Марта Левосюк-Олійник ■ ПОДІЇ ■ №39, 2025-09-28

У краківському Палаці Кшиштофорів 2 вересня відкрито виставку «Краківські подвір’я і будинки у творчості українського митця Леона Ґеца». Вернісаж притягнув увагу українців з Польщі й України та поляків, які захотіли наживо побачити мистецтво відомого українського творця ХХ століття.

Леон Ґец (1896-1971) – художник, графік, суспільний діяч, засновник двох музеїв у Сяноці, де мешкав багато років, студент, а пізніше випускник краківської Академії мистецтв. Його картини були представлені на багатьох виставках у Кракові, Сяноці та інших містах. На виставці, кураторкою якої стала Марта Левосюк-Олійник з краківського гуртка ОУП, можна побачити репродукції графіки художника із серії краківських прогулянок містом, на яких зображені кам’яниці, костели, університети, подвір’я, сіни та навіть помешкання митця на вулиці Реторика 24. Доповнюють їх фрагменти життєпису, власноруч написаного Ґецом, коли його брали на роботу в Академію мистецтв. Але репродукції – це все-таки не оригінали, які також з’являються на виставці. Десять представлених для відвідувачів оригінальних графічних творів є лише маленькою частинкою всієї колекції, що зберігається в архіві Музею Кракова. Під кінець життя Леон переказав цій установі більше ніж 440 праць на краківську тематику. Це неймовірно великий історичний та творчий спадок митця.

За сприяння Академії мистецтв краківський гурток отримав на час виставки оригінали документів, пов’язаних з Ґецом, серед яких – життєпис, направлення на роботу або ж повідомлення про надання медалі за довголітню працю. Приватна колекціонерка Йоанна Заброварна переказала особисту кореспонденцію її батька, святої пам’яті Стефана Заброварного з Перемишля. З листів довідуємось багато про життя Ґеца, його досягнення, високу оцінку в мистецькому колі, статті про нього, які виходили в журналах Югославії. Навіть натрапляємо на спогад, що в IV томі «Історії українського мистецтва» є згадка про художника.

Леон пише: «Як бачите, роблю все, аби прислужитись доброму імені українців». Ці слова – велике свідчення його волі про встановлення сильного зв’язку з українським народом, велике бажання дбати про добре ім’я і повагу до свого.

Для виставки використано малюнки квартири митця і за допомогою штучного інтелекту перетворено їх на образ реальних приміщень, щоб кожен міг подивитись на помешкання Леона Геца, уявити, яким був його побут, чим наповнена домівка, як виглядала майстерня. Це знову крихти інформації, які подає нам сам автор про себе та давнє життя.

Під час вернісажу слово взяв довголітній голова краківського гуртка ОУП Роман Любінецький, котрий розповів про його зустрічі з Ґецом. Бувши ще студентом, він зустрічав художника в церкві та на українських заходах. Діяч ОУП згадував про тяжке життя митця й особисту родинну трагедію, багатолітні спроби завербувати Ґеца та стеження з боку служб безпеки, про спробу самогубства художника разом з дружиною, що для останньої  закінчилась смертю. Ці всі трагедії, тяжке матеріальне становище штовхали Леона Ґеца до прогулянок містом, що врешті спричинило до створення цілої колекції графіки.

Чи Ґец, ходячи містом, оглядаючи інтер’єри будинків, малюючи клаптики життя, затриманого в цій хвилині, знав, яку вартість вони матимуть? Для істориків та дослідників архітектури – це неоціненний скарб, завдяки якому вони можуть доповнювати знання та відкривати наново минуле. Можна оцінити його працю як не тільки мистецьку, але й документальну, котрої не виконували інші художники Кракова. Проте свою «документальну» роботу Леон Ґец провадив не лише там. Розпочав її в Сяноці, де жив майже 20 років.

Ми, українці, маємо знати творчість художника й пам’ятати великих діячів, які за межами України дбали про все українське, були амбасадорами своєї держави, добрим прикладом і, попри тяжкі часи й обставини, не зреклися свого, а будували пам’ять про себе і свою національність.

19 вересня пройшла також лекція про життя й творчість Леона Ґеца, запис якої можна подивитися в зручний для кожного час. Посилання можна знайти на офіційному профілі краківського гуртка ОУП у фейсбуці (facebook.com/zuwpkrakow). Виставка триватиме до кінця вересня в головному холi Палацу Кшиштофорів.

Фото надано організаторами

Поділитися: