місце пам’яті там вже було зруйноване – уперше це сталося 2015 року, згодом ситуація повторилася.

«3 листопада на День померлих ми разом із друзями зі Львова відвідали могилу та пов’язали на деревах довкола до сорока українських рушників, а поруч, у Верхраті, встановили новий козацький хрест. Натомість тепер, прибувши до Монастиря, ми побачили, що рушники порізали, дошку розбили та вкинули все до глибокої – до двох з половиною метрів – ями. Тобто це було зроблено спеціально, вийняти їх з тієї ями було не так просто. Поліція дістала та розклала уламки таблиці на могилі, а рушники залишила поруч із ямою. Ми встановили нову меморіальну дошку з написом, у якому звернули увагу на те, що там поховані громадяни Польщі української національності, та зав’язали новий рушник – я його спеціально везла з дому. Рушники, які вийняли з ями, ми забрали з собою. Зараз хочемо їх випрати, позшивати, а навесні поїхати до Монастиря та знову пов’язати їх на деревах на тому ж самому місці», – розповідає Ізабела Хруслінська.

Місце пам’яті на Монастирі була облаштоване законно після діалогу Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва із представниками Об’єднання українців у Польщі та Всесвітнього об’єднання солдатів Армії крайової (Światowy Związek Żołnierzy Armii Krajowej). Напис на таблиці затвердив покійний нині секретар Ради Анджей Пшевознік – там були лише дати, імена та прізвища загиблих, без військових звань чи символіки.

Ізабела Хруслінська зазначила, що відразу після того, як стало відомо про черговий акт вандалізму, польські активісти, публічні діячі, представники української меншини звернулися до Міністерства культури та національної спадщини, Інституту національної пам’яті, Міністерства внутрішніх справ та Комісії нацменшин при Сеймі. Офіційну позицію громадськості опублікувала, серед інших, «Gazeta Wyborcza»; її редактор отримав відповідь від Міністерства культури, у якій зазначається, що очільник Підкарпатського воєводства має вирішити, чи внести українську могилу до переліку воєнних поховань, що підлягають державному захисту.

«Ми просили засудити акт вандалізму, виправити цю ситуацію і – що важливо – залучити до цього процесу представників української меншини. Досі протягом трьох років польська влада нічого не зробила в справі місць пам’яті на Монастирі та у Верхраті. Для нас, громадян Польщі польської національності, дуже важливо брати на себе відповідальність за те, що відбувається, бо загиблі були громадянами нашої ж країни – української національності», – наголосила Ізабела Хруслінська. Активісти сподіваються на окреме засідання Сеймової комісії у справі нацменшин, присвячене виключно питанням українських місць пам’яті.

Фото – Ольга Русіна

Поділитися: