Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №50, 2020-12-13

Американський психолог Говард Гарднер вважає, що людина володіє дев’ятьма типами інтелекту. Розпізнавання їх у ранньому віці має ключове значення для подальшого навчання та розвитку дитини. 

Типи інтелекту були темою вчительської конференції, яку 27 листопада організувала Любомира Тхір – методистка з української мови у Вармінсько-Мазурському осередку підвищення кваліфікації вчителів. У заході взяло участь понад сорок викладачів з різних регіонів Польщі. Залучити таку широку аудиторію вдалося завдяки онлайн-формату зустрічі. Організаторка погоджується з тим, що це – одна з небагатьох переваг життя в умовах коронавірусних обмежень.

 «Якби не це, на конференцію не змогли би зібратися люди з усієї країни. Після заходу ми ще могли поспілкуватися – хто з дому, хто зі свого робочого місця», – розповідає Любомира Тхір. Звичайно, недоліків – більше, передусім це відсутність живого зв’язку «учень-вчитель». Учасники конференції підкреслювали, що серйозний виклик у дистанційному навчанні – це просто зацікавити дітей уроками, зокрема, старших учнів. 

Конференцію розпочала доповідь Тетяни Должикової з Львівського обласного Інституту післядипломної педагогічної освіти. Експертка розповіла про історію українського правопису та зміни, які ввели у 2019 році (детальніше про них можна почитати у № 21 «НС» від 18 травня 2020). Учителі цікавилися, зокрема, українським написанням назв польських населених пунктів. Львівська колега рекомендувала робити так: якщо традиційного українського відповідника немає, назву треба транслітерувати; однак деякі міста чи села мають українські варіанти назви (наприклад, Перемишль чи Холм). 

Викладачка Ольга Банах – також з Інституту післядипломної педагогічної освіти – обговорила «гарднерівські» типи інтелекту. 

«Більшість дітей сьогодні – це кінестети. Вони швидко навчаються, коли мають можливість рухатися. Найбільше покарання для них – це наказ «сядь і сиди». Тоді вони не розвиваються», – розповіла експертка. Вона підкреслила, що багато дітей дуже добре вчаться тоді, коли мусять щось пояснити своїми словами. Загальні терміни всі нібито розуміють, але кожен тлумачить їх по-своєму. 

У той же час Ольга Банах зауважила, що у здорової людини може бути кілька психологічних типів або й усі дев’ять – їх можна знаходити в собі протягом усього життя. А ознакою сучасного шкільного уроку є вміння вчителя розвивати усі ці типи. На занятті мають з’являтися завдання для кожного з них, над якими працює весь клас. У теорії все це добре, але, як зауважила Любомира Тхір, на практиці через недосконалість освітньої системи вчителі дуже часто змушені готувати дітей вибирати правильні відповіді у тестах і вкладатися таким чином у певні схеми. 

Перший проаналізований на конференції тип інтелекту – вербально-лінгвістичний.  Діти з такими здібностями дуже добре сприймають інформацію через слова: вони люблять слухати, читати книжки та писати твори. Це – тип журналістів, адвокатів, письменників. Їм також легко вивчати іноземні мови. Водночас, як відзначила Ольга Банах, науковці кажуть, що до п’яти років дитині найкраще опановувати свою рідну мову, потім – найближчу іноземну, а лише пізніше – інші мови. 

Наступний тип, логіко-математичний, вже не стільки зосереджений на гарній і майстерній мові, скільки на графіках, таблицях і цифрах. Такі люди люблять точні предмети і воліють описувати складні речі через прості формули. Тому навіть під час навчання мови з такими дітьми варто розв’язувати логічні завдання; вони люблять читати детективи і грати у настільні гри, ставлять багато запитань. До певного часу їм треба відповідати, однак пізніше – варто заохочувати до самостійного пошуку, питати «а як ти думаєш»? Інакше потім вони завжди чекатимуть готових відповідей. Якщо в дитини переважає такий тип інтелекту, з неї може вирости вчений, програміст, економіст чи бухгалтер. 

Діти, яких у радянські часи садили за останні парти, часто мали внутрішньо-особистісний тип інтелекту. Такі учні не хочуть, щоб їх чіпали чи ставили їм запитання. Їх називають «тугодумами». Вони добре навчаються, якщо тема зачіпає їхні емоції. Такі діти індивідуалісти – їм важко працювати в умовах чітких правил. Їм не можна ставити за приклад інших учнів, бо вони можуть сприйняти це як знецінення. Для таких дітей важливий власний куточок, де вони можуть побути на самоті – так вони відновлюються і повертають собі прагнення до навчання; їх втомлює галас та рух. Цих учнів варто заохочувати вести щоденник, у якому вони можуть описати пережитий день, свої емоції та враження. Вони мають яскраво виражене прагнення до саморозвитку, вчаться на власних помилках, не люблять підпорядковуватися загальним правилам. Вони – теологи, консультанти, люди вільних професій. 

Протилежний до цього типу – міжособистісний. Люди з таким типом інтелекту хочуть бути лідерами, люблять працювати в групах й обговорювати проблеми з іншими. Саме працюючи в колективі, вони розуміють, що інші можуть бути лідерами також. Ці діти краще запам’ятовують інформацію, яку обговорюють із кимось. Вони – майбутні дипломати, політики, вчителі чи психотерапевти. 

Стати архітекторами, художниками, пілотами чи механіками великі шанси мають діти з візуально-просторовим типом інтелекту. У них добре розвинена координація рухів та пам’ять. Вони найкраще сприймають інформацію тоді, коли уявляють собі об’єкти чи явища. Щоби зрозуміти завдання чи текст, їм потрібно зобразити це на папері або подумки. 

Наступний тип, тілесно-кінестетичний, зосереджений на відчуттях та рухах. Такі діти люблять фізичну активність, їм важко всидіти на місці. Для них важливо доторкнутись та відчути річ, вони люблять шити, в’язати, майструвати. У майбутньому вони можуть знайти себе у професійному спорті, ремісничих професіях, хірургії чи акторстві. 

Є також музичний тип інтелекту, який, переважає у композиторів, співаків та танцюристів. Такі діти найкраще сприйматимуть інформацію через звуки, музику та ритм. Вони люблять розмірковувати вголос, добре вчаться у супроводі музики.

Якщо для учня ключову роль відіграють природа, рослини та тварини – маємо справу із натуралістичним типом інтелекту. Такі діти часто помічають нюанси, яких інші не беруть до уваги. Їх добре садити за парти біля вікон, аби можливість подивитися на дерева чи птахів допомагала їм відновити сили. Майбутні професії для таких дітей пов’язані з природничими науками – сільське та лісове господарство, ветеринарія, екотуризм. 

Один із найбільш складних типів інтелекту – екзистенціальний. Такі учні цікавляться найглибшими питаннями людської сутності. У майбутньому вони можуть висувати нові теорії про життя і смерть або виникнення Всесвіту; вони часто стають філософами, але можуть реалізуватися й у політиці. Причому така людина має шанс стати справді добрим політиком, адже переживає про благо і розвиток людей та суспільств. 

Поділитися:

Схожі статті

Польща переоцінила свою вагу в історичних питаннях

Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №16, 2021-04-18 Українознавче наукове коло, Майстерня досліджень української ідентичності та кафедра україністики Варшавського університету організували онлайн-лекцію про колективну пам'ять...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*