Степан Мігус ■ ПОДІЇ ■ №27, 2024-07-04
Починаючи з 2007-го й протягом наступних сімнадцяти років, українцям Ілавщини ніщо не могло перешкодити в організації щорічного престижного заходу «Післяобіддя з українською культурою». Цьогоріч він теж відбувся, хоча ще пів року тому голова місцевого гуртка ОУП Любомира Жолондек сумнівалася, чи вдасться провести цю подію. Причиною була нестача людей, готових втілити проєкт. Захід відбувся, а голова гуртка сподівається, що в майбутньому традицію організації концертів продовжить молодше покоління під керівництвом Аґнєшкі Цярковської, яка активно долучилася до цьогорічної підготовки. Від імені міста Ілава свято української культури відкрила заступниця бургомістра Данута Камінська, з боку організаторів – Любомира Жолондек та Лідія Мілош, директорка Ілавського центру культури.
Саме Ілавський центр культури виступає постійним співорганізатором заходу. Важливим є і те, що приблизно десять років тому, завдяки ініціативності тодішнього голови місцевого гуртка ОУП Степана Герчака, а також невтомного політика, самоврядника, нині вже покійного Мирона Сича й Ольштинського відділу ОУП, від Управи міста Ілава на проведення заходу вдалося отримати постійну щорічну матеріальну підтримку в розмірі 12 тисяч злотих. Сума виявилася настільки солідною, що вже декілька років розрахунок видатків на себе бере Головна управа ОУП, не консультуючись щодо цього навіть з Ольштинським відділом Об’єднання.
Цьогорічний концерт, що проходив у Ілавському амфітеатрі імені Льюїса Армстронґа, розпочався хвилиною мовчання в пам’ять про покійного Мирона Сича, який передчасно відійшов у вічність 4 квітня цього року. Опісля учасники танцювального колективу «Вітрогон» із Загальноосвітнього ліцею з українською мовою навчання в Білому Борі танцем «Привітальний» запросили публіку до активної підтримки артистів. Сімнадцяте «Післяобіддя» організатори вирішили присвятити всесвітньовідомому титану української естради, композитору, поету та співаку Володимирові Івасюку, котрому могло б виповнитися 75 років, якби московські злочинці з КДБ та їхні українські прислужники не вкоротили йому життя 45 років тому. Творчу програму на честь автора «Червоної рути», «Водограю» та низки відомих до сьогодні естрадних хітів підготували гурти «Гаразд» та «Тинка» з Ґданська. Їхній виступ викликав серед майже трьохста глядачів не тільки захоплення, але й зворушення та ностальгію.
Далі на сцену знову, і не востаннє, вийшли дівчата та хлопці з танцювального колективу згаданої вже білобірської школи, презентуючи відомі українські народні танці «Аркан», «Коломийка», «Віночок» та інші. У їхньому репертуарі знайшлося місце й для ліричного танцю про війну в Україні з такою ж назвою – «Війна». Виступив теж білобірський вокально-інструментальний гурт «До-Ля», а за нагоди ведуча концерту Ярослава Хруник закликала молодь продовжувати навчання в українських ліцеях в Ґурові-Ілавецькому та Білому Борі.
Ольштин та Оструду в Ілаві представив квартет «ТоЯ», згадавши, зокрема, хіти українських виконавців Христини Соловій, VITALIA та гурту «Скрябін». Тепло слухачі прийняли бандуристок народного гурту «ЕтноДар» з Миколаєва, що на Львівщині. Ці щирі емоції стали виявом підтримки України в боротьбі з московським агресором. Раніше миколаївські бандуристки виступили в ілавському греко-католицькому храмі.
Білобірські танцюристи з «Вітрогону» свій виступ закінчили традиційним «Гопаком», який став традиційним завершенням ХVII «Післяобіддя з українською культурою» в Ілаві.
