У Ґданьску з’явився сквер імені Безручка

 Марта Коваль ■ ГРОМАДА ■ №21, 2021-05-23

9 травня у Ґданську відбулася урочиста церемонія присвоєння одному зі скверів міста імені генерала Марка Безручка. Ініціатива вшанування легендарного військового діяча України, діяльність якого тісно пов’язана з Польщею, належить консулу-керівникові Консульства України в Ґданську Леву Захарчишину. Ідея ця з’явилася вже досить давно, проте лише в листопаді минулого року Рада міста ухвалила рішення назвати один зі скверів в історичній ґданській Оліві іменем Безручка. Це вже третій сквер у Польщі, якому присвоєно ім’я українського генерала. Два інші розташовані у Варшаві й Кошаліні. Ім’я Безручка носить також вуличне кільце у Вроцлаві.

Дату урочистості було вибрано невипадково: саме цього дня у 1920 році  на київському Хрещатику відбувся спільний парад українського та польського війська, а кількома днями раніше 6-та Січова стрілецька дивізія Армії УНР, якою командував Безручко, за підтримки польської армії відбила у більшовиків Київ. Символічності події надав і той факт, що 9 травня святкуємо також День Європи і, як зазначила у своєму виступі на відкритті скверу мер Ґданська Александра Дулькевич, Безручко був справжнім героєм у боротьбі за «нашу і вашу свободу», за європейські цінності, що надзвичай важливі для сучасної України, котра прагне повноправного членства в Європейському Союзі та структурах НАТО. Польща підтримує ці прагнення, оскільки розуміє, що вільна Україна – це важливий елемент для безпеки всієї Європи.

У листі-привітанні, який прочитав радник-посланник Олег Куць, посол України в Польщі Андрій Дещиця наголошував на важливості постаті Безручка для спільної польсько-української історії та дякував владі Ґданська, зокрема меру міста Александрі Дулькевич, голові міської ради Аґнєшці Овчарчак і голові комісії з питань культури та промоції Анджею Стельмасевичу за сприяння й підтримку ініціативи консульства. Консул України у Ґданську Лев Захарчишин привітав учасників урочистості й висловив надію, що сквер ім. Безручка буде символом польсько-українського єднання та місцем вшанування пам’яті про нашу спільну історію. О. Володимир Куцай, парох греко-католицької парафії в Ґдині, який разом з присутніми прочитав молитву, у своєму виступі говорив про важливість усвідомлення рівності перед Богом усіх народів, поваги та братерської любові, що є запорукою подолання конфліктів і непорозумінь.    

 «Родзинкою» церемонії стало відкриття дошки з назвою скверу й висадження куща калини як одного з найважливіших національних символів України. Як зазначив пан Стельмасевич, незабаром у сквері з’явиться також тримовний польсько-українсько-англійський інформаційний стенд. Своєю присутністю урочистість вшанували військовий аташе полковник Вадим Ремізов, новообраний голова Об’єднання українців у Польщі Мирослав Скірка, голова Поморського відділу ОУП Єлизавета Кремінська, директорка школи № 57, де навчається багато дітей мігрантів з України та працює пункт вивчення української мови, Анна Лістевник, представники дипломатичного корпусу, а також мешканці міста. На жаль, через пандемічні обмеження церемонія мала, радше, камерний характер.  

Фото – Юрій Забіяка

Поділитися:

Схожі статті

Коментарі

  1. Хоч знаю, що коментарі мало хто читає, хочу висловити мою радість з наіменування скверу ген. Марка Безручка. Після років непам’яті в кількох містах символично пригадано особу Генерала і виявлено Йому пошану. Шкода тільки, що в Замості, там де показав свій військовий талант не існує Його вулиця, ані сквер, чи кільце. Хоч було кілька спроб, прикро, що замостяни того не хочуть. Треба відзначити, що від давна має там свою вулицю поляк ген. Миколай Болтуць (тоді капітан), а його зверхник українець ген. М. Безручко (тоді полковник) ні, а Його ролю в перемозі применшують. Зовсім натомість є забута пам’ять про ген. Всеволода Змієнка, тоді полковника, шефа штабу оборони Замостя. Перемога над більшовиками була ефектом спільного, вмілого командування Безручка і Змієнка. Оба вони приязнилися і між ними відносини були майже родинні. Панство Клавдія і Марко Безручки пізніше віддано опікувалися дочкою В. Змієнка.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*
*