У Любліні встановили пам’ятник «отцю Майданека»

Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №13, 2021-04-04

У Любліні тепер стоїть пам’ятник греко-католицькому священнику, бл. Омелянові Ковчу, який загинув у концтаборі. Українського духівника там називали «парохом Майданека».

Завершення монумента невипадково відбулося 25 березня,оскільки цього дня минає 77 років від смерті священника. Пам’ятник знаходиться на перетині Дороги мучеників Майданека з вулицею Цвинтарною біля входу до Державного музею Майданека. Автори концепції – скульптор із Києва Олександр Дяченко та архітекторка Марта Дяченко. На споруді  польською, українською та на івриті вигравіюваний фрагмент листа о. Ковча до сім’ї, у якому священник попросив родину не намагатися врятувати його з концтабору, де загинуло близько 78 тисяч людей:

«Розумію, що ви боретеся за моє звільнення. Прошу вас нічого не робити. Тут ми всі рівні: поляки, євреї, українці, росіяни, латиші та естонці. З усіх присутніх я – єдиний священник. Тут я бачу Бога, який один для всіх нас, незалежно від наших релігійних відмінностей. Можливо, наші церкви різняться між собою, але в усіх царює той самий всемогутній Бог».

– Отець Ковч є символом служіння усім, хто страждав. Він був готовий заступитися за кожного, незалежно від його національної приналежності. Для мене це знак примирення передусім між поляками, українцями та євреями, – говорить о. Стефан Батрух, голова Фонду духовної культури прикордоння, який ініціював встановлення монумента.

Робота над ним тривала понад два роки. Висота споруди – майже три метри.

– Від початку задум полягав у тому, щоби виготовити її саме в Україні. Це в жодному разі не мала бути «одностороння» справа, – зазначає о. Стефан. Греко-католицький парох із Любліна не приховує, що подія відбулася на офіційному рівні, серед іншого, й для того, аби наголосити на двосторонній співпраці народів.

Слід згадати, що офіційна передача документів щодо пам’ятника пройшла у міській Ратуші на сесії Люблінської міської ради. Мер міста Кшиштоф Жук вручив медалі людям, причетним до його зведення.

Стефан Батрух пригадує, що за встановлення споруди двічі голосували. Раз – у 2016 році, коли депутати вирішували, чи такий пам’ятник може з’явитися у міському просторі. Ще раз – у 2018-му, після того, як обрали автора монумента. Постанова ради підкреслює, що о. Koвч є символом примирення та згоди між людьми.

«Його відкрите ставлення до кожної людини, незалежно від її національності та віросповідання, знайшло особливе вираження у складні роки війни. Під час свого перебування в німецько-фашистському концентраційному таборі в Майданеку Омелян Ковч зберіг дух жертовності. Він завжди був духівником, і за свою непохитну позицію отримав прізвисько “священник Майданека”», – ідеться в обґрунтуванні постанови.

– Під час двох голосувань депутати, попри різні політичні приналежності, одноголосно ухвалили рішення про будівництво пам’ятника. Я тішуся, що місто відкрите до українсько-польської співпраці, бо ми справді можемо щось зробити спільно, – зазначає греко-католицький парох із Любліна.

У 2019 році президент України Петро Порошенко взяв участь у закладенні першого каменя монумента. Минулого року на його зведення збирали кошти. Офіційне відкриття відбудеться, імовірно, навесні чи на початку літа.

– Може, навіть у травні або червні. Усе залежить він розкладу роботи президентів Польщі та України. Бо причетні до ініціативи роблять усе, аби ця подія відбулася на найвищому рівні, як державному, так і церковному, – розповідає Стефан Батрух.

Окрім голови Фонду, в офіційному встановленні пам’ятника взяли участь перший секретар Посольства України у Польщі Віталій Білий, консул України в Любліні Василь Павлюк, колишній віцепрем’єр-міністр України Іван Васюник, який зараз головує у Почесному комітеті ім. Омеляна Ковча, автор скульптури Олександр Дяченко, Орест Чебеняк – член з Оргкомітету з відкриття пам’ятника та очільник благодійного фонду «Гуманітарні ініціативи» зі Львова, та інші люди.

Цього ж дня відбулася онлайн-презентація книги «Блаженний Омелян Ковч — парох Майданека».

***

о. Омелян Ковч (20 серпня 1884 — 25 березня 1944) був парохом у Перемишлянах поблизу Львова, у 1919-1921 роках – капеланом в Українській Галицькій армії. Від початку ІІ Світової війни виступав проти переслідування людей різних національностей, зокрема хрестив та рятував євреїв. Також відвідував їх у гетто та заборонив своїм парафіянам брати участь у антиєврейських акціях. Його ув’язнили у 1942 році і відправили до концентраційного табору в Майданеку, де він помер 25 березня 1944 року.

27 червня 2001 року у Львові папа римський Іван Павло II проголосив його блаженним мучеником греко-католицької церкви.

Фото з архіву Фонду духовної культури прикордоння

Поділитися:

Категорії : Події

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*