Григорій Сподарик  ■ ПОДІЇ ■ №43, 2020-10-25

Фонд «Зустріч» із Кракова завершив пошуки українських фахівців із різних галузей, які увійдуть до офіційного Каталогу нацменшинних експертів. Їхніми контактами зможуть користуватися, зокрема, представники органів місцевого самоврядування, які працюють з національними меншинами та мігрантами.

Анкети збирали до середини жовтня. Найактивніше своїх представників подавала ромська громада – що, мабуть, пов’язано із закінченням державної програми інтеграції цієї спільноти й очікуваннями щодо продовження ініціативи. Що ж до українців – фонд «Зустріч» розсилав запрошення заповнювати анкети, користуючись державним списком організацій та власними контактами. Як відзначає співзасновниця фонду Олександра Запольська, за кілька днів до дедлайну надійшло понад тридцять українських анкет, зокрема й від лемківської громади. Надавали свої контакти експерти із Вроцлава, Перемишля, Варшави, Кракова, Любліна та загалом Підляшшя. Їхні спеціалізації – це переважно історія, освіта, культура та антидискримінаційна діяльність. Зараз триває редакційна обробка каталогу та його переклад, оскільки видання з’явиться польською та англійською мовами. Його офіційна презентація запланована на початок грудня і з огляду на карантинні обмеження відбудеться в онлайн-режимі. Видання вийде за підтримки Уповноваженого з прав людини. 

Каталог створюють у рамах проєкту «Національність, етнічність і побудова коаліцій. Механізм співробітництва між меншинними групами у Польщі». Фонд «Зустріч» є однією з партнерських організацій, які працюють над цією ініціативою. 

Ідея створення каталогу з’явилася два роки тому, коли спільно з іншими організаціями фонд створював Книгу добрих практик. Тоді активісти опитували управління маршалків, воєвод та органи самоврядування різних міст щодо співпраці з нацменшинами та мігрантами. «У більшості випадків головною проблемою, на яку вони вказували, була комунікація», – відзначає Олександра Запольська. При цьому про таку перешкоду говорили обидві сторони: самоврядники заявляли, що не мають контактів організацій, а в громадах стверджували, що ними ніхто не цікавиться.

«Ця база створюється саме для того, аби ми були партнерами для самоврядування», – підкреслює Олександра Запольська. За її словами, про необхідність такого каталогу свідчить і те, що до їхнього краківського фонду часом дзвонять представники місцевої влади з інших регіонів Польщі, які шукають контактів з українськими організаціями. А коли українці ставатимуть партнерами у самоврядних ініціативах, буде менше ситуацій, у яких про справи громад говоритимуть без них.

Олександра Запольська переконана, що створення каталогу – це тільки початок. На її думку, вже давно існує потреба постійних зв’язків між самими українськими організаціями. Про щось на зразок форуму таких структур українські лідери згадували влітку на зустрічі у Варшаві з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою. Тоді сподівалися, що партнером такого заходу стане посольство України в Польщі. Це дуже важливо, адже зараз українство у Польщі – дуже різноманітне. Є різні хвилі мігрантів, діє також нацменшина. Об’єднати всіх у щось одне неможливо, але варто створювати саме платформи для знайомства, обміну досвідом та контактами. А потім – діяти спільно за потреби. Наприклад, реалізовувати якісь завдання одночасно в різних регіонах та обмінюватися досвідом, щоб в одній частині країни не треба було «з нуля» працювати над чимось, що вже створене і функціонує в іншій.

Олександра Запольська підкреслює, що в окремих регіонах сильними і відомими є Об’єднання українців у Польщі чи українські школи. Вони проводять цікаві проєкти, які деінде могли би використати інші українські організації. Це особливо важливо у випадку української освіти і браку підручників, освітніх програм або можливості спільного навчання представників нацменшини та мігрантів.

«Обмін досвідом і здобутками у загальнодержавному форматі у такій ситуації особливо важливий», – підкреслює представниця фонду «Зустріч». Вона додає, що локальні українські ініціативи треба виносити на ширший рівень. Окрім внутрішньої співпраці між українськими організаціями, мають велике значення також спільні дії з представниками інших меншин. Так, у Кракові вдалося встановити тісніші зв’язки між українцями, словаками, євреями, ромами тощо.

Олександра Запольська переконана, що спільний голос громад сприятиме тому, аби наступного року не лише в ініціативі «Відкритий Краків», але і в інших бюджетних програмах міста з’явилися кошти на підтримку ідентичності меншин та багатокультурності.  

Фото з архіву Фонду

Поділитися: